Як пропаганда перебрехала матеріали західних медіа і розігнала фейки про антиросійські санкції та наступ на Херсон – Без Брехні
Пропаганда-СТОПФактчек

Як пропаганда перебрехала матеріали західних медіа і розігнала фейки про антиросійські санкції та наступ на Херсон

Російська пропаганда продовжує виривати з контексту слова закордонних експертів та ЗМІ у публікаціях щодо війни в Україні. Цього разу медіа рф перекрутили фактаж щодо підтримки населенням Німеччини санкцій проти рф та сприйняття війни, а ще слова британського аналітика Роберта Фокса щодо штурму Херсона. Розбираємо, про що насправді йшлося в оригінальних текстах і як їх потрактувала російська пропаганда.

 

«УКРАЇНА [ВЖЕ] НЕ ОГОВТАЄТЬСЯ ПІСЛЯ НЕВДАЧІ В ГИРЛІ ДНІПРА»

Саме такими заголовками зарясніли російські новинні сайти після публікації колонки британського аналітика Роберта Фокса для видання «Evening Standard» «Український наступ на Херсон є більше символічним, ніж стратегічним»http://surl.li/cylhn

У заголовках припущення аналітика подали вже як доконаний факт поразки на вказаній ділянці, хоча сам автор пише геть по-іншому – «військова поразка в гирлі Дніпра була б невдачею, від якої нинішній київській владі було б важко оговтатися». Однак тут варто пояснити контекст: Фокс у своїй колонці справді написав, що «Зеленський хотів термінових дій, оскільки боїться, що відчуття патової ситуації на фронті руйнує підтримку серед союзників, зокрема ЄС». Далі Фокс наводить як приклад те, що праві, які ймовірно прийдуть до влади в Італії вже в вересні, наполягатимуть на переговорах Києва з москвою, аби лише отримати дешевий газ. За словами Фокса, колишній очільник Генштабу Великобританії Річард Даннатт теж наполягає на мирних переговорах. Водночас колишній голова таємної служби розвідки королівсьва МІ6 Алекс Янґер вважає, що підтримку України Великобританія має подвоїти. А Янґер, як зауважує Фокс, більш обізнаний у питанні війни в Україні.

І от саме тепер час для цитати, яку перекрутили росзмі. Після пояснення причин, Фокс пише:

«Янґер відчуває, що це може стати переломним моментом для України та росії. Військова поразка в гирлі Дніпра була б невдачею, від якої нинішній київській владі було б важко оговтатися. Тривалий глухий кут створює проблеми для путіна, хоча йому та його оточенню буде важко це визнати.

Зараз позиція путіна різко контрастує з досягненнями Михайла Горбачова, покійного великого лідера. Горбачов витягнув Червону армію зі Східної Європи мирним шляхом. путін хоче утвердити відроджену росію в Східній Європі за допомогою військового насильства, починаючи з України. Він не демонструє жодних ознак того, що відвомляється від ідеї знову зробити росію європейською військовою силою, знищуючи на шляху незалежну Україну».

Але таке цитувати російську змі «чомусь» не захотіли.

«МОЛОДЬ НІМЕЧЧИНИ ШКОДУЄ ПУТІНА ТА ЗВИНУВАЧУЄ У ВІЙНІ УКРАЇНУ»

До слова, схожі заголовки видали й ряд українських медіа (зокрема, УНІАН, а в Фокусі в заголовок замість України помістили все ж НАТО), посилаючись на статтю Die Zeit «Що німецька молодь думає про війну в Україні»http://surl.li/cylho

А думає вона ось що: із 3 240 опитаних, віком 16-29 років, 76% вважають росію агресором, але при цьому «близько половини опитаних вважають, що Україна, як і НАТО та США, частково несуть відповідальність за війну. Кожен четвертий відчуває себе цапом-відбувайлом у цій ситуації, а кожен п’ятий вважає, що в НАТО провокували путіна, аж поки йому не довелося вторгнутися в Україну. Кожен десятий вважає, що президент росії зробив це, аби повалити фашистський режим».

Справді невтішно, але варто дочитати текст до кінця. Бо саме тоді професорка Лейпцизького університету та керівниця цього дослідження Ніна Коллек пояснює, що «конспірологічні теорії змов щодо війни знаходять відгук у людей із низьким рівнем освіти та прихильників AfD (правопопулістська партія «Альтернатива для Німеччини»/Alternative für Deutschland). Те ж саме стосується жителів сільської місцевості, якщо порівнювати із жителями міст, зауважує професорка. Тобто, сприймати результати соцопитувань, не враховуючи ще ряду інших факторів, не варто.

Тим паче робити такі поспішні висновки та гучні заголовки. Але думка про те, що інформаційна політика щодо України в Німеччині трохи просідає, таки напрошується.

«НАСЕЛЕННЯ НІМЕЧЧИНИ НЕ ПІДТРИМУЄ АНТИРОСІЙСЬКІ САНКЦІЇ ЧЕРЕЗ ВИСОКІ ТАРИФИ НА ЕНЕРГОНОСІЇ»

Ця інформація знову ж таки гарний приклад того, як можна двояко трактувати результати соціологічних опитувань. Так, на Taggesschau опублікували результати опитування німців щодо зростання цін під назвою «Лише меншість хоче полегшення для всіх». http://surl.li/cylhr

Одне з питань стосувалося підтримки антиросійських санкцій. У підсумку автори пояснюють: підтримка санкцій справді знижується, бо ростуть тарифи. І це зрозуміло, це людський фактор. Але між «підтримка знижується» і «населення не підтримує» – чимала різниця.

Ось про що йдеться у матеріалі.

«Однією з причин зростання цін (на енергоносії) є санкції проти росії через російську війну проти України. Зараз більшість (53%) підтримує санкції проти росії, навіть якщо це підвищує ціни на енергоносії та вартість життя. Але підтримка такого ставлення падає: у березні 2022 року таку позицію мали ще 66% – це на 13% менше. З іншого боку, 41% не підтримує санкції, якщо вони підвищать ціни на енергоносії та вартість життя».

Далі автори аналізують, як відповідали на питання прихильники різних партій. Бо саме тут є чималі розбіжності. Так якщо 90% прихильників Зелених вважають санкції проти росії правильними, навіть якщо вони підвищують ціни на енергоносії та вартість життя, то для вищезгаданих AfD це лише 9%.

Серед прихильників Соціал-демократичної партії Німеччини 72% підтримують санкції навіть зі зростанням цін на енергоносії та вартості життя, серед прихильників Християнсько-демократичного Союзу – 62%, а серед прихильників Вільної демократичної партії – 58%. Серед прихильників лівих – 43%.

Загалом 54% опитаних німців, які мають право голосу, вважають санкції правильними, навіть якщо вони призведуть до перебоїв із постачанням електроенергії (у березні цей показник становив 68%), і 53% підтримують санкції, навіть якщо німецькі компанії та підприємства від них постраждають. (у березні цю думку підтримували 65%).

 

Ще по темі:

Читати статтю
Back to top button
Optimized with PageSpeed Ninja