Кожен день наближення до так званого Дня Перемоги у Росії Кремлівська пропаганда та очільники федерації генерують нові і нові міфи та фейки про Другу світову війну, а у трактуванні росіян – Велику вітчизняну. Так днями, на відвідинах Волгограду разом з «президентом» Білорусі Лукашенко, очільник РФ Путін видав чергову базу-маніпуляцію, про героїв оборонців Мінська. І все б нічого – чергова маніпуляція, яка штатно і швидко спростовується.
А от спростування слів російського диктатора, яке поширилося українськими медіа – виявилося некоректним. І можна було б сказати, що Путін завжди бреше і маніпулює, і якщо десь там щось хтось не точно спростував у певних деталях, то все одно ж спростували, все одно ж показали викривлення інформації.
Нажаль ні! Фактчек так не працює. Зрозуміло, що коли бандит та шахрай порушує робить злочин – він не звертає уваги на закон. Але коли злочинця судять – то мають судити по всіх правилах, з урахуванням всіх тонкощів законодавства. Так, це складно. Однак, саме в цьому і полягає сенс судочинства і закону, і саме це є правосуддя – бездоганне, чітке, аргументоване.
Аналогічний закон діє і у спростуванні. Який би поганий і негідний був об’єкт спростування, який би бекграунд брехуна у нього не був, який би міф він не вигадав – це викривлення інформації повинно бути спростоване за всіма правилами і вимогами, без натяжок і дрібних неточностей. Тож далі у матеріалі про те, де зманіпулював Путін, і як некоректно спростовували його маніпуляцію.
В Росії 29 квітня влаштували черговий перфоменс, а саме – Форум «Великое наследие – общее будущее», який відбувся у місті Волгоград. Зауважимо, що під час відвідин міста і зустрічей з молоддю, прозвучала ініціатива перейменувати місто, вірніше – повернути йому попередню назву часів Радянського Союзу епохи Сталіна – Сталінград.
До Путіна на Форум завітав і «президент» Білорусі Лукашенко. У своєму офіційному виступі Путін багато говорив про подвиги і героїв минулої війни і сказав зокрема наступне (далі мовою оригіналу): «Они (захисники Сталінграду. – ред.) стояли насмерть, так же как герои Брестской крепости, обороны Минска, Ленинграда, Севастополя, других наших городов и рубежей. Вот сейчас только ехали сюда об этом говорили и вспоминали об этом…» https://surli.cc/xtwqbh
Медіа, в тому складі і українські привернула увагу одна деталь – про оборону Мінська. Деякі новинні ресурси, наприклад, видання «Главред», написало наступне: «Путін, виступаючи у Волгограді разом із Лукашенком, згадав «героїчну оборону Мінська». Насправді це – відверта містифікація. Жодної оборони Мінська не було. Місто було захоплене вже через чотири дні після початку нападу гітлерівської Німеччини на СРСР. Навіть Львів тримався довше – шість днів…» https://surl.li/sroniv
Таке «спростування» слів Путіна згодом поширила і низка регіональних ЗМІ з посиланням на топові, в тому складі на «Главред». Як приклад, видання «Весь Харків» https://surl.li/ioxvpn
Тепер по порядку. В чому полягала маніпуляція Путіна? Безумовно, кремлівський очільник зманіпулював історичними фактами, акцентувавши увагу, що оборона Мінську у 1941 році була така ж за масштабом, впертістю та відомістю, як дійсно загально відомі події оборони таких міст, як Севастоволь та Брестська фортеця. З одного боку Путін таким чином спробував піднести вагомість подій навколо Мінську, улестивши Лукашенко. З іншого – применшити значущість оброни того ж Київа, про який кремлівський очільник взагалі не згадав. Ще один аспект – саме таке трактування подій, це продовження російського магістрального наративу про те, що перемога була досягнута лише «руськими», ну і трохи ще – білорусами. Вклад інших народів – несуттєвий в невагомий, тому і не вартий згадки.
Саме так російська пропаганда викреслює з історичної пам’яті жертви українського народу у боротьбі з нацизмом, але акцентує увагу на вигаданих і міфічних злочинах «бандерівнців», отожнюючи участю українців у Другій світовій війні лише з колаборантами та поплічниками нацистів.
Де ж недопрацювали українські медійники у спробі спростувати Путіна?
