Як народний депутат Сергій Каплін використав звіт контролюючого органу за для власного піару – Без Брехні
ФактчекФактчек NEWS

Як народний депутат Сергій Каплін використав звіт контролюючого органу за для власного піару

8-го травня на своїй сторінці у Facebook народний депутат України Сергій Каплін написав негативний пост щодо дії програми «Достіпні ліки», посилаючись на звіт Рахункової палати.

ТЕЗА 1. «Рахункова палата: програма «Доступні ліки» – 2 мільярди коту під хвіст».

ВЕРДИКТ: МАНІПУЛЯЦІЯ

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

У своїй заяві народний депутат покладається на звіт Рахункової палати щодо ефективності використання коштів з держбюджету за програмою «Доступні ліки». Згідно аудиту спеціалістів, проект реімбурсації працює, але ефективність його дії не доведена. Однак в самому звіті не сказано, що кошти виділені дарма.

Урядова програма «Доступні ліки» запрацювала з 1-го квітня 2017 року. Згідно неї у 2017 та 2018 роках на було виділено 1, 7 млрд. грн. на відшкодування вартості лікарських засобів. У 2017 році на реалізацію програми уряд виділив 500 млн. грн. Згодом уряд ініціював збільшення фінансування ще на 200 млн.грн. Ще мільярд гривень виділили у 2018 році.

В програмі сказано, що кошти за препарати з переліку ліків, що входять у програму, оплачується за рахунок субвенції з державного бюджету.  Відшкодовуються лікарські засоби аптекам протягом 5 днів, після того як цей препарат придбали. Це стосується лише тих ліків, які виписані за рецептом фахівця. Згідно заяви МОЗ у 2018 році, всі кошти на компенсацію програми були виплачені вчасно.

 

ТЕЗА 2: «Встановлено: фінансування не прозоро, обрахунків у МОЗ немає і не веде статистики ефективності»

ВЕРДИКТ: МАНІПУЛЯЦІЯ

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

 Фінансування програми

Про фінансування програми «Доступні ліки» було вказано вище. Про певне непрозоре фінансування частково може свідчити невчасний розподіл грошей на місцях. Про це у минулому році заявляло керівництво МОЗ. Зокрема, наводились дані щодо отримання областями державної субвенції та стану розподілу коштів.

Так ж проблеми існувала і в 2017 році. Про розподіл коштів зазначав тодішній заступник міністра охорони здоров’я Роман Ілик в ефірі 5 каналу.

01:51 «в окремих областях йде пробуксовування проекту у частині затвердження коштів на рівні обласної ради чи перерозподілу коштів, які повинна затвердити облдержадміністрація. Тобто окремі регіону, як і прогнозувалося, не так ефективно працюють, які ті, які на сьогоднішній день працюють успішно. Для прикладу, Волинська область не така велика, в якій бере участь близько 100 аптек, вже на сьогоднішній день виписали більше ніж 36 тисяч рецептів. Близько 24 тисяч хворих вже отримали ліки і близько мільйону вже відшкодовано для аптечних закладів» 02:33

Роман Ілик зазначив, що програма «Доступні ліки» – яскравий приклад децентралізації влади. Політику формує міністерство, а виконавчі органи влади, муніципалітети її реалізують.

Тобто, фінансування виділене, однак на рівні місцевих та обласних рад МОЗ не впливає на швидкість розподілу коштів, тож звинувачувати центральний орган у діяльності місцевих та обласних рад не коректно.

Статистика ефективності

Про те, що МОЗ не веде статистику ефективності, сказати не можна. На офіційному сайті Міністерства опублікували відповідні дані за рік роботи програми. За даними регіонів, на 4,2% у середньому знизилася кількість викликів швидкої допомоги з підозрою на інсульт чи інфаркт, майже на 6% – кількість викликів швидкої для людей з приступами бронхіальної астми, кількість пацієнтів з нормалізованим цукром у крові при діабеті 2 типу збільшилася на 6%.

За час дії програми знизилася кількість ускладнень у пацієнтів з діабетом 2 типу – на 2,65%.

Та й самі українці в більшій мірі позитивно оцінюють програму. Це показало загальнонаціональне дослідження.

ТЕЗА 3: Через встановлення низьких обмежень за верхнім порогом вартості ліків, за які відбувається компенсація та обмеження щодо кількості міжнародних непатентованих назв, що підпадають під компенсацію не сприяють ефективності лікування.

ВЕРДИКТ: МАНІПУЛЯЦІЯ

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Ефективність програми навряд чи залежить від кількості препаратів, які приймає людини чи його вартості. Як ми писали вище, вартість ліків за програмою дійсно обмежена. Вона не повинна перевищувати ціну, яка встановлена на препарати у сусідніх країнах. Однак пацієнти можуть придбати інші ліки, дорожчі, якщо  вони цього побажають. Та за них потрібно платити самостійно.

Обмежена і кількість міжнародних непатентованих назв. Їх перелік становить 21 одиниці. Однак, це не назви препаратів, а лише речовини, які можуть міститися в препаратах для лікування хвороб, затверджених програмою «Доступні ліки». Перелік же препаратів оновлюється чи  не кожні пів року. З моменту запуску програми у квітні 2017 року, список змінювався вже 5 разі. Нараз в реєстрі 258 назв препаратів з діючими речовинами, які входить до МНН. 64 препарати із цього реєстру є безкоштовними згідно програми. За останні необхідно доплатити.

Таким чином, народний депутат Сергій Каплін зманіпулював висновками Рахункової палати. Врахував лише негативні моменти впровадження програми «Доступні ліки». Хоча в аудиті були і позитивні. Зокрема Рахункова плата відзначила, що 1 квітня 2019 року МОЗ запровадила електронний рецепт, який дозволить забезпечити прозорість програми, адже у звіті сказано, що у регіонах мали місце маніпуляції з виплаченими коштами за ліки, які відпускалися не по рецепту. В цілому, депутат використав аудит державного органу на свою користь, маніпулюючи висновками фахівців. Не звернув уваги депутат і на висновки ВООЗ щодо  дії програми в Україні. Вони в цілому мали позитивний характер.

 

Автор: Катерина Філімонович

Читати статтю
Back to top button
Optimized with PageSpeed Ninja