Чергова цитата-фейк. Тепер від імені Григорія Сковороди – Без Брехні
Фактчек

Чергова цитата-фейк. Тепер від імені Григорія Сковороди

Люди люблять репостити цитати відомих людей. І не дуже переймаються тим, чи дійсно відомі люди ці цитати казали. Нещодавно героєм фейку став Григорій Сковорода, який дуже сучасною мовою видав “аналітику” про можливість громадянської війни в росії.  Звичайно, Сковорода цього не казав. Про це – далі у матеріалі.

 

Бідльше того, Сковорода не тільки не говорив таку тезу, це навіть не стиль мови для епохи, в якій він жив.  Порівняйте мову деяких його справжніх цитат з фейковою:

“Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить, не жити, а бути мертвим, адже турбота — рух душі, а життя — се рух”.

“Надмір породжує пересит, пересит — нудьгу, нудьга ж — душевну тугу, а хто хворіє на се, того не назвеш здоровим”.

“Любов виникає з любові; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.”.

Фрази цитує один з найбільших інформаційних про освіту в Україні та за кордоном Освіта.UA:  http://surl.li/bawqp

Тож можемо констатувати, що за ознаками стилю, використання тих чи інших слів, теза у поширеному у соцмережах пості не належить Сковороді

Це вже далеко не перший фейк, який поширюють за допомогою ілюстрацій з відомими українськими діячами та нібито гучними, яскравими тезами або афоризмами, що дуже влучно підкреслюють сьогодення. Особливо це стосується відносин до росії  і війни між росією і Україною.

Нещодавно наш ресурс опублікував матеріал про те, як цитату ірландця приписали Лесі Українці. Насправді вона любила її цитувати. А належать слова ірландському письменнику та активісту Томасу Девісу.

В оригіналі вони звучать таким чином: «A people without a language of its own is only half a nation. A nation should guard its language more than its territories, ’tis a surer barrier and a more important frontier than mountain or river»: http://surl.li/nalmu

Томас Осборн Девіс (14 жовтня 1814 — 16 вересня 1845) був ірландським письменником, одним із засновників і редактором видання The Nation, учасником руху «Молода Ірландія». Активно просував ірландську мову та ірландську культуру, відокремлюючи її від  британської. http://surl.li/naots

Детальніше про це ми писали тут: http://surl.li/nqwbd

Найяскравішим прикладом фейкової цитати також був вірш, який приписувати Тарасу Шевченку, але який не писав жодний українській класик. Сама “поезія” явно натякала на масштабне весілля у Львові, яке дуже обурило українське суспільство.

Навмисне чи помилкове присвоєння чужих цитат тим, чи іншим відомим персоналіям — дуже поширене в мережі. Проте, навіть невинний віршик може формувати суспільну думку та настрої, які корисні ворогу.

Візьмемо для прикладу фразу, яку приписують Сковороді. Здавалося б, ну яка в ній шкода? Вона точно не хвалить росію і не знецінює Україну. Проте, вона цілком може ще раз підкріплювати популярну думку про те, що ніяка дестабілізація в росії неможлива. Що народ буде йти нас вбивати, щоб там йому не казали. Щоб продемонструвати безнадійність битви з ворогом не обов’язково його хвалити.

Слід також зазначити, що фейкові цитати — це дуже давня проблема!

Як пояснює історикиня Інна Ковалишена, тенденція масового поширення  фейкових цитат, з’явилася через те, що в інтернеті стало модно та зручно виставляти цитати. А ще, людям важко втриматись від спокуси підвищити значимість своїх слів, приписавши їх комусь авторитетному.

Проте, фейкове поширення інформації має надзвичайно довгу традицію — згадаймо Геродота і його твори, котрі рясніють фейковими цитатами чи римських істориків, які прописували у своїх наукових працях цілі монологи ворогам Риму, посилаючись на стелю”, — каже вона.

І для прикладу додає, що фейкові цитати Геродота є двох типів:

це або якесь перекручування інформації через треті руки, коли він розповідає, що всі  вавилонські жінки роками чекають у дворі храму богині плодючості поки з ними за символічну плату не переспить чужоземець (а вдома врожай не позбирано, одяг не натканий, хата не прибрана, а вона все сидить і сидить роками).

Виходить щось середнє між еротичною фантазією і рекламою для туристів. Або якщо він вкладає у вуста історичного персонажа слова, які виглядають сумнівно, або незрозуміло звідки Геродот міг дізнатися такі слова. Так, він пише, що похід на Афіни перський цар Дарій влаштував, бо його дружина Атосса захотіла собі “грецьких дів” у рабині. Це навіть не фейкова цитата, це художня вигадка) Насправді похід на греків Дарій І влаштував, бо Афіни підтримали повстання міста Мілет, яке вже з півсотні років на той час було данником перської імперії і це був суто каральний похід” — розповідає історикиня.

«Тож, темі фейкових цитат можна сміливо давати дві з половиною тисячі років, а то й більше», — підсумовує Інна Ковалишена.

Як не попадати на такий гачок і піддаватися спокусі у поширенні фейкових цитат чи афоризмів відомих людей?

Ось що  радить історикиня.

По-перше, нічого, кращого за “спитати фахівця” чи “гуглити джерела” ще не придумали. Але це непросто, потребує часу, вміння шукати інформацію з цієї теми або хоча б відповідні знайомства.

Тож вона радить метод первинного відсіювання: включіть мислення детектива та подумайте: чи могла людина з цієї епохи і в цій ситуації в принципі мислити такими категоріями?

“Як-от свіжооскандалена фейкова цитата Шевченка. Він у своїх віршах писав не про “владу”, а про “царів” чи “панів”, а тут раптово передумав? Чи та ж псевдоцитата Сковороди: хіба у вісімнадцятому столітті розводили теми про народ і громадян, вкладаючи в ці слова сучасні нам сенси? Чи що для громадянської війни потрібні громадяни?”, – каже Інна Ковалишена.

Від експертів проекту «БезБрехні» додамо ще один момент для розуміння важливості не поширювати вигадані тези відомих українців. Роблячи такі поширення, ви можете надавати додаткову «зброю» в руки російських пропагандистів.

Не зважаючи на те, що часто нам здається, що російська пропаганда примітивна і безглузда – насправді це не так. І у пропагандистських структурах запорєбріком працюють далеко не дурні люди. І вони так само як і фактчекери, можуть з’ясувати, що цитата Сковороди – вигадана, афоризм Лесі Українки – має інше авторство. Це дасть можливість пропагандистам принижувати і висміювати українську культуру та історичну спадщину. Мовляв, «подивіться, серед українських письменників, поетів немає рівних руським, вони не створили нічого величного, навіть їхні гучні цитати і афоризми – вигадані, бо насправді у них немає чим пишатися…»

Тож будьте обережні у подібних поширенях.

Ще по темі:

Читати статтю
Back to top button
Optimized with PageSpeed Ninja