Окрім екологічних наслідків підриву Каховської ГЕС, епідеміологи та інфекціоністи намагаються оцінити й ризики спалахів та епідемій.
Як пояснює інфекціоніст Федір Лапій, наразі варто зрозуміти те, що ризики спалахів абсолютно різних інфекційних хвороб дійсно існують. Але дуже важливо не панікувати й чітко розмежовувати ризики та реалізацію ризиків.
«Ми повинні розглядати різні сценарії й готуватися в тому числі до найгірших з них. Проте найгірші сценарії можуть мати низькі шанси реалізації. В першу чергу, це стосується того, чого всі бояться найбільше — холери», — каже Федір Лапій.
Попри те, що підрив Каховської ГЕС — це терористичний акт росії, ми можемо порівнювати інфекційні наслідки цього з паводками, і виходячи з цього робити певні прогнози.
«Ми європейська країна і ризики не такі як в країнах Азії чи Африки. Тому в першу чергу ми говоримо про кишкові інфекції. Якщо порівнювати це з інфекційними хворобами, які мали інші європейські країни після паводків, то це: сальмонельоз, дизентерія, гепатит А, ентеровірусні інфекції тощо.
З найбільш загрозливих в першу чергу варто звернути увагу на лептоспіроз», – пояснює експерт.
ЛЕПТОСПІРОЗ?
Лептоспіроз — це інфекційне бактеріальне захворювання, на яке хворіють як тварини, так і люди: http://surl.li/iagfp
Інфікування трапляється як правило через купання в заражених водоймах або пиття зараженої води. Передається через сечу тварин, яка потрапляє у водойму. Переносити хворобу можуть практично будь-які тварини — і корови, і собаки, і гризуни.
Федір Лапій зазначає, що в Європі були випадки спалахів лептоспірозу після важких паводків. Ще більшої загрози набуває ботулізм через мор риби.
БОТУЛІЗМ?
Ботулізм — це харчове отруєння, що може призвести до тяжких наслідків. Він може виникнути внаслідок споживання неякісних домашніх консервів, а також в’яленої чи копченої риби.
Врятувати може лише введення ботулінічного антитоксину (синоніми: сироватка, імуноглобулін): http://surl.li/gjcxz
«Спалахи ботулізму і до трагедії на ГЕС фіксувались в Україні. Проте зараз кількість таких випадків може серйозно збільшитись. Отож уникайте купівлі в’яленої та копченої риби на ринках, місцях стихійної торгівлі, у виробників, які не мають відповідних дозволів та ліцензій», — застерігає інфекціоніст.
А ЩО ТАМ З ХОЛЕРОЮ?
Фейки про холеру розносять і вороги, і не дуже компетентні українські чиновники.
Наприклад, повідомлення, що на Херсонщині є спалах холери не відповідає дійсності, а те що виявили холерну та кишкову палички не є повноцінною і вводить в оману населення.
Цю інформацію спростувало МОЗ: Спалаху інфекційних хвороб внаслідок підриву Каховської ГЕС наразі не зафіксовано. Федір Лапій пояснює, що саму хворобу викликає лише той холерний вібріон, який виділяє токсин.
В Україні, навіть до 24 лютого регулярно проводили забір на виявлення холерного вібріона, проте жодного разу не фіксували токсигенний штами.
«Холера може спалахнути, якщо такий штам нам завезуть. Враховуючи руйнування інфраструктури, наразі у нас сприятлива ситуація для поширення збудника і виникнення випадків холери. Проте відсутність морського сполучення та закриті кордони зменшують ризики саме завезення токсигенного вібріона на територію, яка не окупована ворогом», — додає інфекціоніст.
Ризики холери також полягають в тому, що вона не завжди проявляється важкими чи смертельними формами. У людини цілком може бути легка діарея, з якою вона не звернеться до лікаря, проте буде розносником інфекції. Він також зазначає, що фейки та непорозуміння можуть виникати і з виявленням кишкових інфекцій:
«Кишкова паличка E.coli завжди живе в нашому кишківнику. Коли кажуть, що в воді виявили E.coli — це ще не означає, що тепер варто очікувати біду. Проблеми починаються, коли виявляють патогенну форму бактерії, тобто таку, що викликає хворобу. Або коли значення E.coli перевищує допустиму норму, що свідчить про забруднення води людськими фекаліями».
Отож ризики є. Для деяких хвороб — високі. Але найстрашніші сценарії не є найбільш ймовірними.
Будьте обережні з інформацією, черпайте її лише з офіційних джерел.
