«Турецькі медіа показали карту, на якій нібито до складу Туреччини входить Крим і Донбас» – саме під таким соусом цю інформацію (а по факту – дезінформацію) активно поширювали російські сайти кілька днів тому. Відзначилися і кілька українських ЗМІ.
«Підгоряло» у росіян і через те, що у списку країн, на які буцімто «поклала» око Туреччина і хоче приєднати до своєї території у перспективі до 2050 року, є: Балкани, Північна Африка, Близький Схід, Закавказзя, Середня Азія і … частина Росії.
Після того, як інформація про карту розійшлася інтернетом, у російських ЗМІ почали з’являтися заголовки на кшталт: «В Турции объяснили истинное значение «карты захвата РФ». Политолог Сатановский думает иначе», «Стрелков обозначил общего врага для России и Украины» і далі за методичкою.
Тобто країна-агресор Росія, яка тимчасово анексувала українські території, повісила ідентичний ярлик на Туреччину. Що з цього вийде, буде зрозуміло пізніше, а поки розберемося, що з цієї інформації відповідає дійсності і що то за диво-карта така?!
ПЕРЕВІРКА
Насправді карта – існує. І так – там позначена низка територій, які лежать далеко за межами Туреччини. Але це не означає, що ця країна вже завтра збирається їх захопити, анексувати і т.ін. Це карта з прогнозами впливу Туреччини на інші країни. Відео, яке називається «Карта впливу Туреччини-2050», публікували ще у 2009 році у YouTube. Згодьтеся, що вплив і захоплення – різні поняття.
Прикметно, що у коментарях під вищезгаданим відео користувачі пишуть жартівливі коментарі: «Котра година? Пора прокинутися», «Минуло 12 років, а ви не впливаєте на жодну країну», «Насолоджуйтесь своїми мріями».
На карті червоним кольором виділені території, на які начебто буде поширюватися вплив Туреччини до 2050 року згідно з дослідженням американської недержавної розвідувально-аналітичної організації Stratfor. Цю карту й показали турецька щоденна газета Takvim і телеканал Haber. Варто зауважити, що ці ЗМІ є приватними і не мають стосунку до державної політики Туреччини.
До слова, організацію Stratfor створив у 1996 році американський політолог та бізнесмен Джордж Фрідман. Цікаво, що батько Джорджа – з Ужгорода. Його родина змушена була емігрувати до США через Другу світову війну.
Stratfor генерує і публікує аналітично-розвідувальну інформацію щоденно з моменту створення. До прикладу, у 2016 році агентство оприлюднило супутниковий знімок, на якому видно зенітно-ракетний комплекс «Бук» на вулиці окупованої Макіївки.
Російські ЗМІ, як правило, називають цю компанію «Тіньовим ЦРУ» і стверджують, що Stratfor має мережу шпигунів по всьому світі і продає свої послуги за гроші.
У турецьких ЗМІ ніде не зазначали, що йдеться про захоплення чужих територій. Адже поняття «зона впливу» – не означає порушення кордонів інших країн. Кожна велика країна у світі має свої зони впливу і розвиває зовнішньоекономічні відносини. Проте росіяни почали трактувати це на свій лад. Ось приклад заголовка: «В Совфеде сочли «подбросом» появление в СМИ карты с турецким Крымом».
Як правило, у цих новинах Крим і Донбас називають «регіонами РФ». Також звучали тези про те, що Туреччина – це «накачаний заходом бойовий хом’як» і що їй може бути цікава війна на Донбасі.
Хоч і російські ЗМІ активно писали про «вкид», який не гідний того, щоб звертати на нього увагу, представники влади все одно почали роздавати коментарі з цього приводу. А російські «експерти», – плодити теорії змови і можливої війни, буцімто, Туреччина хоче відновити Османську імперію.
ВИСНОВКИ
- Турецькі ЗМІ опублікували мапу, яка існує вже більше десяти років. Цим зіграли на руку Росії і дали привід розгулятися фантазії фейкометів і псевдополітологів.
- Крим і Донбас – українські, але Росія вважає їх своїми територіями і зонами впливу, що як раз і ілюструє її агресивні плани.
- Росія поширює маніпулятивні, пропагандистські меседжі про те, що захід підштовхує Туреччину до конфліктів.