Як кандидат у президенти Зеленський маніпулює у відеозверненнях до Порошенка - Без Брехні
Фактчек

Як кандидат у президенти Зеленський маніпулює у відеозверненнях до Порошенка

Кандидат Володимир Зеленський оприлюднив чергове звернення до Президента України Петра Порошенка.  “Пане Порошенко, я дуже хочу, щоб ви від “я почув” перейшли до “я зроблю”. А саме – посадили вбивць Катерини Гандзюк, посадили Свинарчуків та згадали про те, що ви забули про наших полонених моряків, які зараз сидять за ґратами і чекають, поки ви набігаєтеся по каналах у пошуках Зеленського, поназдаєте аналізів усім і накричитеся на стадіоні”, – висловився кандидат у президенти. “Будь ласка, зробіть це. Це ваші справи… Дебати 19-го – справи щодня”. В цьому зверненні міститься кілька тез, які ми вирішили перевірити.

 

Теза 1: «Я дуже хочу, щоб ви …посадили вбивць Катерини Гандзюк…Це ваші справи…»

Вердикт: МАНІПУЛЯЦІЯ

Якщо суто формально відповідати на вимогу юриста Зеленського, то в функції Президента  не входить ні слідство, ні державне обвинувачення в суді, ні винесення вироку. Повноваження Президента чітко визначені в 5 розділі  Конституції України і здійснення правосуддя до них не входить.

Але розглянемо суть маніпуляції детальніше.

Отже, Володимир Зеленський вимагає, щоб Порошенко садив, тобто виносив судові вироки про позбавлення волі.

Статтею 124 Конституції  окремо закріплено: «Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються».

До того ж, після Революції Гідності, основними вимогами суспільства стали люстрація правоохоронних органів і очищення судів для забезпечення справедливого правосуддя. Адже корумповані, підконтрольні владі, місцеві та навіть Конституційний Суд, стали, за часів Януковича, буденною дійсністю.

Тому наприкінці 2014 року була розпочата судова реформа. З метою підвищення рівня незалежності суддівського самоврядування та ролі Верховного Суду було прийнято низку нових і внесено численні правки в існуючі закони та Конституцію.

В результаті реформи політики більше не можуть впливати на процес призначення суддів. Так зберігається незалежність судової влади від зовнішнього тиску.

Наразі, згідно з Конституцією, Президент, за поданням Вищої ради правосуддя, призначає суддів та делегує двох представників у  Вищу раду правосуддя. Але на цьому «вплив» Президента на судову гілку влади обмежується.

Можливо Президент міг вплинути на слідство?

Генерального прокурора України, відповідно до Конституції, призначає та звільняє Президент, але знову ж таки за згодою Верховної Ради України. Наразі згідно ЗУ “Про прокуратуру” слідство від прокуратури передано в ДБР, НАБУ та поліцію, тобто прокуратура сама не може розслідувати справу вбивства Катерини Гандзюк, а лише здійснює нагляд за розслідуванням. До речі, в рамках нагляду, через неефективність розслідування, Генеральною прокуратурою справу було передано від поліції до СБУ.

Згідно ст.5 ЗУ “Про прокуратуру” функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами.

Тобто Президент не може віддавати накази ні Генеральному прокурору, ні процесуальним прокурорам по справі.

Навіть Генеральний прокурор зараз законодавчо відділений від процесуального керівництва конкретними прокурорами по справах, має право видавати лише письмові накази адміністративного характеру.

Впливати на міністра МВС Президент України також не може, тому що звільняти міністрів має право лише Прем’єр-міністр, до того ж в Уряді пан Аваков за квотою Народного фронту, а не БПП.

Щодо фактичного стану розслідування. Слідство у справі Гандзюк вела спочатку національна поліція, але потім, через затягування слідства і можливі зв’язки з підозрюваними, справу Генеральною прокуратурою України було передано до СБУ.

Незважаючи на свої обмежені процесуальні повноваження, Юрій Луценко особисто зустрічався з Катериною Гандзюк після нападу для забезпечення ефективного розслідування.

