Що не так з ударами дронів по кремлю. Факти, фейки, версії – Без Брехні
ДніпропетровщинаФактчекФактчек-регіон

Що не так з ударами дронів по кремлю. Факти, фейки, версії

Вчора по обіді інформаційний простір буквально вибухнув звісткою про атаку двох дронів по кремлю. Атака була здійснена в ніч на 3 травня. І хоч обидва БПЛА, як стверджують на московії, були знищені – галас піднявся ще той. У рф цю подію кваліфікували як теракт і звинуватили -хто б мав сумнів – Україну. Президент України Володимир Зеленський, що на момент поширення інформації про «удар» по кремлю знаходився з візитом у Фінляндії, заявив, що «ми не атакували ні кремль, ні Путіна».

Проте, російська пропаганда вчора аж заходилася в істериці з приводу цього інциденту: запасний «президент» мєдведев верещав, що треба знищити Зеленського, очільник держдуми володін закликав застосувати саму потужну зброю, пропагандистка симоньян вопрошала, мовляв чи вже не пора почати по серйозному.

Втім у всій цій інформаційній мішурі варто звернути увагу на низку сумнівних фактів в історії з нападом дронів на Кремль, які вже почали фіксуватися фактчекерами та експертним середовищем. Тож далі про, що не так з кремлівським інцидентом у матеріалі.

 

ФАКТИ І ВЕРСІЇ

1. Відповідно до оприлюднених записів з відеокамер наліт дронів на кремль стався у нічний час. Але російська сторона через того ж пєскова та медіа поширила повідомлення про інцидент лише по обіді 3 травня. Тобто кремлю знадобилося не менше 10-14 годин для того, щоб прийняти рішення про оприлюднення фактів нападу. Це не дуже притаманно ерефії.

Наприклад, про удари по Кримському мосту, аеродрому Енгельс, нафтобазах в Криму – інформація розходилася практично миттєво. Це наводить на думку, про контрольоване поширення інформації про напад дронів на кремль. А якщо поширення контрольоване, то або інформаційний супровід інциденту готувався заздалегідь, або якщо «напад» застав кремлівську верхівку зненацька, вона взяла паузу на пів доби, щоб вибудувати висвітлення події у вигідному для себе векторі.

2. При перегляді відео вибуху одного з дронів чітко чути сам звук вибуху. Проте, звук польоту дрона – ні. Це дивна технічна нестиковка. Дрони, як правило працюють на бензинових або дизельних двугинах і видають при русі гучний звук. Тіж іранські «шахеди» отримали неофіційну назву «мопеди» за специфічний звук у польоті. Звичайно є клас дронів, що рухаються за допомогою електродвигунів і вони видають мінімальний звук при русі у повітрі. Але як зазначають фахівці дальність польоту таких БПЛА не дозволить дістати до москви, якщо вони були запущені з території України. А от якщо з території самої росії, неподалік від москви – то тут інше питання.

3. Привернув увагу і прапор на куполі кремлівської будівлі. Дрон було знищено практично поруч з ним. Але вибух – ударна і звукова хвилі – не вплинули на його коливання. Рух прапора залишився таким як і був до моменту вибуху – у так вітру. Або тут порушення всіх законів фізики, або можлива історія з мікрофоном через який пройшла рука кремлівського диктатора під час зустрічі з працівницями аерофлоту у минулому році.

4. Як офіційно повідомили на росії, дрон було збито із стрілецької зброї охороною, що пильнувала території кремля. Як зазначають експерти Інституту вивчення війни (ISW), геолокаційні знімки, зроблені в січні 2023 року, показують, що російська влада розмістила системи ППО «Панцир» поблизу москви, щоб створити потужні кола протиповітряної оборони навколо міста. В такому разі постає питання – яка атака повідних дронів не була виявлена і зупинена такими засобами протиповітряної оборони та вони не вразили не дуже складну доля знищення ціль, що досягла Сенатського палацу кремля. http://surl.li/gukjf

Тож або росія навіть для захисту своєї столиці май вкрай слабке в неефективне ППО. Або дрону навмисно дали можливість пролетіти у потрібну точку, щоб збити його саме там над кремлем, аби отримати потрібну пропагандистську картинку.

5. Розвиваючи думку про спланованість саме москвою інциденту із дронами, фахівці ISW вказують на те, що послідовна і скоординована реакція кремля на інцидент свідчить про те, що атака була внутрішньо підготовлена таким чином, що її політичні наслідки були більш значними за інформаційний конфуз. Кремль негайно звинуватив Україну в проведенні терористичної атаки, а російська офіційна реакція швидко згуртувалася навколо цього звинувачення. http://surl.li/gukjf

В ISW вважають, що якби атака безпілотника не була інсценованою, офіційна реакція росії, ймовірно, спочатку була б набагато більш дезорганізованою, оскільки російські інформджерела намагалися б створити послідовний наратив та компенсувати наслідки очевидного інформаційного конфузу.

Доля правди у такій версії є, бо ми були свідками ситуацій, коли москві треба було оперативно реагувати у вигідному для себе векторі на певні події, і її пропагандистські ресурси помилялися, протирічили один одному. Один з останніх прикладів – рейд Російського добровольчого корпусу у Брянську область у березні цього року. Тоді у перші години події пропаганда москви видавала такі версії, що суперечили одна одній.

6. Напад дронів на кремль порівнюють із знаменитим польотом німецького пілота-любителя Матіаса Руста, який 28 травня 1987 приземлив свій спортивний літак поблизу червоної площі у москві біля великого москворецького мосту. Тоді це стало сенсацією, бо літак пройшов крізь радянське ППО, яке було набагато потужніше за нинішнє російське.

Після інциденту керівництво Радянського союзу влаштували чистки у керівництві Збройних сил країни – були із скандалом звільнені з посади міністр оборони, командувач ППО та ще низка інших вищих військових чинів.

Проте після атаки дронів по кремлю минуло вже більше доби, але у рф не зробили жодної заяви з приводу покарання тих чи інших військових, що відповідають за протиповітряну оборону столиці і кордонів росії. Якщо це дійсно провал ППО, то покарання мали б місце. Проте, всі ключові фігури військового керівництва на місцях. А пропагандистська машина кремля і слово не сказала – де ж була наша ППО!? Вся пропагандистська «міць» була направлена в інше русло – теракт, замах на керівництво росії.

7. На останок найсвіжіша інформація із Сполучених Штатів. Голова Комітету з розвідки Сенату США Марк Ворнер заявив, що поки що немає жодних ознак того, що Україна стоїть за атакою безпілотників на Кремль. http://surl.li/gukvq

 

Матеріал підготовлено фахівцями видання “ЕКПЕРТ-КР”

Ще по темі:

Читати статтю
Back to top button
Optimized with PageSpeed Ninja