Фейки та маніпуляції про обстріл журналістів Reuters під Сіверськодонецьком – Без Брехні
Пропаганда-СТОПФактчек

Фейки та маніпуляції про обстріл журналістів Reuters під Сіверськодонецьком

Репортери без кордонів намагалися бути понад війною, а підтримали росіян та бойовиків. Міжнародна організація «Репортери без кордонів» засудила поранення під Сіверськодонецьком ройтерівських журналістів, закликала Україну та росію до розслідування, але все одно не вгодила ні українцям, ні росіянам. Спробуємо розібратися чому ці дивні стандарти журналістики не спрацювали.

 

Передісторія

Днями агенція Ройтерс повідомила, що двоє їхніх журналістів потрапили під обстріл і були поранені під Сіверськодонецьком, водій загинув. Але є кілька але. Журналісти їхали в Сіверськодонецьк знімати “звільнення” міста по захопленій росіянами території, зі сторони наступу російських військ, через ліс, на автомобілі бойовиків та з водієм, якого надали бойовики. Тобто ці журналісти були не просто «акредитовані» окупаційною владою, а отримували від них повну підтримку. 

Тут можна заперечити, що фотокор нічого не пише, а лише неупереджено фіксує події. Можливо саме тому їх і акредитували. Світові ж, мовляв, треба знати правду з «тієї сторони». Але й бойовики натомість отримують визнання світової преси і фіксацію «злочинів націоналістів». У випадку з Ройтерс у виграші лише бойовики. Щоб зрозуміти ставлення Ройтерс до загарбницької війни росії і бойовиків, варто навести кілька цитат зі статті про обстріл: 

«Фотограф Олександр Єрмоченко і оператор Павло Клімов їхали в автомобілі, наданому підтримуваними Росією силами…Reuters не зміг одразу встановити особу водія, якого сепаратисти призначили Reuters для звітної поїздки… Москва описує свою присутність як «спеціальну військову операцію» з роззброєння та «денацифікації» України». 

Своє ставлення до російської агресії Ройтерс не афішують, максимум називаючи Українсько-російський конфліктом. “Сепаратисти” та “підтримувані росією сили” не випадкові найменування: Ройтерс ще в лютому робила інтерв`ю з ватажками бойовиків, де називала їх то “керівниками самопроголошених республік”, то “сепаратистами”. Після цього інтерв’ю МЗС України навіть звернулося до Ройтерс з вимогою називати російських окупантів правильно, а не створювати фальшиву реальність.   До речі участь у підготовці інтерв’ю брав і Єрмоченко. 

Як бачимо, Ройтерс свої “принципи” не змінила і лише поглибила співпрацю з “тією стороною”. Хоча головним з принципів довіри, які з 1941 року декларує Ройтерс є обіцянка, що “цілісність, незалежність і свобода від упередженості Thomson Reuters завжди будуть повністю збережені”.

Водночас їхній фотокореспондент Олександр Єрмоченко вільно фотографував не лише руїни в захопленому Маріуполі, а і бої в Рубіжному зі сторони бойовиків,  російських військових та бойовиків крупним планом та на постановних фото починаючи з 2014 року. Йому ж належать фото полонених захисників Азовсталі з Новоазовську та колонії в Оленівці. Останнім його фото, опублікованим на Ройтерс є запуск російським військовим військового безпілотника 2 червня 2022 року під Попасною. Тобто фотокореспондент мав вільний доступ і пересувався разом з військовими окупантами. І акредитації та дозвіл на в’їзд від України йому не знадобилися, адже він житель Донецька, який з 2014 року висвітлює діяльність бойовиків. 

Фейк від рашатудей

Отже, з неупередженістю Ройтерс все більш менш зрозуміло. Повернімося до події: фотокореспондент з Донецька, що безперервно знімає бойовиків з 2014 року, на автомобілі проросійських бойовиків, з водієм від бойовиків, їхав у колоні через ліс без дозволу України в український Сіверськодонецьк, який в цей момент штурмували бойовики разом з російськими військами. Автівку обстріляли. І цей «обстріл з легкими пораненнями» в твіттері засудили «Репортери без кордонів» та вимагають незалежного розслідування «інциденту».

Звісно ж росзмі потішила така вимога, але звинувачення України від Репортерів їм здалося недостатньо радикальним. Тому рашатудей придумують фейковий переклад твіту, в якому нібито Репортети без кордонів «засуджують обстріл з боку ЗСУ». Та й цього виявилося замало. Далі пропагандисти починають критикувати Репоретів без кордонів за подвійні стандарти (і вони це помітили?) бо ті буцімто вступилися лише за репортерів Ройтерс, а поранення там же дістав і «журналіст» рашатудей.

В української спільноти майже така ж претензія до Репортерів без кордонів: допоки пропагандистів бойовиків під маркою Ройтерс вони вважатимуть журналістами.   

 

Читати статтю
Back to top button
Optimized with PageSpeed Ninja