Наразі триває етап досудового слідства, п’ятьох підозрюваних у вбивстві вже заарештовано, в тому числі безпосереднього вбивцю – виконавця, якого впізнала сама Катерина Гандзюк. Ще один з підозрюваних переховується в Домінікані, іншому, імовірному замовнику, суд встановив запобіжний захід – Голову Херсонської обласної ради Владислава Мангера арештували, але він вийшов під заставу у 2,5 млн грн. За тиску громадськості його було виключено з БЮТ.  Та 15 квітня 2019 року суд взагалі поновив його на посаді.

Довгий час суспільний резонанс і критику активістів викликали особи інших підозрюваних, особливо Голови та заступника голови Херсонської ОДА Андрія Гордєєва та Євгена Рищука, які є членами партії Блок Петра Порошенка. Активісти вимагали негайного звільнення їх із займаних посад. Президент, не маючи на це достатніх підстав, зволікав. Але на початку лютого Гордєєв та Рищук самі подали відставку, щоб, за їх словами, не прикриватися належністю до президентської партії і не дискредитувати Президента під час виборів. Хоча, як сказав Юрій Луценко: «Наразі слідство не має доказів причетності глави Херсонської облдержадміністрації Андрія Гордєєва до вбивства. Заступник Гордєєва Рищук причетний до підпалів лісу, але не до вбивства». Слідство продовжить встановлювати зв’язки між можливими замовниками і виконавцями.

Отже, як бачимо, до судового вироку і «посадок» ще далеко.

І сподіваємося, що призначення винних і тиск на слідство і суд, як пропонує пан Зеленський, залишиться ганебною практикою попередніх років і більше не повернеться.

 

Теза 2: «…я дуже хочу, щоб ви …посадили Свинарчуків…»

Вердикт: МАНІПУЛЯЦІЯ

Як вже зазначалося вище – “садити” Президент нікого не може. У випадку зі справою Гладковських (Свинарчуків) на Президенті радше моральна  відповідальність. Адже фігурант у справі –  багаторічний партнер Порошенка по бізнесу, якого він призначив першим заступником голови РНБО 17 лютого 2015 року.

25 лютого видання “Bihus.info” оприлюднило розслідування про те, як люди з оточення Петра Порошенка курують розкрадання в оборонній сфері. У розслідуванні фігурував син заступника секретаря РНБО Олега Гладковського Ігор.

Порошенко зреагував швидко і одразу після публікації відсторонив Гладковського від посади. А після публікації тієї частини розслідування, де стверджувалося, що Олег Гладковський особисто щонайменше один раз отримував “відкат” з розкрадання в оборонному комплексі у розмірі 30 тисяч доларів, Порошенко 4 березня звільнив Олега Гладковського з посади першого заступника Голови РНБО.

– Рішення не є судовим вироком, але я намагаюся зробити все, щоб створити всі умови для якісного розслідування. Щоб кожен міг переконатися, що у подібних ситуаціях, якщо доведена вина, не врятують ані посада, ані зв’язки з президентом, – заявив Порошенко.

Також Порошенко публічно звернувся до керівництва НАБУ  із закликом розслідувати резонансні публікації і розставити всі крапки над “і”. «Якщо хто винен — до відповідальності, хто сумлінно працює для зміцнення обороноздатності — тим дати змогу захистити своє чесне ім’я».

З приводу розслідування розкрадань Президент 6 березня скликав засідання РНБО, де ініціював комплексний міжнародний аудит концерну “Укроборонпром”, комплексну ревізію усіх контрактів. Також Порошенко запропонував негайно вирішити питання щодо розширення складу Наглядової ради концерну за рахунок міжнародних фахівців з країн-партнерів, які є членами НАТО.

Виглядає, що Президент справді намагається зробити все, що в його компетенції, щоб допомогти з розслідуванням.