По-перше, слід звернути увагу, що самі медіа викривили значення слів Путіна. Можливо помилково, можливо для зручності спростування. Той же «Главред» пише, що «Путін згадав «героїчну оборону Мінська». Але це не так! Путін не говорив про героїчну оборону Мінська – таких слів в його меседжі немає. Він, як ми бачимо в оригіналі, говорив про захисників міста, тобто про людей, які його захищали і назвав їх героями, такими як і захисники Брестської фортеці. І це дві великі різниці, бо «героїчна оборона» – це велика значуща, масштабна битва, хай навіть оборонна. Про битву Путін не говорить. Путін говорить про людей, які загинули в обороні. І так, вони герої, бо віддали життя.
Другий важливий момент. «Главред» та інші медіа пишуть, що «жодної оборони Мінська не було…» Це теж не відповідає дійсності. З відкритих джерел ми дізнаємося наступне: «…Німецькі моторизовані корпуси, що просувалися на схід, 24 червня натрапили на другий ешелон радянського Західного фронту. 47-й мотокорпус німецької 2-ї танкової групи зіткнувся з трьома радянськими дивізіями в районі Слоніма, які затримали його на добу, а 57-й мотокорпус 3-ї танкової групи — з 21-м стрілецьким корпусом у районі Ліди.
У цей час німецький 39-й мотокорпус, просуваючись в оперативній порожнечі, 25 червня вийшов на підступи до Мінська. До столиці Білорусії прорвалися три танкові дивізії (7-ма, 20-та і 12-та), всього до 700 танків, на наступний день до них приєдналася 20-а моторизована дивізія. 26 червня були зайняті Молодечно, Воложин і Радошковичі. 7-я німецька танкова дивізія обійшла Мінськ з півночі і попрямувала до Борисова. У ніч на 27 червня її передовий загін зайняв Смолевичі на шосе Мінськ — Москва.
Мінськ обороняв 44-й стрілецький корпус, який зайняв позиції Мінського укріпрайону, а також 2-й стрілецький корпус; всього в районі Мінська знаходилося 4 радянські стрілецькі дивізії. 27 червня командування над військами, що обороняли Мінськ, прийняв штаб 13-ї армії (командувач — генерал-лейтенант П. М. Філатов), який щойно вийшов з-під удару в районі Молодечно. Нарком оборони СРСР маршал С. К. Тимошенко віддав наказ: Мінськ ні в якому разі не здавати, навіть за умови повного оточення військ, його обороняти. У цей же день радянська 100-та стрілецька дивізія провела контратаку на Городок на північ від Мінська, але та була відбита.
Тим часом 26 червня німецький 47-й моторизований корпус 2-ї танкової групи зайняв Барановичі, підходячи до Мінська з півдня. 27 червня він захопив Стовпці, а 28 червня — Дзержинськ.
28 червня близько 17:00 частини німецької 20-ї танкової дивізії увірвалися до Мінська з північного заходу. Дві дивізії 44-го стрілецького корпусу залишилися утримувати позиції на захід від Мінська, в той час як 2-й стрілецький корпус відійшов на схід від Мінська на рубіж річки Волма. У результаті охоплень німецьких 2-ї і 3-ї танкових груп у Налібоцькій пущі виявилися оточені залишки 3-ї, 10-ї і частини 13-ї і 4-ї армій. До 8 липня бої в Мінському «котлі» були завершені…» https://surl.li/iggclf
Так, «героїчної оборони» Мінську, дійсно не сталося. Але, оборона операція з боку радянських військ – проводилася, дивізії дали бій. Однак, майстерність німецьких військ виявилася вищою, що і стало запорукою їх швидкої перемоги і оточення підрозділів радянської армії. І це, до речі, ще один аргумент, що війська обороняли місто. Бо якби ні – то вони б не попали в оточення.
ВИСНОВКИ
Путін зробив маніпулятивну заяву, яка стосувалася оборони Мінська у 1941 році від гітлерівських військ – це безперечний факт! Його меседж був продовженнями наративу про приписування перемоги окремим народам колишнього СРСР і викреслення з історичної пам’яті жертв інших – зокрема україців.
Спроба «простування» маніпуляції Путіна в українських медіа виявилася некоректною в результаті не точно трактування ключового факту спростування та некоректного трактування історичних аргументів про вище згадану оборону міста Мінськ.
При спростування російської дезінформації варто і необхідно бути максимально уважним і не допускати нехтування деталями, тонкощами, нюансами. Бо хибність в одній деталі спростування може призвести до хибних висновків самого спростування. А це дає вже аргумент самій російській пропаганді обернути наші помилки проти нас самих, висміювати наші потуги у боротьбі із такими і подібними дезінформаційними проявами.
