Протягом трьох років повномасштабної війни російська машина пропаганди активно «працювала» і продовжує працювати у форматі «інформаційного» супроводу дій агресора на полі бою в Україні, на міжнародній арені, у внутрішній політиці РФ. Не зважаючи на певні елементи хаотичності, в цілому пропаганда Кремля діяла системно, цілеспрямовано. А головне – адаптивно та гнучко: пропаганда реагувала на зміни та події, які відбувалися на фронті, в міжнародній ситуації, внутрішніх настроях, як в Україні, так і в самій Росії, країнах ЄС, США.
Відповідно генерувалися нові наративи та меседжі, які їх підкріплювали, змінювалися акценти у тих, що були сформовані раніше, або були своєрідними довоєнними «заготовками».
Якщо вважати, що ключовими векторами впливу російської пропаганди були три, а саме – Україна, інші країни Світу, внутрішній «електорат» РФ – то в кожному з цих сегментів протягом трьох років війни були згенеровані адаптовані до змін поточної ситуації наративи-парасольки, під куполом яких розгорталися широкомасштабні інформаційні атаки, довготривалі ІПсО.
Для розуміння різниці між наративами-парасольками, які пропаганда використовувала і до війни, і адаптованими під події повномасштабного вторгнення, слід навести порівняльний приклад.
Так, наративи: «Україна знаходиться під зовнішнім управлінням», «У 2014 році в Україні стався переворот і до влади прийшли радикали», «В Україні десятки років функціонують американські біолабораторії», «Націоналісти влаштували геноцид народу Донбасу» – були введені в інформаційний простір російською пропагандою ще задовго до повномасштабного вторгнення. В таких чи схожих варіаціях вони продовжували використовуватися і під час війни.
А такі наративи як: «НАТО воює з Росією руками українців», «Захід сприяє продовженню конфлікту, накачуючи Україну зброєю», «Українські біженці у Європі спричинили зростання злочинності», «Колективний Захід хоче завдати РФ стратегічної поразки» – є продуктом пропаганди, що був згенерований вже під час повномасштабної війни, як реакція на ті події, що відбуваються на фронті та розгортаються загалом навколо агресії Росії проти України.
Далі, про 10 адаптивних наративів-парасольок трьох років повномасштабної війни РФ проти України, які були (а деякі продовжують бути) одними з ключових у російській пропаганді.
1. ЦІЛІ ТАК ЗВАНОЇ СВО
Російська пропаганда та керівництво РФ з перших годин і днів повномасштабної війни проти України оголосили цілі і завдання так званої «СВО», які мали виправдати агресію. У первинних меседжах озвучувалося наступне: нейтралітет України та відмова від майбутнього вступу до НАТО, «демілітаризація», «денацифікація», скасування «перешкод» для широкого вживання російської мови, визнання так званих «ДНР» та «ЛНР», визнання анексованого Криму територією Росії.
З урахуванням того, що від самого початку ці цілі містили відверто брехливі та дезійнформаційні меседжі, по мірі того, як змінювалася ситуація навколо війни в Україні, Москва вигадувала нові цілі, додавала інтерпретацій до вже озвучених, адаптуючи їх під зовнішні зміни:
- 28 березня 2022 року секретар ради безпеки Росії Патрушев наголосив, що метою війни в Україні «є не зміна київського режиму, як це намагаються подати на Заході, а захист людей від геноциду, демілітаризація та денацифікація України»;
- 11 квітня очільник МЗС Кремля Лавров заявив що, «… наша спеціальна військова операція покликана покласти край безоглядному розширенню і безоглядному курсу на повне домінування США та під ними інших західних країн на міжнародній арені…»;
- 15 квітня прес-секретарь Путіна Пєсков заявив: «…головне — це звільнити (території – ред.) від цих націоналістичних батальйонів»;
- вже 17 квітня той же Пєсков зазначив, що ще однією метою «СВО» в Україні є нібито усунення загрози Третьої світової війни;
- у перших числах травня 2022 рокуміністр закордонних справ РФ Лавров в інтерв’ю італійському телеканалу Rete4 заявив, що «мета «спецоперації», яку проводить Росія в Україні – боротьба за свободу вибору для країн Азії, Африки та Латинської Америки та звільнення світу від неоколоніального гніту Заходу»;
- 24 травня, під час виступу на засіданні ради міністрів оборони країн ОДКБ тоді ще Міністр оборони РФ Шойгу заявив, що Росія розпочала «спецоперацію» в Україні оскільки «виникла реальна загроза створення Україною ядерної зброї та засобів її доставки»;
- 18 січня вже 2023 року Путін заявив: «По суті, повномасштабні бойові дії на Донбасі з 2014 року не припинялися – із застосуванням важкої техніки, артилерії, танків та авіації. Це все відбувалося. Все, що ми робимо сьогодні, зокрема й у спеціальній військовій операції, – це спроба припинити цю війну…»
2. РОСІЯ ВОЮЄ В УКРАЇНІ З НАТО ТА КОЛЕКТИВНИМ ЗАХОДОМ
Наратив-парасолька про те, що Росія в Україні воює з НАТО, а в іншій інтерпретації – з колективним Заходом – став відповіддю-адаптацією російської пропаганди на значні провали і поразки на фронті, як то відступ окупантів з Чернігівщини, Київщини, Сумщини. Це перший аспект.
