ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ
Законопроєкт № 7362 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення парламентського контролю», автором є народний депутат Артур Герасимов справді був зареєстрований у Верховній Раді 6 грудня 2017 року. Парламентський контроль за НАБУ вже передбачений у Законі, але законопроєктом пропонувалося надати Верховній Раді право висловлювати недовіру директору НАБУ без проведення аудиту, як того вимагає закон про НАБУ. Таким чином ставився під загрозу принцип рівновіддаленості Президента та Верховної Ради від впливу на Директора НАБУ.
«…Зараз чітко вже навіть проголосовані законопроєкти, за якими керівник НАБУ буде одноосібно призначатися і звільнятися Президентом України»
Відверта неправда і маніпуляція. Порядок призначення і звільнення Директора НАБУ не змінюється. Його дійсно, як і раніше, призначає та звільняє Президент на підставах і в порядку передбаченому законом.
Підставою для призначення є подання мінімум двох кандидатів від Конкурсної комісії і лише серед цих кандидатів Президент змушений обрати переможця.
Причини звільнення Директора НАБУ теж чітко передбачені законом, їх перелік є вичерпним і звільнення за інших причин прямо в законі визнається недійсним.
Таким чином одноосібно Президент може лише обрати з відібраних Конкурсною комісією кандидатів, а звільнити одноосібно на власний розсуд не може й поготів.
3 вересня нова Верховна Рада ІХ скликання проголосувала про новий законопроєкт №1014 про право призначення і звільнення Президентом України керівництва ДБР і НАБУ, що був ініційований Володимиром Зеленським, шляхом доповнення статті 106 Конституції. Наразі він направлений до Конституційного суду.
ТЕЗА 2: Віктор Чумак 43:36: «Законом про НАБУ і передбачалося призначення, в принципі, керівника НАБУ, передбачалося призначення Президентом. А в самій Конституції цього не було закріплення пана Президента діяти в межах того закону, який був прийнятий»
ВЕРДИКТ: ПРАВДА
ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ
Згідно З Конституцією ( стаття 106) одноосібні права Президента України обмежувалися призначенням глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, Генерального прокурора, Голови Служби безпеки України, половину складу Ради Національного банку України, половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, а також поданням до Верховної Ради прохання про призначення Прем’єр-міністра.
Тобто до цього Президент не міг одноосібно обирати і звільняти з посади керівників НАБУ та ДБР, хоча законом такий його обов’язок був передбачений.
ТЕЗА 3: Віктор Чумак 1:16:27: «На сьогодні – 19 листопада втрачають чинність положення законів, які передбачають і надають можливість проводити досудове слідство, тобто слідство саме прокурорським працівникам, і воно майже все переходить у ДБР»
ВЕРДИКТ: ПРАВДА
ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ
Насправді органи прокуратури позбавлені повноважень здійснювати досудове розслідування у будь-яких кримінальних провадженнях ще з 27 листопада 2018 року, коли розпочало свою роботу Державне бюро розслідувань.
Так, у п.4 Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» визначено:
«До початку діяльності ДБР, але не пізніше п’яти років після набрання чинності Кримінальним процесуальним кодексом України слідчі органи прокуратури здійснюють досудове розслідування у визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України порядку».
Через те, що КПК України набрав чинності 19.11.2012 р., то з 20.11.2017 р. пройшов термін і формально здійснення досудового розслідування прокуратурою припинилося.
При цьому за Конституцією у п.9 Перехідних положень вказано, що «Прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію досудового розслідування до початку функціонування органів, яким законом будуть передані відповідні функції». Такими функціями володіє ДБР.
За п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про Державне бюро розслідувань» провадження, що були відкриті до 20.11.2017 р., мають завершитися органами прокуратури протягом 2 років, тобто до 20.11.2019 р.
Автор: Тихий Вир