Сумнівні акаунти та групи почали розганяти мережею фото худих, змучених чоловіків, які перебувають в якомусь бараці. Це фото часто супроводжує емоційна підводка типу: «Репост! Оленівка! 21 століття». Але світлина зроблена ще минулого століття, і на ній ви можете побачити в’язнів концтабору «Бухенвальд» . http://surl.li/czuwy
На цьому спростування фейку можна і завершити, бо саме в підміні зображень розділених у часі на більш ніж 80 років і полягає неправда таких постів. Але спробуймо пояснити, чому поширення такої інформації зашкодить нашим військовополоненим та і не лише їм.
- Поширення фейків про військовополонених робить так, що дійсно важлива і правдива інформація просто губиться в цьому інформаційному шумі.
- Пабліки розгоном таких вкидів накручують собі аудиторію, щоб потім просувати потрібний для тих чи інших сторін контент. Не виключно, що таким, що за цими постами і акаунтами стоять певні політичні сили, або навіть російські пропагандисти. Згодом, коли вони «підсажують» користувача на свою сторінку, через неї можуть просуватися шкідливі або ангажовані меседжі.
- Такі пости часто розганяють боти, і вони можуть мати на меті дуже різні цілі, але завжди — шкідливі для вас, суспільства та військовополонених, яким ви так хочете допомогти.
- Подібні публікації, як правило не містять будь-якої додаткової інформації чи пояснень – де і ким було зроблене фото, у який час, хто на фото і т. ін. Є тільки емоційний закид. Ці ознаки говорять як мінімум про те, що це інформація неофіційна і не підтверджена. Бо те що публікується в рамках офіційних повідомлень має чіткі маркери достовірності – публікацію чи заяву робить певна офіційна особа або структура, в рамках можливостей оприлюднювати ту чи іншу інформацію, додається пояснення, деталізація. Якщо цих маркерів немає – достовірність сумнівна, як у випадку з даним фото.
- За певних умов такі фото можуть публікуватися для дискредитації державних структур, їх дій, підриву довіри до них.
Як реагувати на такі повідомлення?
Якщо ви бачите дуже емоційні заклики до дії — зупиніться, не робіть репостів під впливом емоцій. Саме цього домагаються ті, хто робить такі вкиди
Якщо заклик до репосту супроводжується фото і у вас є сумнів – зробіть найпростіший пошук в Google по зображенню. Результат може вас здивувати, бо фото може ілюструвати зовсім іншу подію, з іншого історичного періоду.
Чим вище емоційність посту — тим більші шанси, що вас хочуть використати не на тому боці інформаційної війни.
І голоне…
Ми всі несамовито переживаємо за долю українців у ворожому полоні. З тієї інформації, що вже циркулює в інформаційному просторі, ми здогадуємося у яких важких і жорстких умовах вони перебувають у таких десятках колоній, як сумнозвісна Оленівка.
Але поширення неофіційної, недостовірної інформації ніяким чином не допоможи нашим людям. А може навпаки лише підняти градус напруги і знервованості у суспільстві, нашкодити зусиллям тих, хто бореться за визволення полонених.
