В останні дні в інформаційному просторі активно почала циркулювати інформація про нібито ознаки підготовку бойових дій певного характеру з території Білорусі проти України. В якості аргументів вказуються факти розбудови військової інфраструктури з боку Білорусі напроти кордонів з Україною, прольоти вздовж українського північного кордону гелікоптерів з білоруської сторони, нібито оголошення у Білорусі часткового призову офіцерів запасу. Додатковий аргумент – черговий сплеск войовничої риторики самопроголошеного очільника Білорусі Лукашенко.
В той же час, військові експерти, представники Збройних сил України вказують на відсутність чітких ознак накопичення значної військової потуги у Білорусі. Актуалізація теми наступу більше схожа на інформаційну операцію. Наші експерти перевірили засобами моніторингу хто і як поширює тему про підготовку нібито нового наступу на Київ з боку Білорусі. За результатами перевірки підтвердилася точка зору про те, що на поточний момент така риторика – інформаційна операція. Цікаво, що головна цільова аудиторія такої операції зовсім не в Україні. Про це далі у матеріалі.
Моніторинг інфополя
Широкий спектр ключових запитів дав змогу максимально розширити сегмент пошуку та використати меседжі-проекції до ключового наративу. Наприклад, в інформаційному полі фігурували наративні меседжі (крім «новий наступ на Київ) – «наступ з Білорусі», «Лукашенко готує наступ», «Атака на Київ з Білорусі» і т.ін. Вказані меседжі підкріплювалися повідомленнями про нібито розгортання Білорусією масштабного будівництва у прикордонні з Україною, як то – рокадні дороги, під’їзди до переправ, спостережні пункти тощо. Відповідно, ключові запити моніторингу із згадкою «Білорусі» мали чітке інформаційне підґрунтя.
Зріз даних інформаційного поля
Скан.1 . Скан.2
Загалом моніторингом було здійснено аналіз 567 англомовних ресурсів (Скан.1). Мова всіх проаналізованих ресурсів – виключно англійська (Скан.2). «Чистота» мовної характеристики – важливий момент, який надалі дозволить більш чітко ідентифікувати ресурси, які можна відносити до підозрілих, відверто маніпулятивних.
Одразу слід звернути увагу на значну кількість ресурсів які позначені, як «впливові» – тобто це відомі, популярні інформаційні платформи із значною кількістю аудиторії. Це підтверджується і даними, що демонструє Скан.3 – в полі аналізу 300 вебресурсів – тобто це 300 онлайн-медіа, ЗМІ, що складає 62% всіх проаналізованих ресурсів.
Скан.3
На основі вище вказаних даних можна зробити:
Висновок 1: Тема нового наступу РФ на Київ активно поширюється в англомовному закордонному сегменті у переважній більшості через великі та середні медіа.
Аналіз кількісних показників публікацій – а за даний період моніторингу було виявлено понад 1340 публікацій – вказує на високу активність та поширеність даної теми. Розрахунки умовні, але в середньому кожне джерело поширювало тему про новий наступ на Київ 2,2 рази.
Інший умовний розрахунок теж підтверджує високу активність даної теми у джерелах, що підпали під моніторинг, а саме: моніторингом було охоплено 10 днів. Відповідно 1340 публікацій : 10 днів = 134 публікацій, згадок теми кожного дня.
Висновок 2: Така активність – ознака високої уваги до теми. Подібне може відбуватися лише у двох випадках. Або такі події стаються в реальності і медіа (а як було вказано вище, саме вони є основним носієм та поширювачем в англомовному сегменті теми нового наступу РФ на Київ) вимушені реагувати на них, бо є попит читацької аудиторії. Або другий варіант: якщо такі події в реальності відсутні – це свідчить про навмисну, штучну імплементацію даної теми в інформаційне поле з певною метою. А це вже маніпулятивна ознака і чітка ознака FIMI-втручання.