Другий – реакцією на розгортання широкомасштабних програм військової, фінансової, гуманітарної, політичної допомоги та підтримки України країнами Світу. Для того щоб применшити свої невдачі, Кремль масштабував рівень «загрози» з якою він бореться, потужність ворога, якому протистоїть. Згенерований та введений в інформаційний простір у квітні-травні 2022 року, цей наратив-парасолька в різних варіаціях використовується весь період повномасштабної війни. А саме:
- «НАТО та колективний Захід на сьогодні є стороною конфлікту в Україні – вони зацікавлені у продовженні війни тому постачають зброєю київському режиму» (Секретар ради безпеки РФ Патрушев);
- «Західні країни змушують владу України демонструвати тактичні успіхи на полі бою, накачують країну зброєю, що призводить до ескалації конфлікту…» (Міністр оборони РФ Шойгу);
- «США та НАТО безпосередньо беруть участь у конфлікті не лише постачанням зброї, а й підготовкою українських військовослужбовців у Британії, Німеччині, Італії та інших країнах» (міністр закордонних справ РФ Лавров);
- Інші наративи-меседжі: «Захід воює в Україні проти РФ руками українців», «Західною зброєю керують західні оператори – українці не здатні керувати натівською технікою», «В Польщі набирають найманців для екіпажів танків Леопард», «Захід буде воювати проти РФ до останнього українця» і т.ін.
3. «ХОРОШІ РУСЬКІ», ЯКИМ ТРЕБА ДОПОМАГАТИ І ВРЯТУВАТИ ВІД САНКЦІЙ
«Короткотривалий», але надзвичайно небезпечний наратив-парасолька про «хороших руських», який пов’язаний здебільшого із агресивним ІПсО початкової фази війни – перфомансу редакторки російського Першого каналу Марії Овсянікової, яка нібито у прямому ефірі телеканалу вийшла із плакатом «Ні війні! Вам тут брешуть!».
За сукупністю фактів на сьогодні зрозуміло, що це було ІПсО російської пропагандистської машини (в яку всліпу були втягнуті і так звані російські ліберали). Таким чином Кремль реагувала і спробував збити хвилю антиросійських дій, акцій та настроїв, як в українському, а першу чергу – європейському суспільстві. Крім того ввести в повістку дня дискурс, що є і хороші росіяни, які не підтримують війну, але вони потерпають від санкцій, введених західними країнами – вони потребують допомоги. Інше завдання ІПсО – по можливості ввести «хороших руських» в тому чи іншому форматі в українське суспільство, що неминуче призвело б до розколу громадської думки, суперечок, інформаційного протистояння і т.ін. Активні фази:
- після першої втечі у Європу у березні 2022 року Овсянікова проводить активну діяльність у Німеччині та інших країнах ЄС, поширюючи наратив про «хороших руських», які потерпають від санкцій і потребують підтримки;
- спроба включити згадку про Овсянікову і її підтримку, як журналістки, у резолюцію Європейської спілки журналістів у квітні 2022 року на підтримку України (заблокована представниками України);
- за підтримки фонду «Human Rights Foundation», який очолює «російський опозиціонер» Гарі Каспаров Марію Овсянікову у червні 2022 року спробували привезти в Україну для проведення прес-конференції та нібито лекцій для студентів Інституту журналістики університету ім. Т.Г. Шевченко;
- поширення меседжу про те, що російський «опозиціонер» Борис Невзоров звернувся до української влади з проханням про видачу українського паспорту і є позитивна реакція на це звернення.
