//

Фейки про вибухи в Тернополі: слава ІПСО та ППО – Без Брехні

Фейки про вибухи в Тернополі: слава ІПСО та ППО

Вчора та сьогодні Тернопіль на перших шпальтах. І на жаль не через Євробачення. Хоча прилетіло і по інших містах, але для Тернополя це було перше таке бойове хрещення. Оскільки влучили «в нікуди», то росіяни кинулися малювати фейкову перемогу. А наші їм в цьому допомогли.


«Іранський слід Тернопільського ІПСО». 

Одразу після вибуху «наші люде» з точністю до навпаки виконали вимогу не знімати місце прильоту і почали “зливати” пожежу з різних ракурсів. Проте наші бійці іпсошного фронту здається знайшли спосіб протидіяти цим зливам.  

Отже, разом зі справжніми фото пожежі і вибуху “здалеку” на всіх російських пабліках з`являється відео великого стовпа вогню від пожежі з близького ракурсу. Він звісно не йшов в жодне порівняння з хмельницьким вибухом, але хоч щось для роспропаганди. І російські «експерти» хапають це відео та починають продукувати версії. Але за півгодини перемогу їм ламає блогер Джокер,  який показує, що це він взяв у ютубі старе відео вибуху в Ірані, наклав на нього напис нібито з назвою каналу «Х…вий Тернополь» і вкинув росіянам. Ідею йому підказав інший наший блогер «Ніколаєвській Ваньок».

Насправді це відео легко шукається пошуком картинок, та «експерти та воєнкори» цього не робили, чим показали свій справжній рівень експертності і те, яку агентуру вони тут нібито мають.

Після цієї ганьби деякі по канали почали виправдовуватися, що відео виявилося з Ірану, деякі просто видаляти пости.

 

«Агентура файного міста» 

Та самі експертні експерти не здалися і продовжували вигадувати аналітику та розвідку. В 00:22 украіна.ру опублікувала «осінт» відомого у росіян експерта «Рыбаря», доступ до каналу якого заборонений у багатьох країнах. Він намалював карту Тернополя, де позначив супутниковим знімком залізнично-ремонтний завод і притулив до нього фото вибуху.

В поясненні до «аналітики» написано таке: «оскільки вкидали відео з Ірану, то достовірність фото ми підтвердити не можемо (але на карту вставимо). А ось місце прильоту підтверджено завдяки нашій агентурі. Це точно був завод, де ремонтували воєнну техніку». 

Прикметно, що цю «аналітику» рибарь зробив уже тоді, коли весь інтернет був у справжніх фото та відео пожежі. І жодне фото не показувало пожежі на ремонтному заводі. Навіть по Гугл мапах нескладно було побачити, що пожежа не там. Але ж у рибаря «агентура на місці» 🙂

 

«Ніхто вам правди не скаже»

Врешті-решт о 6 ранку росіяни розписуються у власній безпорадності: украіна.ру пише, що повних наслідків ракетного удару вони, очевидно, не взнають ніколи. Тобто версію рибаря про завод, яка стоїть цьому ж каналі кількома постами вище вже пропонують забути. Але пропагандистам не можна закінчити на такій ноті, тому вони легко конструюють новий фейк. 

«Оскільки тривогу в Тернополі вимкнули аж о п’ятій ранку, а влада всю ніч «відчайдушно» нагадувала не постити роботи ппо, це нібито значить, що всю ніч «замітали сліди», а повідомлять лише те, що треба знати». 

Насправді ДСНС зранку вже виставила фотозвіт та навіть відео боротьби з пожежею. Місце влучання – склади з майном підприємств, церкви та підприємців. Таємниці не роблять. Наразі міська влада закликає підприємців писати заяви до поліції і їхати зі слідчо-оперативною групою на місце, щоб оформлювати знищення майна внаслідок воєнного злочину росії. 


А тривога була не «всю ніч до 5 ранку», а з 3:40 до 5:35. Про це можна перконатися хоча б з повідомлень міського голови Тернополя пана Надала. І вимкнули її саме після того, як прекрасно попрацювала наша ППО, про що росіяни сором’язливо мовчать.

Всім споживачам росканалів, бо там нібито швидко з’являється вся правда, “Тернопільське ІПСО” показало, що ці всі «експерти» – некомпетентні, не мають секретних джерел і ними насправді легко маніпулювати. Що наші ентузіасти успішно і роблять вже довгий час.
Але о 12:53 ТАСС все одно “похвалилося”, що цілей в районі Тернополя досягнуто, об’єкти уражено. Тобто ціллю ранкової атаки був шифер на дачах, який побило уламками збитих російських  ракет. 

 

 

Матеріал підготовлено фахівцями проекту “Брехунець”

//
Exit mobile version