ФАКТЧЕК від Держдепартаменту США фейків російської ПРОПАГАНДИ про України – Без Брехні
Фактчек

ФАКТЧЕК від Держдепартаменту США фейків російської ПРОПАГАНДИ про України

Схоже в США послухали “пояснення” Зеленського, махнули рукою і взялися самі спростовувати російські брехливі “наративи” (як зараз люблять писати). Держдепартамент вчора випустив аж два матеріали у форматі фактчеку, де коротко та водночас аргументовано спростував всі ті “скрєпи”, на яких тримається самовиправдання агресії Росії до своїх сусідів. Американці дали такого відкоша Росії, що Захарова лише повітря ротом хапає і в істериці кричить “як це Росія не оточена НАТО, німожет етава бить”.

В матеріалі з красномовною назвою “Факти проти вигадок: російська дезінформації про Україну” спростовують заяви Путіна з його пресконференції 23 листопада про Україну агресора і НАТО, яке обіцяло не розширюватися на Схід.

СПРОСТУВАННЯ

ФЕЙК: Україна та українські урядовці є агресором у російсько-українських відносинах. 

ФАКТ: Неправдиві заяви путінського режиму звинувачують жертву, Україну, в агресії Росії.

Росія вдерлася в Україну в 2014 році, окупувала Крим, контролює збройні сили на Донбасі і зараз накопичила понад 100 тисяч військовослужбовців на кордоні з Україною, в той час, як президент Путін погрожує «військово-технічними» заходами у відповідь, якщо його вимоги не будуть виконані.

 

ФЕЙК: Захід підштовхує Україну до конфлікту. 

ФАКТ: Москва спровокувала нинішню кризу, розмістивши понад 100 тисяч військовослужбовців на кордоні України, без подібної військової активності на українській стороні кордону.

Російські військові та розвідувальні структури націлюються на Україну дезінформацією, намагаючись намалювати Україну та українську владу як агресора у російсько-українських відносинах. Російський уряд намагається обдурити світ, видаючи, що це поведінка України може спровокувати глобальний конфлікт і переконати російських громадян у необхідності російських військових дій в Україні. Росія звинувачує інших у власній агресії, але Москва несе відповідальність за мирне припинення цієї кризи шляхом деескалації та дипломатії. Росія вдерлася в Україну в 2014 році, окупувала Крим і продовжує розпалює конфлікт на сході України. Це продовжує модель російської поведінки з підриву суверенітету і територіальної цілісності країн регіону – вторгнення і окупація частини Грузії в 2008 році, і невиконання своїх зобов’язань 1999 року вивести свої війська і боєприпаси з Молдови, де вони залишаються без згоди уряду.

 

ФЕЙК: Розгортання Росією бойових сил є просто перекиданням військ на власну територію.

Факт: Розгортання понад 100 000 російських військовослужбовців, включаючи загартовані в боях бойові сили і наступальну зброю без правдоподібного пояснення, до кордонів країни, у яку Росія раніше вже вдерлася і досі займає місцями, не є просто ротацією військ.

Це явна, оновлена російська загроза суверенітету і територіальній цілісності України. Нарощування відбувається в поєднанні з активними заходами з дезінформації, спрямованими на підрив довіри до української влади і створення приводу для подальшого російського вторгнення.

 

ФЕЙК: США запланували атаки із застосуванням хімічної зброї на Донбасі. 

ФАКТ: США і Росія є учасниками Конвенції про хімічну зброю.

Відповідно до своїх зобов’язань за цією міжнародною угодою, СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ не використовують хімічну зброю. Навпаки це російська влада в останні роки двічі застосовувала хімічну зброю для нападу і спроби вбивства супротивників, в тому числі на чужій землі. Росія використовує заяви високопоставлених чиновників, а також дезінформацію і пропагандистські ЗМІ для навмисного поширення відвертої брехні, щоб спробувати створити привід для військових дій.

 

ФЕЙК: Росія захищає етнічних росіян в Україні.

ФАКТ: Немає достовірних повідомлень про те, що будь-які етнічні росіяни або російськомовні під загрозою з боку українського уряду.

Однак є достовірні повідомлення про те, що в окупованому Росією Криму та на Донбасі українці стикаються з придушенням своєї культури та національної ідентичності та живуть в умовах жорстоких репресій та страху. У Криму Росія змушує українців приймати російське громадянство або втратити своє майно, доступ до медичної допомоги та роботу. Тим, хто мирно висловлює протидію російській окупації або контролю, загрожує безпідставне тюремне ув’язнення, поліцейські рейди на їхні будинки, офіційно санкціонована дискримінація, а в деяких випадках тортури та інші зловживання. Релігійні та етнічні меншини розслідуються і переслідуються як “екстремісти” і “терористи”.

ФЕЙК: НАТО змовилася проти Росії після закінчення холодної війни, оточила Росію силами, порушила обіцянки не розширюватися і загрожувала безпеці Росії перспективою членства України в Альянсі.

ФАКТ: НАТО є оборонним альянсом, метою якого є захист своїх держав-членів.

Всі члени Альянсу підтвердили на Брюссельському саміті в червні 2021 року, що “Альянс не прагне конфронтації і не становить загрози для Росії”. У 2002 році президент Путін сам заявляв: «Кожна країна має право вибирати, як вона забезпечує свою безпеку. Це стосується і країн Балтії. По-друге, і, точніше, перш за все, НАТО – це оборонний блок».

НАТО не оточує Росію – сухопутний кордон Росії має довжину трохи більше 20 тисяч кілометрів.

З них менше 16-ї (1215 кілометрів) ділиться з членами НАТО. Росія має сухопутні кордони з 14 країнами. Лише п’ять з них є членами НАТО.

У відповідь на застосування Росією військової сили проти своїх сусідів НАТО розгорнула чотири багатонаціональні бойові групи в країнах Балтії і Польщі в 2016 році. Ці сили є ротаційними, оборонними, пропорційними і вимагаються приймаючими країнами. До незаконного захоплення Росією Криму НАТО не планувало розміщення військ союзників у східній частині Альянсу.

НАТО ніколи не обіцяло не приймати нових членів. Розширення НАТО не спрямоване проти Росії.

Кожна суверенна держава має право вибирати свої власні механізми безпеки і вступати в оборонні регіональні альянси з метою самооборони. Це фундаментальний принцип європейської безпеки, відображений у Статуті ООН, і той, який Росія підтвердила в безлічі міжнародних і регіональних документів, таких як Гельсінський заключний акт.

Читати статтю
Back to top button
Optimized with PageSpeed Ninja