PS. ІПсО «хороший руський» зазнало краху. Дане словосполучення набуло більше негативного змісту.
4. РОСІЯ ВЕДЕ «СВЯЩЕННУ ВІЙНУ»
Наратив-парасолька про те, що Росія в Україні веде «священну війну» народився орієнтовно в кінці літка початку осені 2022 року, як реакція пропаганди на нові поразки армії окупантів в Україні – Харківська та Херсонська операції. Друга причина – оголошення владою Росії, так званої, часткової мобілізації. Наративом, що РФ веде війну за священні людські і православні цінності, пропагандисти намагалися надати свіжого кисню у досить складні і далекі для пересічного росіянина поняття про «руський мір», «демілітаризацію», «денацифікацію», якими від початку виправдовували «СВО».
Для ще більш емоційного і агресивнішого сприйняття поточного наративу російськими громадянами, пропагандисти проводили аналогію із так званою Великою вітчизняною війною та боротьбою з нацизмом. Ключові меседжі наративу:
- 25 вересня 2022 року патріарх РПЦ Кирило Гундяєв оголошує, що росіяни, які загинуть на війні – принесуть священну жертву і порівнює ці жертви з Ісусом Христом – Сином Божим, який приніс себе в жертву;
- 30 вересня 2022 року, Путін під час виступу з «нагоди приєднання нових територій»: «Вони перейшли до заперечення норм релігії, сім’ї. Ми не хочемо, щоб замість мами та тата був батько номер один та батько номер два! Щоб нашим дітям нав’язували, що, окрім жінки та чоловіка, існують ще якісь гендери? Придушення свободи набуває рис сатанізму…»
- у листопаді-грудні 2022 року топ-пропагандист Соловйов поширював меседжі: «Ми воюємо за саме право людського роду існувати у первісному вигляді, як він був задуманий і створений Творцем. А ті дурні, котрі намагаються боротися, вони борються не з нами, вони з Господом воюють. У разі їх перемоги, їхній кінець один…». Або: «Ми останні захисники християнства. Зауважте, як пліч-о-пліч з нами стоять наші брати мусульмани…»
- російська пропаганда поширює також наступні меседжі: «Про вакханалію у трансгендерів у Європі», «Захід перетворюється на осередок сатанізму», «Росія у конфлікті з Україною захищає людські цінності», «Захід нав’язує Росії нелюдські цінності, які ведуть до деградації та вимирання», «У Європі вже 30 гендерів», «В Європі є туалети для осіб з невизначеною статтю».
5. «РФ ВОЮЄ НЕ ПРОТИ НАРОДУ УКРАЇНИ, А ПРОТИ НАЦІОНАЛІСТИЧНОГО РЕЖИМУ В УКРАЇНІ» + «РФ ВОЮЄ НЕ З РЕГУЛЯРНОЮ АРМІЄЮ УКРАЇНИ, А З НАЦІОНАЛІСТИЧНИМИ УГРУПУВАННЯМИ»
Обидва наративи породжені повномасштабною війною, є частиною мозаїчної картинки російської пропаганди по виправданню агресії РФ проти України. Ці наративи приховують коріння іншого наративу про «мы же братья, мы один народ».
Але головний зміст даних суміжних наративів – невизнання легітимності, радикальності української влади, не визнання державності, не визнання дійсно народного характеру війни з боку української нації. Яскравим прикладом застосування цих наративів є зведення російського Генерального штабу про перебіг бойових дій початкового періоду війни. У зведеннях з одного боку фігурувала російська армія, яка вела бойові дії з – увага – націоналістичними батальйонами, добробатами, найманцями, загонами київського режиму, бойовиками. Термін ЗСУ (ВСУ у російському варіанті) не використовувався.
