"Дітки не заразні" - швейцарці безпідставно дозволили обіймати бабусь | МАНІПУЛЯЦІЯ, НЕПРАВДА - Без Брехні
COVID-19. Правда і міфиФактчек

“Дітки не заразні” – швейцарці безпідставно дозволили обіймати бабусь | МАНІПУЛЯЦІЯ, НЕПРАВДА

Перед вихідними десятки медіа за кордоном поширили інформацію про те, що швейцарські вчені дозволили дітям обійняти своїх дідусів і бабусь. 

В Україні інформацію розповсюдило лише BBC, але збалансовано, вказавши, що не всі експерти згодні з такими рекомендаціями, додавши цитату головного вірусолога Німеччини та позицію Британії. 

Оскільки у світі ця новина викликала неабиякий  резонанс, то чекаємо на інформхвилю в українському фб десь наступного тижня серед всіляких “модних” блогерів, та фейсбучних вірусологів.

Ми вирішили розібратися: на чому ж ґрунтуються такі заяви швейцарців і що говорять інші науковці.

 Що трапилося? 

27 квітня Керівник відділу інфекційних хвороб Даніель Кох на прес конференції сказав:

“Маленькі діти не заражені і не передають вірус.

У них просто немає рецепторів, щоб зловити хворобу” .

Також Кох заявив, що нетривалі обійми з дідусями/бабусям можна всім діткам. Проте вже тихіше додав «до 10 років».

ТЕЗА 1: “Маленькі діти не заражені і не передають вірус”

ВЕРДИКТ: МАНІПУЛЯЦІЯ

У США йдеться про щонайменше 1,7%.  Станом на 2 квітня захворіло 2572 дітей.  Під час дослідження в Китаї 2135 дітей з симптомами COVID-19 – 34% виявилось хворими. Це діти всіх вікових груп.  Відбір проб у 738 людей в регіоні Стокгольма показав, що 2,8% заражених – це діти. Є менший відсоток з Ісландії (0,8%).

Останнє дослідження 3712 випадків захворювань клініки Шаріте підтвердило, що немає суттєвої  різниці між віковими групами заражених. Наразі дослідження ще нерецензоване, адже завершене було лише 26 квітня.

Про зараження від дітей

Дослідження, в якому аналізували тісні контакти пацієнтів із доведеною інфекцією підтвердило, що, діти заражалися  і заражали так само часто, як і середня кількість контактів (7,4% проти 7,9 %).

Швейцарці як аргумент побіжно згадують випадок, коли дитина заразилася у французьких Альпах і нікого з оточення не заразила. Також є препринт дослідження в маленькому італійському містечку Во, де з 234 перевірених дітей жодна не виявилася інфікованою. Тобто обрали поодинокі випадки проти всієї світової статистики. 

Європейський центр з профілактики та контролю захворювань, проаналізувавши на різні відсотки в різних країнах ЄС, все ж підтверджує, що діти можуть бути розповсюджувачами вірусу.  Роблять вони це в обережній формі:  “Передача від дитини до дорослого виглядає нечастою” https://bit.ly/3bZkbIl

Ще пан Кох спирався на «статистику» 40 нідерландських терапевтів, які, беручи аналіз у деяких! хворих з грипоподібними скаргами, зробили висновок, що діти не хворіють на COVID-19, бо жодної дитини їм не трапилося. Жодних цифр нідерландські терапевти не наводять. https://bit.ly/2ypy6Zr

Там же згадується про перевірку 123 дорослих та 116 дітей з сімей тих, хто контактував з інфікованими. Дослідження ще триває, а попередні результати кажуть, що діти в сім’ях першими не захворіли, а інфікувалися від дорослих. 

Це нідерландське дослідження, як статистично незначуще, розкритикував німецький вірусолог Крістіан Дростен (розробник тесту на covid-19).  Попри те, що дослідження ще триває, а на сайті вказано, що діти відіграють меншу роль у розповсюдженні вірусу (а не зовсім не можуть розповсюджувати), пан Кох робить висновок, що діти не можуть бути переносниками. 

