Сьогодні Пєсков нагородив сім мішків гречаної вовни, з яких журналісти намагалися сплести якісь поступки Росії чи запрошення до мирних перемовин. Так само на цьому тижні Руденко та Рябков закидали, що Росія нібито готова до перемовин “без додаткових умов”, а Захарова вже й звинуватила Зеленського, що це саме він не хоче починати переговори. Ми пояснювали, чому ці всі заяви про переговори без умов фейкові.
Заяви Пєскова – це все той же білий шум. Розберемо його слова детально.
ТЕЗА 1: Досягнути цілей “спецоперації” можна мирними перемовинами, але вони зараз неможливі через позицію української сторони.
В цій “мирній” заяві насправді немає жодного слова про те, що Росія відмовляється від цілей своєї “СВО”, готова повернути окуповані території, а зараз хоче домовитися лише про зменшення втрат своїх військових під час відступів. Пєсков підтверджує незмінність мети на знищення України наступним же реченням.
ТЕЗА 2: Росія може завершити спеціальну воєнну операцію після досягнення її цілей.
Тобто від цілей операції ніхто відходити не збирається. Пєсков просто в голос не згадав денацифікацію та демілітаризацію. Сюди ж Путін додав ще й “десатанізацію”.
ТЕЗА 3: Херсонська область – суб’єкт РФ, статус закріплено і тут не може бути ніяких змін. Україна не хоче перемовин, СВО – продовжується.
Ось саме після цього перемовини заборонені юридично – Президент Зеленський підписав відповідний Указ про заборону перемовин саме після незаконного “приєднання до РФ Херсонщини, Запоріжжя та Донбасу”.
І Пєсков це знає. Тому його запросини до перемовин навмисна гра на світову публіку, щоб звинуватити Україну в “небажанні закінчити війну”. Але є одне але: США та ЄС саме днями заявили, що перемовини можливі лише коли схоче Україна, а Байден уточнив, що це буде не раніше ніж путінські війська заберуться з усієї території України. Тобто світові лідери прекрасно розуміють, що Україна воює за звільнення всіх земель і перемовин “посередині” навіть пропонувати не будуть. Про це також однозначно висловився Байден.
Тому всі заяви Пєскова, як і представників МЗС раніше, – це ніяка не пропозиція перемовин чи натяк на поступки, а звичайне створення видимості, інформаційний шум.
Але був і позитивний момент в виступі Пєскова. Журналісти в росії наважилися на немислиме – запитати чи не вважають в Кремлі принизливим вихід з Херсона і чи не жалкують про проведення (пафосної та безглуздої) церемонії “приєднання регіону”. На що Пєсков “дав негативну відповідь”. Та сам факт, що на такому рівні, відкрито, (а не в телеграм-канальчиках) було висунуто фактично претензію, що здача Херсону це ганьба свідчить про те, що “глубінний народ” починає підозрювати, що війну Росія програє. І саме тому Пєскову задали “незручне” питання, щоб він озвучив народу позицію Путіна, що “зради нема, всім радіти”. Адже, самого Путіна ми бачили лише коли він помпезно “приймав” Херсон, а коли він його “звільняв”, то заховався за Шойгу та простигосподи Суровікіна.
