4 міфи про хімічну атаку, яких варто позбутися – Без Брехні
PROМіфиФактчек

4 міфи про хімічну атаку, яких варто позбутися

Практично з самого початку повномасштабної війни в Україні існували прогнози про те, що росія може застосувати зброю масового ураження. І йшлося не лише про тактичну ядерну зброю, але й про хімічну зброю. Ці побоювання ніколи не були безпідставними: саме росія причетна до хімічних атак в Сирії. Про ризики застосування росією бойових отруйних речовин говорив і голова НАТО Йенс Столенберг. 

Що є правдою, а що ​​ міфами, коли йдеться про хімічну зброю? Особливо, якщо ми кажемо про дії цивільних? Говоримо про найрозповсюдженіші.

 

МІФ 1: Хімічна зброя це не зброя масового ураження

Коли люди чують фразу “зброя масового ураження”, то відразу думають про ядерну зброю. Хоча хімічна зброя не завдає таких драматичних руйнувань, як ядерна, це також зброя масового ураження. І вижити людині, якщо вона опинилась в епіцентрі катастрофи – практично неможливо. Наприклад, хімічна атака Іраку в 1988 році забрала життя 5000 курдів, ці люди померли протягом хвилин. Ще 7000 отримали каліцтва різного ступеню важкості. 

 

МІФ 2: Треба за запахом визначити, який саме газ і тоді вирішувати, як діяти

Категорично ні. Бойові отруйні речовини бувають дуже різними. Так, деякі з них, як, наприклад, хлор чи гірчичний газ (іприт) мають виражений запах. Іприт пахне часником. Ціанід може мати запах гіркого мигдалю. Але вам не треба принюхуватись (!). По-перше, ваша задача – зробити так, щоб вдихнути якомога менше газу. По-друге, як стверджує хімік-токсиколог Володимир Саркісян, токсичні концентрації БОР зазвичай є нижчими за нюхові. Іншими словами, концентрація газу може бути достатньо низькою, щоб відчути запах, але достатньо високою, щоб викликати симптоми отруєння. 

 

МІФ 3:Треба завжди мати при собі антидот

Антидот дійсно працює проти конкретного виду газу. Проте ввести цей антидот необхідно в перші хвилини. Це не вакцина, якою ви можете захистити себе від хімічної атаки превентивно. Потрібно розуміти, яке необхідно дозування, а побічні ефекти можуть бути вкрай небезпечними. Отож залиште це професіоналам. 

Що ви можете зробити як цивільний:

  • не нехтувати сигналами повітряної тривоги: хімічна зброя може доставлятись так само, які і будь-яка інша бомба.
  • якщо атака застала вас на вулиці, спробуйте зрозуміти, звідки йде хімічна атака та забирайтесь звідси якомога швидше.
  • якщо атака застала вас в приміщенні, необхідно покинути будівлю негайно, оминаючи, якщо це можливо, території, які зазнали найбільшого впливу хімікатів.

 

Якщо вас проінструктували залишитись вдома:

  • зачиніть вікна та двері;
  • вимкніть вентиляцію, в тому числі кондиціонери, вентилятори тощо;
  • увімкніть радіо чи телевізор для прослуховування подальших інструкцій;
  • можете додатково заклеїти вікна скотчем, щоб унеможливити потрапляння повітря з вулиці;
  • не полишайте безпечне місце, поки не буде вказівок, що можна робити;
  • якщо ви були на вулиці, необхідно зняти весь одяг та не торкатись його;
  • не знімайте через голову одяг. Розріжте його ножицями.
  • якщо ви бачите людину, яка не дихай через хімічну атаку, реанімація методом рот в рот категорично заборонена;
  • промийте очі, обличчя та за можливості тіло великою (!) кількістю проточної води.
  • залиште більшу частину першої допомоги та реанімаційні дії професіоналам.

 

МІФ 4: Застосування хімічної зброї точно змінить хід війни

Історія показує, що може бути дуже по-різному. Захід обіцяє нищівні санкції, якщо росія наважиться на застосування хімічної зброї. Наприклад, експрезидента США Барака Обаму критикували за те, що він не був послідовним у своїх заявах щодо застосування хімічної зброї в Сирії. Як пише The Washington Post, він стверджував, що хімічна атака в Сирії змінить хід війни, але потім обійшовся відмазками, що “не лише для США, але й для міжнародної спільноти” і почав розповідати про міжнародні закони та норми, що нічого не означають для воєнних злочинців типу росії та режиму Асада. Є великі надії, що якщо росія піде на такий крок, то це дійсно буде для рф пострілом в ногу. Але варто пам’ятати і про інші приклади в історії.

 

Читати статтю
Back to top button
Optimized with PageSpeed Ninja