ФЕЙКОВЕ «листування» міністрів МЗС України та Польщі про перейменування вулиці на честь Степана Бандери у Варшаві – Без Брехні
Пропаганда-СТОПФактчек

ФЕЙКОВЕ «листування» міністрів МЗС України та Польщі про перейменування вулиці на честь Степана Бандери у Варшаві

Тісні польсько-українські відносини, військова та гуманітарна допомога Польщі для України – як кістка у горлі очільників країни-агресора. Саме тому від початку війни пропаганда усіляко намагається очорнити і дискредитувати цю дружбу. Ми вже неодноразово викривали фейки з цього приводу. «Свіжак» – фейкове листування міністрів закордонних справ України і Польщі про нібито перейменування у Варшаві вулиці, на якій розташоване посольство рф на честь Степана Бандери. Ми звичайно вітали таке рішення. Проте це черговий фейк. Пояснюємо його суть.

 

Сфальсифіковані документи вже не одноразово використовували пропагандою саме у вкидах про відносини Польщі і України. Цього разу у інформаційний простір запустили одразу два документи.

Спершу з’явився нібито лист від українського очільника МЗС до свого польського колеги з пропозицією про перейменування вулиці на честь Степана Бандери. Буквально через день поширилася начебто відповідь польського заступника міністра, що так, пропозиція цікава, і може бути розглянута.

Тобто пропагандисти цим вкидом мали намір продемонструвати підступність поляків і українців – мовляв бачите, таємно домовляються як ще насолити «нещасним» росіянам. І в той же час показати – он як працює наша «славетна» розвідка та «геніальні хакери» – аж ціле секретне листування вдалося викрити і оприлюднити.

Але неозброєним оком можна зрозуміти, що документи фальсифікат.

По-перше, на «листі» українського міністра відсутні дані реєстрації документу, дата створення документу, печатка міністерства, звернення до польського колеги написане із порушенням дипломатичного етикету.

Начебто «відповідь» польського міністра хоч і містить якісь реєстраційні дані (вони могли бути «запозичені» методом фоторедагування з будь-якого іншого документу, який є у публічному доступі), але не має а ні підпису міністра, а ні печатки. До того ж так само, як і в першому листі є помилки у нормах звернення за стандартами дипломатичного етикету.

Тобто для обох документів характерні однакові помилки, що говорить про одне й теж джерело створення – криві руки російських пропагандистів.

Щодо джерел поширення, то за даними Центру протидії дезінформації при РНБО, то «лист» українського міністра першим поширив проросійський  Telegram-канал «Джокер ДНР», який і раніше запускав фейкові листи від імені тих чи інших українських установ.

По-друге, пропагандисти напевно вчили історію не по підручниках історії, а по методичках чекістів. Бо назвати вулицю у Варшави на честь Степана Бандери, це з галузі фантастики. На зважаючи на дружні стосунки України і Польщі, певні історичні протиріччя все ж таки є. І відношення поляків до відомих постатей українського національного руху спротиву неоднозначне.

По-третє, у цивілізованому світі будь-які домовленості і рішення на історичну тему виносять у публічну площину, для громадського обговорення, суспільної дискусії. Нишком-тишком все робиться тільки на просторах московії. А якихось відкритих заяв і обговорень з приводу перейменування вулиці у Варшаві не відбувалося.

Слід нагадати, що протидія будь-яким проявам дружби, співпраці України та Польщі від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого – один з ключових напрямків російської пропаганди. Інформаційну атаку на польсько-українську взаємодію пропагандисти почали ще з березня. А саме:

– Президент Польщі Анджей Дуда 24 березня запропонує на саміті НАТО у Брюсселі ввести миротворчу місію в Україну. Це стало повштовхом до поширення фейків, що під виглядом миротворців поляки, насправді, «візьмуть під контроль» західні області України;

– згодом наприкінці березня поширився вкид із фейковим листом з наказом міністра оборони Польщі до командира однієї з польських десантних бригад, підготувати підрозділи до «входження на територію України»;

– з квітня пропаганда активно почала розкручувати наратив, що взамін на зерно, економічні преференції, військову допомогу, «київський режим» домовився віддати в управляння Польщі Захід України;

– наступні вкиди підвищили градус – самопроголошений президент Білорусі лукашенко, заявив, що Польща готується і ось-ось здійснить силове захоплення західних областей України і ми (тобто білоруси), маємо захистити «братів-українців» від цієї агресії;

– наступний сплеск активності пропагандистів був пов’язаний з законопроєктом №7550 про «Встановлення правових та соціальних гарантій для громадян Польщі, які перебувають на території України». Згідно цього указу поляки дійсно отримали більші соціальні права в Україні ніж інші іноземці. У першій хвили вкидів пропаганда поширювала наративи, що тепер польські громадяни мають більші права в Україні, ніж самі українці і це зроблено для полегшення  експансії Польщі Заходу України, тобто знову «київський режим» продає національні інтереси;

– слідом за цим поширилася низка «побутових» фейків, що у західних областях України вже встановлюються цінники у злотих, що українські банківські картки замінюються картками польських банків, що у школах буде вводитися обов’язкове вивчення польської мови.

 

Ще по темі:

Читати статтю
Back to top button
Optimized with PageSpeed Ninja