7 днів подій, 11 наших публікацій, 5 ваших хвилин! До вашої уваги стислий огляд матеріалів про події, які привернули увагу фактчекерів минулого тижня за версією «БезБ». Якщо щось пропустили – повертайтеся на наш сайт.
Фейки про вакцини та нові вкиди про чудодійні ліки від COVID-19
1. НЕПРАВДА / МАНІПУЛЯЦІЯ | Вакцинуватись від коронавірусу тим, хто перехворів — небезпечно?
«Я категорично проти вакцинації вже імунних людей. Якщо у людини після хвороби високий титр антитіл, то я категорично проти», — про це телеканалу Україна 24 розповіла інфекціоністка Ольга Голубовська. Така заява інфекціоністки йде всупереч з рекомендаціями Центру з контролю та профілактики захворювань США (CDC). На сайті CDC говориться наступне: «Через високі ризики для здоров’я, пов’язані з COVID-19 та той факт, що реінфекція можлива, варто вакцинуватись незалежно від того, хворіли ви на коронавірусну хворобу чи ні». CDC уточнює, що тривалість “природного імунітету”, який утворюється внаслідок перенесеної інфекції, може змінюватись, залежно від людини та її організму.
2. ФЕЙК | Лікарі всього світу записали відео, на якому закликають не вакцинуватися
Лікарі світу закликають не вакцинуватись від коронавірусу. Таку сенсаційну та фейкову новину опублікував сайт BitChute. Вони також опублікували відео, в якому ведуча, на ім’я Тіана Рай показує запис виступів різних лікарів та медичних працівників, які закликають не вірити в пандемію та не вакцинуватись. Окремі лікарі, які не є експертам у вірусології чи епідеміології, а також гомеопати та акупунктуро-практики записали відео, яке вже декілька разів розганяється в мережі, як експертна думка лікарів щодо пандемії. Лікарі транслюють давно відомі та спростовані міфи. Деякі з них після таких заяв втрачають роботу. Наразі є єдиний науковий консенсус: вірус існує; він забирає життя мільйонів людей; наразі немає жодних підстав вважати мРНК вакциною небезпечною чи не ефективною. За заявою Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), наразі не зафіксовано жодного випадку смерті внаслідок вакцинації проти коронавірусної хвороби.
Журналісти знайшли диво-препарат, який розроблено науковцями з Туреччини і який нібито «знищує коронавірус за хвилину». Про цей загадковий препарат написало турецьке медіа Daily Sabah. «Препарат під назвою Genoxyn був створений доцентом, докторкою Шехіме Темель, доктором Ахметом Сабанджі і доктором Джунейт Озакін. За словами Сабанджі, він проводив свої дослідження щодо захисту від хвороб ще до пандемії коронавірусу» – пише 5 канал. Крім цього медіа, аналогічну новину поширив Укрінформ. На поточний момент відсутня інформація у відкритих джерелах про те, як саме проходило дослідження препарату, та наскільки заявленим результатам можна довіряти. Наразі немає жодних даних, що хоч якісь спреї можуть допомогти запобігти захворюванню, тим більше коронавірусного захворювання. Дані про цей препарат та вплив його на коронавірус відсутні в рецензованих наукових журналах. Всесвітня організація охорони здоров’я немає жодних згадок про краплі чи спреї, які могли б позитивно впливати на хід саме лікування коронавірусної хвороби. Даний препарат не згадується у будь-якій рекомендації ВООЗ.
1 січня 2021 року в Китаї набрав чинності перший Цивільний кодекс. Протягом січні у Фейсбуці почали активно циркулювати численні дописи про те, що він потрібен для оцінки жителів Китаю й розподілу їх на громадян з привілеями та другосортних. Відтак, китайцям будуть ставити «плюсики» за героїчні справи, підтримку влади в соціальних мережах, участь в благодійності тощо. Забиратимуть бали за нещире вибачення, участь в протестах, невдоволення допомогою літнім людям та інше. 1 січня 2021 року він набрав чинності. Цивільний кодекс зібрав в собі вже існуючі закони та нормативні акти. Крім загальних та додаткових положень він включає шість частин про речові права, контракти, особисті права, шлюб, спадщину тощо. Його офіційна мета — всебічно розвинути та посилити захист прав людей, знайти вирішення для головних проблем суспільства. Цивільний кодекс Китаю не має жодного відношення до оцінки статусу громадян, надання їм привілеїв чи навпаки, розподілу їх на категорії. Зображення у дописі вирване з контексту і відноситься до зовсім іншої події.
У 14 областях України 24 січня 2021 року стартували повторні місцеві вибори, в яких обирали депутатів та голів міських, сільських і селищних рад, тому ця подія безсумнівно є приводом для маніпуляцій громадською думкою смітниковими та проросійськими ЗМІ щодо вибору певного кандидата. Напередодні повторних місцевих виборів 19 січня 2021 року телеканал «112.ua» (12:49) у випуску ток-шоу «Пульс» інформував, що «до Верховної Ради, якщо б вибори відбулися цього тижня пройшли б безперечний лідер партія «ОПЗЖ» − 23,1%, потім «Слуга народу» − 21,0%, «Європейська солідарність» – 14,8%, «Батьківщина» – 8,2% та «Партія Шарія» – 5,1%» (фото1). Чи дійсно телеканал «112.ua» цього разу надає правдивий рейтинг або ж знову підтверджує свій статус дезінформатора? Як виявило дослідження – телевізійники брешуть і маніпулюють. Як саме – деталі у матеріалі.
