Кульбіт російської пропаганди із оголошенням і зняттям з розшуку Порошенка та Зеленського – Без Брехні
Фактчек

Кульбіт російської пропаганди із оголошенням і зняттям з розшуку Порошенка та Зеленського

Російські пропагандистські ресурси 4 травня поширили інформацію про оголошення в розшук і внесення у відповідну базу мвс рф п’ятого президента України Петра Порошенко та діючого президента Володимира Зеленського. Новина сама по собі не шокуюча – бо те що відбувається на росії вже вийшло за рамки здорового глузду. Проте, повідомлення привернуло увагу насамперед тим, що у так званий розшук попали обидві персони і тим у який момент часу це відбулося. Ще більш неочікувана новина з’явилася 9 травня – і Порошенко, і Зеленський нібито були видалені з бази розшуку. Що це за кульбіти з боку країни-агресора – далі у матеріалі.

 

НЕ ПЕРШІ РОЗШУКАНТИ

Оголошення нібито у розшук Порошенко і Зеленського – далеко не перший подібний крок з боку росії. Значна кількість українських політичних діячів – нинішніх і колишніх – вже «розшукуються» у рф. Так серед розшукантів попередній Главком ЗСУ Валерій Залужний, а також нині діючий – Сирський. У «розшуку» очільник ГУР – Кирило Буданов, командувач Повітряних сил Микола Олещук.

Серед політиків і чиновників: колишній міністр фінансів Олександр Шлапак та екс-голова Нацбанку Степан Кубів, екс-секретар РНБО Олексій Данілов, колишній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, екс-глава МЗС України Павло Клімкін, екс-голова Верховної Ради та колишній прем’єр-міністр Володимир Гройсман, та екс-міністр інформаційної політики України Юрій Стець.

Як бачимо список значний. І діяльність по «розшукуванню» українських політиків і військових активізувалася від початку повномасштабного вторгнення – більшість із вище згаданих осіб стала фігурантами баз даних саме після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року.

ПІДЖИВЛЕННЯ НАРАТИВУ ПРО «КИЇВСЬКИЙ РЕЖИМ»

Оголошення в розшук відомих українських діячів, політиків і військових – це не просто акт самодурства з боку росії. В її парадигмі відношення до України та структурі пропагандистських наративів, які направлені на внутрішню аудиторії – це цілком логічний і зрозумілий крок.

Якщо до війни найбільш агресивним меседжем пропаганди в бік української влади був наратив про зовнішнє управління, мовляв, керівництво України – це маріонетки колективного Заходу. То від початку повномасштабного вторгнення російська пропаганда розкрутила маховик делегітимізації української влади ще на більш круте і широке коло.

Після 24 лютого 2022 року російська пропаганда ввела в інформаційний обіг наратив «київський режим», «шайка бандитів та наркоманів, яка захопила владу в Україні шляхом державного перевороту у 2014 році». Відповідно, ті українські державні особи, політики, військові, які тим чи іншим чином до цього причетні – до прикладу, було в командах влади у 2014-2019 рр. і далі з 2019 і по поточний час – самозванці, узурпатори, не мають легітимності. Тобто хто? Так шахраї, бандити, терористи…

Тож поява в базі прізвищ Петра Порошенко – президента 2014-2019 рр.. та Володимира Зеленського – нині діючого – цілком логічна, якщо керуватися вище зазначеною логікою.

ЧОМУ УКРАЇНЦІВ РОЗШУКУЮТЬ САМЕ В РФ

Якщо росія вважає представників української влади – як минулої так і діючої – самозванцями, узурпаторами, терористами – то ніхто не забороняє їй стукати у двері всіх міжнародних правових, юридичних, судових інстанцій для того, щоб ці «українські злочинці» були покарані за всіма нормами міжнародного права.

Але ніт! Росія цього не робить! Чому? Бо є одне важливе АЛЕ! Якщо росія звернеться до міжнародних інституцій із запитом про розшук вище згаданих осіб, то тим самим визнає суб’єктність України, її статус як незалежної, міжнародно визнаної держави. А це суперечить ще одному з ключових наративів російської пропаганди – що Україна, це «штучна держава», «країна 404», це «колонія Заходу». Тому росія ніколи не зробить такий крок. А от оголосити Порошенко, Зеленського, Буданова, Данілова і інших у розшук в самій росії – це те що треба!

Чому? Бо таким чином рф в котре і навіть у такий спосіб підкреслює не визнання України, як незалежної, самостійної держави. Такий крок демонструє, що Україна для росії – це така собі бунтівна провінція, сепаратистське утворення, частина самої рф, яка з доброго дива вирішила відділитися від «колиски братніх народів». Тож, розшук і покарання тих самих заколотників, які очолювали чи очолюють бунт – це внутрішня справа самої росії.

ТОМУ ЩО ЛЕГІТИМНИЙ

Вибір часу оголошення у розшук саме Порошенко і Зеленського – теж не випадковість. Це сталося за декілька днів до іншої події – так званої «інаугурації» бункерного диктатора, в N-раз «переобраного» на посаду президента росії.

Таким кроком напередодні своєї нібито «легітимізації» сам путін хотів максимально підкреслити нелегітимність української влади, невизнання всіх, хто був і зараз є на чолі України як рівних собі, гідних, до прикладу, для перемовин. Ми ж пам’ятаємо як російська пропаганда і так звані «перші» особи цієї недодержави висловлювалися взагалі про можливість перемовин. У всіх своїх меседжах вони залишали за лаштунками пряму розмову, прямі перемовини з Україною, натомість генерували меседж, що про України вони будуть говорити тільки з США, тільки з «колективним Заходом», підкреслюючи тим самим нелегітимність української держави як такої.

Відтіняючи інформацією про оголошення в розшуку Порошенко і Зеленського їх максимальну нелегітимність, кремлівський очільник таким кроком намагався хоча б для свого внутрішнього споживача пропагандистського попкорну – підняти планку своєї легітимності і визнаності. Бо прекрасно розуміє, що на тлі президента Лаосу Тхонглун Сісуліту та Гвінеї-Бісау Умару Сісоку Ембало, які приїхали на 9 травня до рф, його легітимність і міжнародне визнання, м’яко кажучи – кульгає…

Читати статтю
Back to top button
Optimized with PageSpeed Ninja