Зважаючи на цифри статистики та дослідження Covid 19, науковці Європи та Британії, а також представники ВООЗ категорично заперечили безпечність контактів дітей з бабусями та дідусями.

Про перебіг хвороби у дітей

Діти справді легше і часто безсимптомно переносять коронавірус, але для немовлят до року він може мати катастрофічні наслідки з гострими ураженням печінки, серця і легень. Частка важких або критичних випадків становила 10,6% для дітей віком до 1 року.  В цілому по Китаю відсоток дитячих випадків зі складними наслідками коливається від 2,5% до 5,2%. Останні дані США показали, що 5,7% педіатричних випадків були госпіталізовані, більшість з них були немовлятами.

ТЕЗА 2: “У  дітей просто немає рецепторів, щоб зловити хворобу”

ВЕРДИКТ: НЕПРАВДА

Про дітей, мишей, щурів та рецептори, через які коронавірус потрапляє в організм. 

Цифри цифрами, та треба докопатися до суті: де професор Кох взяв про рецептори. Адже він не Трамп, який на ходу придумав вводити ін’єкції хлору і сонячні промені в організм. 

У Коха і швейцарців взагалі таких досліджень не знайшлося. Побіжна згадка про рецептори міститься у німців, які саме й критикують висновки Коха. І там нарешті є якісь миші. Та звучить фраза так «дослідження на мишах щодо рецепторів не дає права стверджувати щось про дітей». 

В американських вчених знаходимо, про які рецептори йдеться. Мова про ангіотензиновий перетворюючий фермент 2 або АПФ2.

Його вирішальну роль при ураженні вірусом Sars-COV дослідили ще 2005 року. Щоб не перевантажувати теорією: АПФ2 виступає функціональним рецептором для вірусу. Чим вищий рівень АПФ2, тим легше вірусу «закріпитися» в організмі. Вищий рівень якраз у дітей, з віком він значно знижується.

Американці ж досліджували, чому старіші люди, особливо з діабетом та гіпертонією важче переносять і частіше помирають  вже від COVID-19.  І вони виявили парадокс: АПФ2 є водночас шлюзом для вірусу, але і відіграє головну протизапальну роль в сигналі RAS, перетворюючи ангіотензин II в ангіотензин 1-7, що має протизапальні властивості.  Тепер, знаючи трішки про АПФ2, повернемося до наших мишей. Вірніше не до мишей, а вже до щурів :).

Дослідження взаємозв’язку віку і рівня АПФ2 в легенях щурів провели  2005 року. Їх заражали вірусом SARS (першим) і перевіряли, що і як він вражає залежно від віку. Він вражав найбільше альвеоли і найкраще у молодших – у кого рівень АПФ2 був вищим. 

Є й інше дослідження вікової залежності протікання дистрес синдрому. Там рівень АПФ2/АПФ у дітей був теж вищим ніж у дорослих, проте для дослідження грав не таку важливу роль, адже зараження SARS COV-2 не досліджувалося.  

Порівнюючи з SARS COV-2, наприклад, в Південній Кореї, найчисленніша група хворих саме 20-35. Тобто «рецептори» у немовлят мишей, точніше щурів  і в молодих особин людей – є.

У відкритому доступі немає жодного «секретного, попереднього, репринтного» дослідження, яке б підтвердило відсутність АПФ2 у дітей. Це ж твердять і всі вчені, що критикують заяву Данієля Коха. 

Професор, від тези «діти хворіють легше» (правда) перейшов до «діти хворіють рідше» (вже зманіпулювавши).Потім його понесло на «діти не переносники» (підтверджено зворотне), і врешті решт добалакався до «дітки не можуть захворіти».

До речі офіційна позиція Швейцарії поки що: здорові діти молодше 10 років можуть мати нетривалі контакти з дідусями/бабусями. Проте це в жодному разі не гості, вікенд чи няньчення дітей. 

 

Автор: Олекса Шарабура

 

Читати статтю
Back to top button
Optimized with PageSpeed Ninja