Така подача підкреслювала те, що Росія воює з різним «збродом», а не з регулярною армією держави. Бо визнання, що по іншу сторону фронту воює ЗСУ означало визнання української держави, що саме держава і її громадяни дають організовану відсіч агресору. А це вже йшло в конфронтацію з іншими російськими наративами, наприклад, що «Україна – це держава 404».
Найпоширеніші меседжі наративів:
- Заява Путіна (3 березня 2022 року): «Те, що ми воюємо саме з неонацистами, показує сам хід бойових дій. Націоналістичні та неонацистські формування, а серед них є й іноземні найманці, у тому числі з Близького Сходу, прикриваються мирними громадянами як живим щитом»;
- «зведення Генштабу армії РФ (літо 2022 рік): «..на Куп’янському напрямку противник спробували силами націоналістичного батальйону та іноземних найманців атакувати позиції російської армії. Усього націоналістів було близько 500. Усі атаки відбито, ліквідовано 160 бойовиків, п’ять танків, дев’ять БМП…»;
- голова Держдуми Володін: «На Україні сталася трагедія, кривавий державний переворот. Прихід до влади нацистів, втрата суверенітету – вони потрапили під повне управління Вашингтону та Брюсселя. Країни сьогодні не стало. Тому, коли йдеться про Україну, треба відокремлювати народ України та злочини влади»;
- заява Путіна про тих, хто вчинив Холокост: «Це були не просто нацисти, це були ті самі колабораціоністи, це якраз бандерівці… Треба піднімати та показувати [дані]. Щоб не було жодного непорозуміння, з ким ми боремося. Не з українським народом, а ось цими нелюдами та їхні послідовниками…»
6. В УКРАЇНІ ЗРІЄ ЗАКОЛОТ ГЕНЕРАЛІВ
«Народження» даного наративу-парасольки, під яким були розгорнуті інформаційні атаки за для дискредитації військового керівництва ЗСУ, створення/поглиблення напруги між політичною владою та військовими відбулося на тлі дійсних протиріч між цими гілками українських інституцій. Російська пропаганда уважно і системно вивчає соціальні і політичні настрої у суспільстві, аналізую настрої влади, військових – і знаходить больові точки та вразливі зони.
Саме в цих вразливих сегментах і починають поширюватися фейки і дезінформація, розпалюючи протиріччя, сумніви, піднімаючи градус емоцій. Наратив про «заколот генералів» – класичний і, нажаль, частково вдалий приклад адаптивних дій пропаганди. Його ключові меседжі:
- США готують заміну нинішньому президенту України Володимиру Зеленському. Нова креатура Білого дому – очільник ГУР МО Кирило Буданов. Саме Буданов здатен очолити і реалізувати «зміну» керівництва України;
- дипфейк із нібито зверненням Главкома генерала Валерія Залужного із закликом до цивільних та військових про повалення існуючої влади в Україні;
- вкид про нібито роздруківку прослуховування розмов Главкома генерала Залужного, де він у негативному ключі згадує президента України Володимира Зеленського;
- фейк (поширений у форматі тік-ток відео) про петицію, яку нібито підписали Валерій Залужний, Олександр Сирський, Сергій Шаптала, Дмитро Марченко та інші командувачі української армії. В ній генерали нібито закликали до розпуску Верховної Ради України та подальшої мобілізації депутатів;
7. В УКРАЇНІ РОЗКРАДАЮТЬ І ПЕРЕПРОДУЮТЬ ЗАХІДНУ ЗБРОЮ
Від початку активних і масштабних поставок західними країнами зброї та військового знаряддя в Україну, що стало вимальовуватися у систему і тенденцію вже з перших тижнів і місяців війни, російська пропаганда почала шукати наративи, які б працювали на західну аудиторію і політиків за для дискредитації такої підтримки. Наратив-парасолька про розкрадання і перепродаж західної зброї став продовження наративу про «Україна – найкорумпованіша країна».
