Резонансна історія про те, як у Києві хлопці влаштовували вечірки, куди запрошували дівчат, а потім знімали їх напівоголеними та, ймовірно, ґвалтували, знову сколихнула хвилю старих фейків про те, що жертва “сама винна в тому, що її зґвалтували”. http://surl.li/esgcz
Давайте розглянемо найбільш поширені міфи та пояснимо, що вони не витримують жодної критики.
МІФ1. ВОНА ПРОСТО БУЛА ТАК ВДЯГНУТА.
Найпопулярніша причина для звинувачення жертви. “В неї була занадто коротка спідниця”, “занадто обтягуюча сукня”, “занадто голі плечі”.
Проте ви не знайдете жодних досліджень, які б підтверджували, що одяг, який носила жертва зґвалтування, був причиною того, що її (чи його) вирішили зґвалтувати. Цей міф ніби підводить до думки, що лише привабливо сексуальні жінки в небезпеці. Проте, зґвалтування переживають жінки будь-яких типів зовнішності та віку. http://surl.li/esgdb
Ґвалтівник шукає доступність. Але не в сексуальній поведінці чи одязі. Він шукає жертву, над якою може мати владу, яку відчуває найбільш слабкою та вразливою за лише ґвалтівнику очевидними критеріями, які ніхто не може, а головне НЕ повинен (на) передбачати та вгадувати. І так ми переходимо до іншого міфу…
МІФ 2. ЗҐВАЛТУВАННЯ – ЦЕ ЗАВЖДИ ПРО СЕКС.
Категорично ні. Більш того, зґвалтування – це часто взагалі не про секс, якби парадоксально, на перший погляд, це не звучало. Як показують деякі дослідження, більшість зґвалтувань – це не напад пристрасті, а спланований злочин. http://surl.li/esgdh
Часто про сексуальне задоволення і не йдеться: багато ґвалтівників не мають ерекції й не еякулюють. http://surl.li/esgdh
МІФ 3. ЗҐВАЛТУВАННЯ БУВАЮТЬ ЛИШЕ З ЖІНКАМИ.
Ні. Ґвалтують також і чоловіків. Важко зрозуміти чітку статистику, оскільки це дуже табуйована тема і якщо це стається з чоловіком, часто він вирішить залишити випадок в таємниці. Проте, як показують деякі дані США, одна жертва зґвалтування з 10 має чоловічу стать. Цікаво, ці чоловіки також “не так” вдягались? http://surl.li/esgdt
МІФ 4. ЯКЩО ЖЕРТВА НЕ ДОПОВІЛА В ПОЛІЦІЮ – ТО ЇЇ ВСЕ ВЛАШТОВУЄ.
Ні, на рішення не давати випадку огласки та утриматись від подання заяви можуть впливати чисельні причини.
Серед найбільш розповсюджених: http://surl.li/esgdz
- страх жертви, що їй не повірять;
- страх, що кривдник дізнається і помститься;
- сором;
- страх, що її (його) звинуватять в тому, що сталося;
- недовіра до поліції та суду тощо.
МІФ 5. ЗНАЛА КУДИ ЙШЛА – ЗНАЧИТЬ БУЛА ГОТОВА ДО НАСЛІДКІВ.
Під цей стереотип важко підвести доказову базу, проте ми можемо подивитись на нього з точки зору людяності та здорового ґлузду. Так, буде неправильним казати, що їхати з бару додому до незнайомця – це цілком безпечна ситуація. Звичайно, небезпечна. Проте невміння однієї людини оцінити ризик не знімає з ґвалтівника відповідальності. Жертва ніколи не винна в зґвалтуванні. А факти, як ми вже зазначили вище, показують, що акт сексуального насилля не це не біологічний порив, який неможливо стримати. Це спланований злочин, де ґвалтівник користується слабкістю жертви й повністю розуміє, що робить.
