Брехня Cкабєєвої про те, що українці у 1944 році не воювали у складі союзних військ у Нормандії. Насправді – воювали! – Без Брехні
Фактчек

Брехня Cкабєєвої про те, що українці у 1944 році не воювали у складі союзних військ у Нормандії. Насправді – воювали!

Президент України Володимир Зеленський днями прийняв участь у святкування Дня висадки військ союзників у Нормандії у 1944 році під час Другої світової війни. На урочистий захід, який має потужне історичне значення для західного світу приїхало вище керівництво країн Європи, США, Канади. Представників рф на святкування не запросили. І з приводу цього, а також участі в урочистостях очільника української держави російську пропаганду не на жарт підірвало. Так топ пропагандистка кремля скабєєва опублікувала у своєму телеграм каналі більше десятка принизливих постів, в яких у той чи інший спосіб висміювала і західних лідерів, і звичайно но ж Україну. Так в одному з постів із фото українського прапора на пляжі Омаха-Біч скабєєва саркастично написала: «Флаг Украины на пляже Омаха-Бич в честь 80-летия высадки союзников в Нормандии. Тоже, наверное, высаживались?»

Проте спробою принизити Україну та українців та участь нашої нації у Другій світовій війні вкотре показала історичне невігластво пропагандистки, оперування не історичними фактами, а пропагандистськими кліше і стереотипами. Бо насправді, українці таки висаджувалися у Нормандії у 1944 році. І не тільки у Нормандії.

 

Здебільшого про участь українців у Другій світовій війні відомо, як воїнів, які служили у тодішній радянській армії. Так, понад 7 мільйонів українців воювали у збройних силах СРСР. В той же час, етнічні українці боролися з нацизмом і в арміях інших держав та об’єднань

Так, у складі армій Великої Британії та Канади на різних фронтах воювало 45 тисяч етнічних українців, у збройних формуваннях Польщі – 120 тисяч, у армії США – 80 тисяч, Франції – 6 тисяч. Також у підрозділах визвольного руху в самій Україні в лавах УПА – понад 100 тисяч. http://surl.li/uhnol

Крім сухих статистичних цифр, є конкретні біографії людей, досліджені істориками, які показують, що етнічні українці у складі союзних військ воювали і у Франції, у Північній Африці, приймали участь у численних операціях на Тихоокеанському напрямку війни. http://surl.li/uhofw

Так однією із легендарних постатей, яка є частиною видатної історичної події – захоплення американськими військами острова Іводзіма є українець Майкл (Микола) Стренк. Українець опинився в центрі однієї з найвідоміших фотографій-символів Другої світової війни «Підняття прапора на Іодзіма» – він був старшим за званням серед тих, хто встановлював прапор.

Майкл Стренк народився у 1919 році у Чехословаччині. У 1922 році сім’я іммігрувала до США. Ще у 1939 році він вступив на військову службу у Корпус морської піхоти США. У 1942-1944 роки він провів у важких боях на островах Тихого океану. У 1945 році війська США ступили вже на японські землі – острів Іодзіма.

Захоплення Іодзіми було стратегічно важливим адже японці не змогли б спостерігати за армією Штатів, а американці отримали б плацдарм для подальшого наступу на японські острови. На Іодзіму Стренк висадився у складі роти Е 2-го батальйону 28-ї морської піхоти 5-ї дивізії морської піхоти 19 лютого 1945 року. Його підрозділ успішно провів штурм гори Сурібаті, яку противник перетворив у одну величезну фортифікаційну систему.

Уже 23 лютого фотограф Джо Розенталь зробив славнозвісний знімок, на якому солдати Майкл Стренк, Рене Ганьйон, Айра Хейес, Гарлон Блок, Френклін Суслі і Гарольд Шульц піднімають прапор США на горі Сурібаті. На жаль, троє з них, в тому числі і Стренк, загинули у боях на цьому острові.

Щодо Нормандії та боїв у Франції після висадки союзних військ, то тут відзначився українець Микола (Ніколас) Орешко,. Він народився у 1917 році, в Нью-Джерсі, з серпня 1944 р. командував взводом роти «С», 302-ого піхотного полку, 94-ої піхотної дивізії армії США у Франції. 23 січня 1945 року біля міста Теттінгена у Німеччині сержант Орешко здійснив подвиг. Його рота брала участь у штурмі укріплених позицій Вермахту. Вогонь німецьких кулеметів скував наступ. Ніколас Орешко взяв ініціативу на себе – під вогнем противника він здійснив прорив до бункера, закидав його гранатами і знищив ворога.

Після закінчення війни президент США Гаррі Трумен особисто вручив йому Медаль Пошани, і промовив: «Я волів би отримати цю нагороду, ніж стати президентом». Ніколас Орешко був найстарішим живим кавалером Медалі Пошани з січня 2011 до своєї смерті в жовтні 2013 року у віці 96 років.

Серед інших цікавих біографій українців у військах союзників можна відмітити підполковника армії США Федір Калакука – це, перший українець-випускник Військової Академії США Вест-Пойнт, брав участь в обороні Філіппін. Воював у складі армії США на Тихому океані.

Ще один українець Степан Мельник закінчив Вест-Пойнт, і в роки Другої світової війни служив на Філіппінах на посаді командира батальйону. У ході боїв у травні 1942 року він отримав поранення та потрапив у полон, де пройшов через знущання японців. Та це не зломило його. Через рік він організував втечу групи полонених, і так зміг вижити та допомогти вижити своїм товаришам. За свою мужність Степан Мельник був нагороджений Хрестом за видатні заслуги. Військову кар’єру Мельник завершив у 1963 році…

Це лише окремі долі з тисяч українців. Але ж пропагандисти не звикли вивчати такі деталі. Як правило, вони малюють події, в тому складі і історичні, широкими мазками і брудними фарбами. А ми будемо викривати їх конкретними фактами. А товаришці, скабєєвій скажемо лише одне – у вас буде вдосталь часу після суду у Гаазі аби вивчити реальну історію України та її видатних особистостей.

 

Читати статтю
Back to top button
Optimized with PageSpeed Ninja