Інструменти для фактчекерів
У середу, 6 січня, побачивши по телевізору прихильників-демонстрантів Дональда Трампа, які вриваються до будівлі американського Капітолію, журналісти організації з розслідувань Bellingcat почали публікувати на своєму каналі Slack термінові повідомлення — наприклад, «почнімо збирати відео прямо зараз». У своєму будинку в Торонто розсліджувач Джанкарло Фіорелла відкрив на одному екрані комп’ютера додаток TweetDeck, де ввів ключові слова і Twitter-списки протестних заходів, а два інших екрана на своєму столі виділив для перегляду телевізійних новин і прямих трансляцій у соціальних мережах. Тим часом, півдюжини його колег з інших країн, серед яких Шарлотта Годар, Арік Толер і засновник інтернет-видання Bellingcat Еліот Хіггінс, почали свій власний пошук постів і відео з місця подій на платформах Facebook, Instagram та інших. Разом розслідувачам удалося зберегти безліч доказів, які допомогли ідентифікувати злочинців і жертв, зрозуміти історичну трагедію, допомогти правоохоронним органам і спростувати неправдиві версії розвитку подій. Подробиці – у матеріалі.
Атака на будівлю Капітолію США стала кульмінацією багаторічних теорій дезінформації і численних змов, які поширювалися у соціальних мережах. Домінуюча бізнес-модель платформ, у рамках якої основна увага приділялася масштабам, зробила їх особливо уразливими перед джерелами дезінформації і пов’язаною з цим негативною реакцією проти цих платформ.. У той час як масштабна бізнес-модель окупилася для цих мереж у короткостроковій і середньостроковій перспективах, знехтувані ризики тієї ж моделі призвели ці платформи до «розплати», з якою вони мають справу і сьогодні. Проте облога будівлі Капітолію США 6 січня демонструє те, наскільки потужною може бути мережева змова, коли вона посилюється через соціальні платформи. Напад став кульмінацією багаторічного розповсюдження попереднім президентом Дональдом Трампом дезінформації, яка посилилася після того, як Джо Байдена оголосили новообраним президентом. Значною мірою це є результатом неможливості компаній соціальних мереж контролювати войовничість свого контенту, про що повідомляє журнал Harvard Business Review. Уже понад десять років бізнес-модель для сучасних гігантів соціальних медіа, таких як Facebook, YouTube і Twitter, переслідувала мету масштабування. Але вона стала тупіковою. Чому – деталі у дослідженні.
Фактчек NEWS
1. Легендарну іспанську співачку “оживили” за допомогою діпфейка у рекламі пива
Іспанський виробник пива Cruzcampo випустив рекламний ролик з діпфейком легендарної співачки Лоли Флорес. Відео містить відсилання до культури Андалузії (південного регіону Іспанії).Флорес відома як виконавиця андалузького фольклору), а віртуальна співачка говорить про важливість культурного розмаїття: шукайте силу в своїх коренях і т.д. Для створення відео використовували 5000 фотографій Флорес, голос діпфейка був змодельований з фрагментів її мови. Вийшло красиво і вірусно, правда, не всім сподобалося, що образ співачки, яка померла в 1995 році, використовували для реклами пива (її дочки, до речі, брали участь в проекті).
2. Twitter запустив антифейкову функцію Birdwatch
Соціальна мережа Twitter наразі планує залучити своїх користувачів до боротьби з розповсюдженням на своєму сервісі дезінформації методом виділення та позначення оманливих чи помилкових твітів. Пілотна програма, яка була представлена у понеділок під назвою Birdwatch, доступна попередньо визначеній групі користувачів — поки що лише у межах США — які реєструються через платформу Twitter. Безпосередньо керівництво платформи Twitter заявило про своє бажання отримувати повідомлення для програми Birdwatch як від експертів, так і від неспеціалістів. Щоби допомогти позбавитися від непотрібних або створюваних тролями/роботами записів, соціальна мережа планує прикріпити до кожного з них «оцінку корисності». До корисних публікацій буде додано помітку «зараз оцінюється як корисний». Програма розпочнеться з 1 тисячі користувачів і з часом пошириться за межі США.
Новообраний президент США Джо Байден у своєму інавгураційному зверненні дев’ять разів використовував слова «правда», «факти» та «брехня» заради висвітлення дезінформаційної кризи та дезінформації як нападу на основи демократії та національний характер Америки. Ресурс Poynter повідомляє про те, що слово «правда» було вжито п’ять разів, «брехня» — три, а «факти» — один раз. Президент використовував поняття «правда» і «брехня», посилаючись на бунт 6 січня на Капітолійському пагорбі. Проте, як часто буває в інавгураційних промовах, спікер зосереджується на широких темах. Тому фактчекери з мережі Poynter виділили кілька тверджень для перевірки. Деталі цих перевірок читайте на нашому сайті.
Дослідження про дезінформацію
Маніпулювання громадською думкою через соціальні платформи у всьому світі залишається зростаючою загрозою для демократій, згідно з опитуванням про маніпулювання засобами масової інформації, проведеним у 2020 році Оксфордським інститутом інтернету, який входить до Оксфордського університету. Згаданий звіт показує, що організована кампанія маніпуляції соціальними медіа працює у 81 країні, порівняно з кількістю 2019 року, яка складала 70 країн. При цьому глобальну дезінформацію у промислових масштабах «виробляють» великі уряди, фірми зв’язків із громадськістю та політичними партіями. На додаток, понад 76 країн із 81 застосовують дезінформацію як елемент політичного спілкування. Цей звіт також описує те, як саме дезінформація стала загальною стратегією кібер-маніпуляцій. Професор Філіп Говард, директор Оксфордського інституту інтернету та співавтор звіту зазначає: «Наш звіт показує, що дезінформація стала більш професійною і тепер виготовляється у промислових масштабах». Інші деталі – у статті.