Перші активні вкиди були поширені вже навесні-влітку 2022 року – наприклад, що західна зброя, яку передали ЗСУ опинилася в руках наркокартелів. Апогеєм вкидів під куполом даного наративу стали фейки та фейкові відео нібито про наявності натівської зброї, яка прийшла з України у бойовиків ХАМАСу, що здійснили масштабний терористичний напад на Ізраїль у жовтні 2023 року. Меседжі наративу:
- представник РФ в ООН Небензя заявив: «ця зброя (західна) опиняється на чорних ринках і зрештою потрапляє до рук організованих злочинних груп та терористичних угруповань. Про те, що західна зброя, призначена для української армії, спливає у багатьох країнах Європи сьогодні заявляють представники європейської поліції…»;
- «пропорційне збільшенню військової допомоги (Україні) зростає і нелегальний ринок (зброї) також. Причому озброєння розпродається навіть злочинним угрупованням. І якщо кілька місяців тому про це заявляла лише Росія, то наразі наявність проблеми визнають і найближчі союзники України…»;
- «постачання США та їх союзниками озброєнь і боєприпасів на Україну сприяє розповзанню цих арсеналів не тільки по Європі, а й по всьому світу… Цілком можлива ситуація, коли десь у Європі чи США якісь радикали-фанатики або терористи зіб’ють, не дай бог, цивільний літак…»;
- Київ фактично визнав, що поставлена Україні зброя потрапила до ХАМАСу: у військовій розвідці України спробували виправдатися, переклавши провину на Росію. Але зробили це так, що фактично зізналися у своїй вині…»;
- українські військові продавали зброю, отриману від країн НАТО, терористам, у тому числі ХАМАС, яку використовують проти ізраїльських солдатів.
8. ПРОВАЛ КОНТРНАСТУПУ ЩЕ ДО ЙОГО ПОЧАТКУ
Агресивний адаптивний наратив-парасолька є яскравим прикладом дій на випередження російської пропаганди, коли розгорнулася широка компанія по дискредитації події, яка ще не сталася. Як тільки в інформаційному просторі з українського боку відкриася широка компанія по обговоренню та популяризації майбутнього широкого контрнаступі ЗСУ (орієнтовний «старт» такої компанії – кінець 2022 початок 2023 рр.), пропаганда Кремля почала довготривалу інформаційну атаку з ключовим наративом, що цей контрнаступ приречений.
Для більшої переконливості, пропагандисти намагалися базувати свої меседжі з посиланням на реальні заяви і публікації у західних медіа, часто густо маніпулюючи змістом, або застосовували метод зворотного вкиду. Пропагандисти поширювали у маргінальних західних медіа потрібного змісту матеріали, а потім цитували ці статті, маніпулятивно масштабуючи вагомість джерела клікбейтними заголовками на кшталт «Експерти у США заявили…», «У Британії військові сказали…». Головні меседжі наративу:
- у США заявили, що український контрнаступ навряд чи закінчиться успіхом. Бойові завдання лякають. Для успіху Україні потрібно подолати добре укріплені за десять місяців російські рубежі, а також недоліки своєї армії;
- за даними американської розвідки ЗСУ не готові до масштабного контрнаступу. Оцінки американської розвідки показують, що Україна під час контрнаступу навряд чи доб’ється чогось більшого, ніж «скромні територіальні завоювання»;
- Можливий контрнаступ українських військ у Запорізькій області погано закінчиться для Володимира Зеленського;
- контрнаступ Києва закінчився драматичним провалом через перевагу російської армії. Таку заяву зробив генерал французької армії, офіцер ордену Почесного легіону Домінік Делавард;
- інші меседжі наративу: «Українські бригади недоукомплектовані і слабкі», «Захід навмисно затримує постачання зброї, бо не вірить в успіх контрнаступу», «Україна втратить всі свої нові бригади у контрнаступі», «Україна втратить більше 100 000 солдатів у майбутньому контрнаступі».
9, МОБІЛІЗАЦІЯ ПРОВАЛИЛАСЯ – УКРАЇНЦІ НЕ ХОЧУТЬ ВОЮВАТИ
Один з найдовше живучих пропагандистських наративів-парасольок повномасштабної війни, породжений самою війною та реакцією російської пропаганди на мобілізаційні процеси в Україні. Крім того, це найбільш широкий за тематичною насиченістю наратив, під куполом якого містилися фейки і маніпуляції від «мобілізації жінок та підлітків» до «ТЦК – злочинна організація».
