На другому році війни, на жаль наші рідненькі українські медіа не навчилися НЕ хайпувати на болючих для суспільства темах. Не навчилися НЕ копіпастити бездумно матеріали західних медіа. Не навчилися хоча б поверхнево верифікувати інформацію. А принаймні до передруку, переглянути публікацію, оцінити джерела, наявність маніпуляцій, загрози матеріалу для суспільства, чи не стирчать за «аргументами» вуха російської пропаганди…
Нажаль, не навчилися. І візьму на себе сміливість припустити, що і не ставили собі це за мету. А навіщо? Простіше ж скопіпастити хайпову тему, а потім сидіти і рахувати охоплення та перегляди…
Далі про те, як наші медіа розігнали «зраду» на основі матеріалу у виданні Politico.
Від учора українські медіа активно почали копірайтити уривки і інтерпретації – підкреслимо – уривки з публікації видання Politico – у якій тамтешні журналісти завуальовано протягують думку, що між Україною і США назріває «напруга та тріщини» у відносинах. Всі як один ЗМІ скопірайтили і заголовок, із тим же змістом. Заголовок відверто клікбейтний, бо у матеріалі Politico присутні і не менш важливі інші меседжі, які мають позитивний акцент. Проте, мало хто з українських ЗМІ звернув на це увагу. Зате не оминули «зраду», бо це ж хайповіше.
І тут ми говоримо і про ті медіа, які є у різних рекомендованих списках, і які (медіа) начебто треба рекомендувати широкому загалу користувачів (що і роблять деякі так звані медіа-експерти: термін «експерти» – умовний) для отримання об’єктивної інформації. Але об’єктивністю при поширенні уривків, або скороченої інтерпретації публікації Politico – не пахне. Ось чому:
- Головний момент в меседжі від Politico про зростання «тріщин і напруги» між Україною та США – він базується ВИКЛЮЧНО на анонімних міркуваннях «10 офіційних особі, законодавців та експертів», яких начебто опитали журналісти видання. Саме так це подає Politico. Тобто, критично важлива тема, подається на основі «інформації» від певних осіб про яких ми НЕ знаємо наступне:
– який рівень посад цих осіб – невідомо!
– який рівень компетенцій і обізнаності у темі – невідомо!
– який рівень доступу до інформації та до даних і документів співрозмовників – невідомо!
– у яких саме відомствах, підрозділах, департаментах працюють ці аноніми – не вказано!
– який рівень відповідальності за розголошену інформацію цих осіб – не відомо!
– скільки з цих 10 є «офіційними посадовцями», а скільки – експертами – не вказано. А цей момент дуже важливий. Бо якщо із 10 опитаних, наприклад, лиш двоє – посадовці, а вісім – експерти на кшталт американського варіанту «фейгіних», «аристовичів», «світанів», чи «жданових» – то чи правомірними є меседж що думка про «тріщини і напругу» є «офіційною» позицією. Ні! Але українські медіа чомусь не задали собі таке питання (наприклад, «Українська правда». http://surl.li/fktne
- Журналісти Politico дуже вміло підібрали і розмістили по ходу статті неоднозначні заяви дійсно офіційних американських конгресменів, міністрів, чиновників де вони виказують сумніви, з тих чи інших питань щодо допомоги Україні від США. І це може здатися дотриманням стандарту журналістики, про баланс думок, повноту подачі інформації. Проте, в такому разі, ті самі «анонімні джерела», не мали б бути анонімними! Тоді б це був баланс.
Але навіть «міркування» реальних персоналій можна інтерпретувати по різному. І не завжди як такі, що говорять про «напругу» – більше про різні точки зору. І це нормально. Проте, у Politico це підпорядковується головному меседжу про «загострення».
І це є маніпуляція. Як маніпуляцією є і використання реальних заяв, реальних політиків, для «підсвітки» меседжів від анонімних осіб.
Деякі українські медіа відтворили цю схему (наприклад, «ZN» http://surl.li/fktos)
- Загалом публікація у Politico – ретроспективна. Тамтешні журналісти вміло зібрали до купи низку тем пролонгованих у часі, про які у західних медіа – підкреслимо, саме медіа – розгорталася полеміка, з приводу доцільності тих чи інших рішень щодо допомоги Україні від США, рішень самої України. Наприклад, торкнулися теми «напруги» ще до початку війни 24.02.2023., «чуток» про начебто не такого рівня «вдячність» української влади на певному етапі війни за допомогу Україні.
Далі ниточка «напруги» підводиться до поточних подій у Бахмуті, підготовки до потенційного контрнаступу ЗСУ, звільненню Криму. Тобто, вимальовується картина, що напруга була завжди, а от зараз вона заглибилася, загострилася. Саме таке розуміння у читача складається і із заголовку матеріалу.
Проте, навіть із матеріалу Politico не витікає, що мова йде про сьогодні і про зараз. Однак, у подачі українських ЗМІ акцент зміщений саме на теперішній час. І хоча наші ЗМІ намагаються «виправдатися» і використовують ремарки на кшталт «ніби», «наче», «мовляв». Але, колеги – все це вже даремно. Головне ви вже сказали у скопійованому за змістом заголовку. (наприклад, «Фокус» http://surl.li/fktyc, «Слово і діло» http://surl.li/fktyi).
- Безумовно, що політика копіпасту матеріалів у кожного медіа своя. Проте, навіть у таких випадках, дотримання балансу і повноти інформації у скопійованих матеріалах повинна бути присутня. Публікація Politico у повному перекладі – це понад 11 000 знаків. Тобто, це велика, об’ємна публікація. І головне, як ми говорили вище, навіть у ній все подається не так однозначно, яке скопірайтили наші ЗМІ.
Проте, деякі українські медіа передали зміст матеріалу новиною трохи більше ніж на 1000 знаків. Звичайно, що стислість – це сестра таланту. Однак, таке скорочення, у зв’язці з клікбейтними заголовком вводить в оману читача з приводу реального і повного змісту публікації у першоджерелі. (наприклад, «NV» http://surl.li/fkuea).
- Не зважаючи на велику кількість запитань до публікації у Politico, але і там в решті решт робиться висновок – в тому числі і на основі реальних заяв офіційних осіб – що, якщо певні тертя є, то вони не є значними, глобально не впливають на непохитну підтримку США у прагненні України до перемоги над рф, є цілком зрозумілим «робочим» процесом у співпраці двох країн. Аналогічно говориться і про те, що так США поки не мають повноцінного бачення завершення війни. Це і зрозуміло, бо на ситуацію впливає величезна кількість чинників, які прорахувати і передбачити не можливо.
Тож, аби не «лякати» читачів зрадою, нічого не заважало українським медіа подати передруківку з Politico під заголовком: «Не зважаючи на робочі розбіжності стратегічна підтримка України США залишається непохитною».
Так, це б не виглядало так хайпово. Так, це б менше привернуло уваги. Але, в той же час – це б менше поширювало вигідні кремлю наративи (ви ж не знаєте, панове журналісти, хто був хоча б одним їх тих 10-ти анонімних спікерів), не нагнітало панічних настроїв і зневіри у майбутньому, не породжувало негативні чутки (бо далі клікбейтного заголовку, максимум – вступу до матеріалу, читають не часто), не дискредитувало б наших партнерів (бо чи не один із ключових пропагандистських наративів це те, що США плетуть постійні інтриги за «спиною» України і Європи).
Хочеться вірити, що при наступному копірайті українські топ-видання, які мають бути взірцем подачі інформації, сім разів перевірять і подумають, як подати публікацію.
Матеріал підготовлено фахівцями видання “Інтент”
