Аналізуємо полеміку навколо заяви спецпосланця президента США Річарда Гренелла про те, що ядерна зброя, яка залишилась в Україні після розпаду СРСР, нібито “належала Росії”. Ця теза є яскравим прикладом проникнення російських пропагандистських наративів у західний політичний дискурс.
“Віддзеркалення російської пропаганди у заявах високопосадовців США демонструє, як Кремль успішно просуває наратив про єдину правонаступність Росії після СРСР, ігноруючи міжнародні угоди та історичні факти”, — пояснює Олександр Гороховський.
Юридичний аспект володіння ядерною зброєю Після розпаду СРСР в Україні залишився третій у світі ядерний арсенал: 176 міжконтинентальних балістичних ракет з ядерними боєголовками 2500 ядерних зарядів тактичного призначення Фізичний та юридичний контроль: Україна фізично контролювала ці боєголовки та ракети Експерт та учасник переговорів щодо Будапештського меморандуму Стівен Пайфер підтверджує: “Боєголовки були під відповідальністю України” Операційний контроль (коди запуску) залишався в Росії Етапи правового врегулювання: Травень 1992: Україна підписує Лісабонський протокол, визнаючи себе правонаступницею СРСР у питаннях ядерної зброї До 1994 року: договір не був ратифікований, статус зброї залишався у “підвішеному стані” Липень 1994: Україна приєднується до договору про нерозповсюдження ядерної зброї як неядерна держава Грудень 1994: Підписання Будапештського меморандуму
Майновий та політичний аспекти питання Право власності: Україна мала підстави вважати ядерну зброю своїм майном як одна з країн-правонаступниць СРСР Колишня міністерка Франції Наталі Луазо підтвердила: “Зброя була радянською, а не російською” Політичний тиск з боку міжнародної спільноти: США та Росія наполягали на передачі ядерної зброї Всередині України існували різні погляди на ядерне роззброєння У 1994 році підписана тристороння заява президентів США, Росії та України про вивезення боєголовок Будапештський меморандум як компроміс: Україна отримала гарантії поваги до суверенітету та кордонів Підписанти обіцяли утримуватися від загрози силою та економічного тиску Меморандум був зареєстрований в ООН, що надало йому певної юридичної сили. Однак документ належить до категорії “м’якого права” без чітких механізмів примусу
Російська пропаганда та її проникнення на Захід Маніпулятивні наративи Росії: Ототожнення Росії та СРСР Просування ідеї “єдиної правонаступності” Росії Ігнорування права інших пострадянських держав на частину спадщини СРСР Наслідки проникнення російських наративів у західний дискурс: Підрив довіри до міжнародних гарантій безпеки Створення негативного прецеденту для режиму нерозповсюдження ядерної зброї Держави, що прагнуть ядерного статусу, отримують аргумент проти роззброєння
Висновки та уроки для України Будапештський меморандум продемонстрував ненадійність міжнародних гарантій: Росія відверто порушила всі свої зобов’язання США та Великобританія надають допомогу, але трактують свої зобов’язання обмежено Питання належності ядерної зброї є багатоаспектним і не має однозначної відповіді: Юридично – це спадщина СРСР, а не власність Росії Майново – зброя розміщувалась на території України Політично – міжнародний тиск зіграв вирішальну роль у роззброєнні