На підтвердження версії про штучну імплементацію теми можуть свідчити наступні дані. Як показують дані моніторингу, всі виявлені публікації мали 2,35 мільйони переглядів. Це може бути якраз обумовлено поширеністю теми у топових медіа із значною аудиторією. В той же час, було зафіксовано всього 96,7 тисяч реакцій на такі публікації (показник залученість на Скан 1.).
Тобто, умовно – з 2,35 млн користувачів-переглядів на публікації відреагувало всього 4%. Але навіть ця цифра не свідчить про позитивну реакцію – це будь-яка реакція: негативна, позитивна, нейтральна.
Інші умовні розрахунки опосередковано також говорять на користь попередніх даних:
в середньому одна публікація мала всього 1750 переглядів – низький показник особливо якщо ми говоримо про медіа;
кожна публікація мала в середньому 240 реакцій – негативні, позитивні, нейтральні; лайки, дизайки, коментарі, блокування, скарги тощо – це також низький показник з урахуванням активності теми саме у переважній більшості у медіа;
Висновок 3: Відповідно до вище вказаних даних моніторингу і узагальнених розрахунків можна констатувати, що не зважаючи на популяризацію теми у активних медіа, тема нового наступу на Київ має низьку (скоріше навіть – дуже низьку) зацікавленість цільової аудиторії.
Рівень впливовості та афілійованості інформаційних ресурсів
Дані моніторингу вказують на той факт, що в англомовному сегменті тема нового наступу РФ на Київ максимально активно поширюється в ЗМІ Сполучених штатів – 162 медіа, Великобританія – 28 медіа, Канада – 11 медіа, Європа (Франція, Німеччина) – 28 медіа (наявність українських англомовних ресурсів можна не брати до уваги – це логічний прояв: українські медіа про це пишуть через втягнутість у обговорення теми війни і перепубліковують матеріали у своїх англомовних версіях).
Скан 4., 5
В той же час, варто звернути увагу на наявність у полі моніторингу російських та китайських медіа ресурсів. Англомовні публікації топ-медіа цих країн не спрямовані на внутрішню аудиторію. Навпаки – вони працюють над поширенням відповідних та потрібних тем на зовнішню західну аудиторію.
Скан 6.
Аналіз афілійованості з державою, приналежності до державної системи вказує на домінуючу присутність саме російських та китайськи ЗМІ у даному сегменті (Скан 6.) – російських 17, китайських 8. Наступні дані (Скан 7, 8,9) якраз чітко на це вказують – всі російські та китайськи інформаційні платформи маркуються системою моніторингу як державні або афілійовні.
Скан 7, 8
Скан 9.
Детально варто звернути увагу на виявлені російські ресурси, серед яких моніторингова система фіксує такі державні та афілійовані пропагандистські ресурси як: ТАСC, RT, Мережу «Правда», «Русские Новости» та ін. (Скан 10, 11.)
Скан 10, 11.
Фіналізуючи аналіз присутності російських державних та афілійованих ресурсів у поширенні теми нового наступу на Київ в англомовному сегменті та характеристик цих ресурсів, слід констатувати, що всі російські ресурси та частково китайські промарковані моніторинговою системою як:
- маніпулятивні – тобто ті, що поширюють недостовірну, маніпулятивну інформацію;
- платформи високого ризику – тобто ті, які приховують свою реєстрацію (анонімні, не верифіковані), а також поширюють маніпулятивний контент (Скан 12,13).
Скан 12, 13.
Відповідно до результатів аналізу даних поточного пункту («Рівень впливовості та афілійованості інформаційних ресурсів»):
Висновок 4. З великою долею вірогідності російська система пропаганди за рахунок державних та афілійованих з державою топових медіа, які поширюють контент на англомовне іноземне середовище ресурсів і за підтримки аналогічних китайських ресурсів (державних та афілійованих з державою топових медіа, які поширюють контент на англомовне іноземне середовище) здійснили інформаційне маніпулятивне втручання у західний медіа простір (США, Великобританії, Європи) з метою нав’язати для обговорення у тамтешніх медіа тему і загрозу нового наступу РФ на Київ.