Також слід відмітити гнучкість і, нажаль, вдалу адаптивність даного наративу до змін у ситуації з мобілізацією в Україні, змін соціальних настроїв до процесу, невдалої комунікаційної компанії відповідних державних і військових структур щодо мобілізації та фактичної відсутності системної державної пропаганди мобілізації.
Російська пропаганда активно використовувала всі ці недоліки та пробіли для системного просування власних меседжів за допомогою широкого спектру інструментів – чутки, плітки, фейки, маніпуляції дійсними фактами, режисовані фейкові відео і т.ін. Групи ключових меседжів наративу:
- Група 1: «Мобілізація потрібна київському режиму, щоб утримати владу», «Українці не хочу помирати за Зеленського», «Захід воює руками українців», «Воюють бідні і хлопці з села – багаті і діти депутатів сидять в Буковелі», «Чому поліцейських не відправляють на фронт»;
- Група 2: «Українська влада готує мобілізацію жінок», «Всіх жінок в Україні беруть на облік для мобілізації», «На передовій вже воюють навіть вагітні», «В школах збирають списки учнів 10-11 класів для мобілізації», «В українських школах на уроках навчають збирати дрони – після школи в окопи», «Україна готується мобілізувати 18-ти річних та інвалідів»;
- Група 3: «Мобілізація незаконна – війна не оголошена», «ТЦК – злочинна, приватна організація», «ТЦК наживаються на мобілізації», «Бусифікацію погодив Зеленський», «ТЦК забирає тільки тих, хто не може відкупитися».
10. ЗЕЛЕНСЬКИЙ НЕЛЕГІТИМНИЙ ПРЕЗИДЕНТ
Наратив був активований російської пропагандою в січні-лютому 2024 року, коли з інформації з українського боку стало зрозуміло, що «планових» президентських виборів в Україні у травні 2024 року не буде у зв’язку з військовим станом, який впроваджено в державі після початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року. Наратив був адаптований під ситуацію навколо виборів в Україні, яка склалася на той момент.
Російські пропагандисти у своїх меседжах вочевидь ігнорували два ключові факти, які обґрунтовували не проведення в Україні президентських виборів – воєнний стан та положення Конституції України про те, що коли такий стан введено, то ніякі вибори не можуть бути проведені. Навпаки – спроба проведення будь-яких виборів буде порушенням основного закону, а їх результати – нелегітимними.
Проте, російська пропаганда акцентувала увагу саме на тому, що якщо вибори не проводяться, відповідно Володимир Зеленський втрачає легітимність. Поширення та укорінення в інформаційному просторі наративу відкривало (і ми бачимо це по поточних заявах кремлівської верхівки) широкий спектр маніпуляцій дій для російського керівництва – наприклад, від неможливості перемовин із очільником української держави, бо він нібито нелегітимний, до невизнання у майбутньому будь-яких договорів, які підписані Володимиром Зеленським (наприклад, угода про припинення вогню, перемир’я, тощо). Ключові меседжі:
- «Звичайно, ми усвідомлюємо те, що легітимність чинного глави держави (України) — вона закінчилася», — сказав Путін на прес-конференції в Мінську (травень 2024 року);
- «Адже вони ж (українська влада) не пішли на вибори. Вони сьогодні є повністю нелегітимними. І виходячи з суто юридичної точки зору, не мають навіть права віддавати наказів збройним силам, оскільки вони узурпатори влади», — заява Путіна (листопад 2024 року);
- «Наразі український лідер Володимир Зеленський не може скасувати свій власний указ про заборону на переговори з Росією, оскільки термін його повноважень минув, і він не є легітимним главою держави», — Путін в інтерв’ю Павлу Зарубіну (січень 2025 року);
- Голова Держдуми Володін заявив, що Володимир Зеленський втратив право виступати від імені України із закінченням терміну повноважень президента: «Будь-які угоди з нелегітимним президентом є недійсними і в майбутньому можуть бути оскаржені. Із закінченням терміну повноважень у Зеленського завершилося право виступати від імені України…».