Зараз розслідування по справі ведуть НАБУ і ДБР. Після публікації виявилося, що частина інформації щодо контрабанди і порушень при держзакупівлях для армії була відома Генеральній прокуратурі України ще в попередні роки, проте процесуальної оцінки і розвитку не отримала. Генеральний прокурор на засіданні комітету ВР намагався звинуватити всі інші правоохоронні органи, окрім прокуратури, в бездіяльності. Тобто про ефективне розслідування наразі не йдеться, але не з вини Порошенка, а через перекладання вини з СБУ на ДБР, з прокуратури на НАБУ.

 

Теза 3: «…я дуже хочу, щоб ви, згадали про те, що ви забули про наших полонених моряків..»

Вердикт: НЕПРАВДА

Напад і захоплення українських моряків поблизу Керченської протоки стався 25 листопада при спробі пройти з Чорного в Азовське море. ФСБ Росії обстріляла на ураження і захопила в полон 3 військові кораблі та 24 українських моряків.

Не будемо перераховувати всіх заходів, що були вжиті і вживаються зараз українським МЗС, Урядом і реакцію світового співтовариства у вигляді санкцій і резолюцій. Зупинимося лише особисто на діях Президента задля визволення полонених моряків.

Ввечері 25 листопада 2019 року Порошенко намагався телефоном зв’язатися з керівництвом Росії, але відповіді не отримав. Інформацію про запит і відмову від переговорів підтвердив представник РФ Ушаков.

Ще о першій годині ночі 26 листопада Президент терміново звернувся до Верховної Ради з пропозицією про введення воєнного стану.

Вранці 26 листопада Порошенко у відео звернувся до Російської Федерації з вимогою негайно звільнити українських військовослужбовців. Відповіді отримано не було.

Протягом дня 26 листопада Президент Порошенко провів:

  • переговори Генеральним Секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом (домовилися про термінове скликання 26 листопада надзвичайної комісії Україна-НАТО);
  • телефонну розмову з Президентом Польщі;
  • переговори з Президентом Ради Європи Дональдом Туском, щодо скликання надзвичайного засідання РЄ через напад на українські кораблі;
  • телефонну розмову з Канцлером Німеччини з проханням вплинути на Росію і запровадити новий пакет санкції за захоплення моряків;
  • розмову Держсекретарем США щодо посилення тиску на Росію і відправки воєнного флоту НАТО на підтримку України.

28 листопада в ході телефонної розмови Президент України закликав Президента Туреччини посилити тиск на Росію для звільнення українських моряків та кораблів. Ердоган пообіцяв обговорити з Путіним під час зустрічі на самміті G20.

29 листопада Президент України провів телефонну розмову з Прем’єр-міністром Канади щодо збільшення тиску на Росію для звільнення українських моряків. Прем’єр Трюдо наголосив, що Канада повністю підтримує Україну, її територіальну цілісність, свободу навігації і засуджує агресивні дії Росії.

Вже 29 листопада Дональд Трамп скасував зустріч з Путіним через те, що моряків не було звільнено і кораблі не були повернуті Україні.

2 грудня Президент РФ В.Путін заявив, що домовлятися про обмін марно, доки іде слідство.

7 грудня Реджип Ердоган підтвердив, що провів і телефонні перемовини з Путіним і особисто в Аргентині  ще раз попросив його звільнити українських моряків.

10 грудня Меркель у телефонній розмові з Путіним наголосила на необхідності повернення моряків.

13 грудня 2019 року Порошенко під час зустрічі з Ангелою Меркель знову обговорив питання полонених моряків і закликав країни ЄС до введення «Азовського пакету санкцій».

20 грудня 2019 року Меркель і Макрон звернулися до Путіна з вимогою звільнити полонених моряків.

Це лише перші дії Петра Порошенка щодо звільнення полонених українських моряків і відповідна допомога з боку лідерів держав, до яких він звертався.

В подальшому були резолюції ООН та ПАРЄ щодо Криму і моряків, в яких Росію закликали негайно звільнити полонених моряків, звернення в Міжнародний трибунал з морського права, введення «Азовського пакету санкцій» Європою та США. Але це спільна робота всіх державних органів України, а не особиста заслуга Президента України.

Автор: Олекса Шарабура

Читати статтю
Back to top button
Optimized with PageSpeed Ninja