Для реалізації даної інформаційної операції (дані які виявлені в межах поточного моніторингу – вони можуть мати відмінності але не значні з іншими даними інших моніторингів) було задіяно разом до 30 державних та афілійованих з державою медіа та понад 70 ресурсів маніпулятивного характеру, які також є в орбіті російської системи впливу.
Особливості операції
- Декілька хвиль втручання
Моніторинг виявив, що за вказаний період 20.04.-30.04 поширення публікацій відбувалося у три хвилі (Скан 14.):
- Перша – у період 20-21 квітня;
- Друга – у період 24-26 квітня;
- Третя – у період 28-29 квітня.
Найбільш активна на тривалістю у часі – друга.
Скан 14.
В той же час, звертає увагу, що активність аудиторії була високою під час першої та третьої хвилі. Під час другої аудиторія реагувала на публікації за даною темою на 40-45% нижче ніж на попередню. І це при тому, як вказувалося вище, що друга хвиля була більш пролонгована у часі. З великою долею вірогідності після відносного «успіху» першої хвилі, автори поширення теми намагалися «закріпити» її інформаційному поді, розширити. Проте ця спроба не була вдалою. Скоріш за все тема могла бути «перебита» іншою гучною подією – саме в цей період було здійснено спробу замаху на очільника Білого Дому Дональда Трампа.
Саме тому була здійснена третя хвиля поширення теми – вона більш активно переглядалася аудиторією (бо з точки зору психологічного сприйняття інформації «зчитувалася» користувачами як «нова» тема після масштабної інформації по спробу замаху на Трампа).
Скан 15.
Періодичність активності теми нового наступу РФ на Київ також свідчить на її штучних характер імплементації в інформаційне поле, бо як було зазначено на початку аналізу – реальних подій за даною темою не відбувалося. Тож не логічним виглядає «повернення» ЗМІ до цієї теми після новин про спробу замаху на Трампа.
- Відсутність зовнішнього втручання через соцмережі
В той же час, варто зазначити, характерний елемент даного інформаційного втручання. Засоби Штучного інтелекту – а саме програми Grog та ChatGPT – які були імплементовані у моніторингову систему OSAVUL, не виявили ознак масштабного зовнішнього втручання у соціальні мережі англомовного сегменту. Принаймні у тих секторах, які підпали під моніторинг.
Саме тому переважна більшість реакцій аудиторії зафіксована на веб-платформах, тобто у медіа. Публікації, які поширені через соціальні мережі, по-перше є проекціями публікацій у ЗМІ, по-друге – аналіз показує розпорошеність реакцій серед різних соціальних мереж, що свідчить якраз на користь відсутності масштабних зовнішніх втручань за даною темою саме через соціальні мережі (Скан 16). Якщо б таке втручання відбувалося то моніторинг би виявив концентрований сплеск активності в одній (максимум у двох) з таких мереж. Для сегменту США, наприклад, це б могла бути мережа «Х»
Скан 16.
Загальні висновки моніторингу
- Поширення даного наративу в англомовному сегменті має ознаки зовнішнього, цілеспрямованого втручання з боку російських та китайських пропагандистських ресурсів.
- Імплементація теми здійснювалася у переважній більшості через топові на середні медіа ресурси, ЗМІ – що є характерною ознакою даного втручання.
- Імплементація теми здійснювалася штучно у декілька етапів – реальних інформаційних привидів або подій (окрім факту нібито розбудови військової інфраструктури у Білорусі на українському прикордонні) для уваги англомовних медіа до даної теми не відбувалося.
- Вірогідно, поширення даної теми саме в англомовному медіа сегменті, а не через соціальні мережі, здійснювалося з метою привернення до неї уваги не пересічних громадян, не для впливу на їх поведінкові моделі, сприйняття тих чи інших фактів, а політичного та військового керівництва країн поширення. Цілей такого втручання може бути декілька – відвернути уваги медіа від відвертих невдач РФ, як то системне бомбардування ЗСУ нафтопереробного району Туапсе, пошкодження та знищення кораблів МВС РФ у Криму, продемонструвати здатність РФ на масштабні операції, підживити наратив про РФ як про значну військову потугу.
