Нардеп від БПП Костянтин Усов перебільшив брак суддів в Україні – Без Брехні
Фактчек

Нардеп від БПП Костянтин Усов перебільшив брак суддів в Україні

 

Народний депутат України від Блоку Петра Порошенка Костянтин Усов в ефірі програми «Вечірній прайм» на телеканалі «112 Україна» 25 квітня 2017 року заявив: «У нас дуже багато суддів через реформу відповідного законодавства, яке врегульовує їх роботу, пішли у відставку, звільнились для того, щоб мати пенсійне забезпечення чи для того, щоб обрати для себе інший шлях. У нас величезна кількість вакансій. Підтвердженням тому є оголошений нещодавно величезний конкурс на добір суддів першої інстанції по всій країні… Нам бракує понад 5 000 суддів на всю державу».

 

Теза 1. «У нас дуже багато суддів через реформу відповідного законодавства, яке врегульовує їх роботу, пішли у відставку, звільнились для того, щоб мати пенсійне забезпечення чи для того, щоб обрати для себе інший шлях».

ВЕРДИКТ: НАПІВПРАВДА

Спираючись на інформацію Вищої ради правосуддя, в 2016 році дійсно велика кількість суддів подали заяву у відставку, адже досягли 20-ти літнього стажу, проте причина, через яку вони це зробили, на думку експертів, може бути іншою.

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Згідно ст. 112 п.2 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: «Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя».

У ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» зазначено умови, згідно яких суддю може бути звільнено з посади. Серед цих умов: звільнення за станом здоров’я; у разі порушення суддею вимог щодо несумісності; у разі вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками; у зв’язку з незгодою на переведення судді до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду; у зв’язку з порушенням обов’язку підтвердити законність джерела походження майна; звільнення з посади за заявою судді про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням. Враховуючи тезу Костянтина Усова про те, що судді: «пішли у відставку, звільнились для того, щоб мати пенсійне забезпечення чи для того, щоб обрати для себе інший шлях» для подальшого аналізу і розрахунку кількості звільнених суддів, простежимо за рішеннями Вищої ради юстиції України, в яких розглядались справи про звільнення з посади судді за загальними обставинами, де причиною звільнення є заява судді про відставку або про звільнення за власним бажанням.

Згідно з рішеннями Вищої ради юстиції за 2014 календарний рік цим органом було розглянуто і вирішено звільнити або внести подання до Верховної Ради України про звільнення відповідно до заяви особи про відставку або за власним бажанням – 38 суддів різних юрисдикцій. Із них: звільнення 1 судді за власним бажанням; 1 судді у зв’язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров’я; 36 суддів у зв’язку з наявністю необхідного для відставки стажу роботи. Судді, яких звільняють у зв’язку з досягненням шістдесяти п’яти років, не бралися до уваги, оскільки підстава для звільнення надходила до Вищої ради юстиції від Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і відповідно до ст. 126 Конституції України повноваження судді припиняються у разі досягнення ним шістдесяти п’яти років.

За 2015 календарний рік згідно з рішеннями Вищої ради юстиції (рішення від 18.06.2015, рішення від 2.07.2015, рішення від 16.07.2015, рішення від 30.07.2015, рішення від 06.08.2015, рішення від 17.09.2016, рішення від 24.09.2015, рішення від 1.10.2015, рішення від 22.10.2015, рішення від 5.11.2015, рішення від 17.11.2015, рішення від 26.11.2015, рішення від 3.12.2015, рішення від 10.12.2015, рішення від 25.12.2015), враховуючи ті ж умови звільнено 446 суддів, із них відповідно до заяви особи за власним бажанням – 79 осіб; 8 суддів у зв’язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров’я; 359 суддів у зв’язку з наявністю необхідного для відставки стажу роботи.

У 2016 році було звільнено 1341 суддю, із них відповідно до заяви особи про відставку у зв’язку з наявністю необхідного стажу – 1296 суддів; за власним бажанням – 40 осіб; 5 суддів у зв’язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров’я (рішення від 21.01.2016, рішення від 1.02.2016, рішення від 4.02.2016, рішення від 18.02.2016, рішення від 2.03.2016, рішення від 24.03.2016, рішення від 31.03.2016, рішення від 14.04.2016, рішення від 24.04.2016, рішення від 19.05.2016, рішення від 26.05.2016, рішення від 2.06.2016, рішення від 9.06.2016, рішення від 16.06.2016, рішення від 23.06.2016, рішення від 30.06.2016, рішення від 20.07.2016, рішення від 21.07.2016, рішення від 4.08.2016, рішення від 8.08.2016, рішення від 19.09.2016, рішення від 22.09.2016, рішення від 23.09.2016, рішення від 8.12.2016, рішення від 19.12.2016, рішення від 26.12.2016).

За період від 1 січня по 28 квітня 2017 року звільнено 9 суддів, із них 8 відповідно до заяви особи про відставку у зв’язку з наявністю необхідного стажу та 1 особу за власним бажанням. На момент написання матеріалу, на офіційному сайті останні опубліковані рішення датуються 26 квітня 2017.

У графіку 1. використано неповну інформацію про звільнення суддів за 2017 рік, адже осягнути комплексну картину поки що неможливо, зважаючи на дати.

 Графік 1. Кількість звільнених суддів у період з 1 січня 2014 року по 28 квітня 2017 року

skrinshot-2017-05-23-14-49-44

Враховуючи ст. 116 чинного ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», судді, які мають необхідний для відставки стаж роботи (понад 20 років) можуть звернутися до Вищої ради юстиції із заявою про відставку. У 2016 році можна побачити суттєве збільшення заяв про відставку до Вищої ради юстиції. Можливо, це можна пов’язати із тим, що 2 червня 2016 року було прийнято новий ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». Цю думку підтверджує Михайло Жернаков, головний експерт групи Судова реформа, член Ради Ренімаційного Пакету Реформ, до якого входять громадські організації та експерти України, що займаються просуванням та імплементацією реформ в Україні, в інтерв’ю інтернет-виданню «Комірець»: «… у новому законі «Про судоустрій і статус суддів», яким передбачені і Громадська рада доброчесності, і декларація родинних зв’язків, і декларація доброчесності судді. Тобто дуже багато інформації тепер за законом повинні декларувати судді, вони робити цього не хочуть, і ті, хто має надлишкове майно, ідуть з посад».

Науковий консультант з правових питань Центру ім. Разумкова Віктор Мусіяка в матеріалі ТСН зазначив: «Усі 9 тисяч суддів мають пройти через сито перевірки на рівень кваліфікації і доброчесність». Дійсно, в чинному ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» містяться статті, які стосуються перевірки способу життя судді, його декларації, а також у ст.61 включена норма про декларацію родинних зв’язків судді і в ст.62 – про декларацію доброчесності судді, у той час, як в ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року в п.6 ст.55 суддя має подавати лише свою декларацію, а інформацію про відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї і близьких осіб задекларованим доходам згідно з п.3 ст.85 того ж Закону – подавати в разі проведення кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя або для обрання на посаду судді безстроково. Причому в новому чинному Законі наголошується на тому, що декларація родинних зв’язків судді, декларація доброчесності є відкритими для загального доступу через оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Тому, з огляду на вищезазначене можна стверджувати, що кількість тих, хто подав у відставку у 2016 році дійсно суттєво збільшилась, а саме в 3,6 разів в порівнянні з попереднім роком, або в 36 разів, якщо зіставляти показники із даними по 2014 року. Кількість тих, йде за власним бажанням в 2016 році в порівнянні з тими, хто йшов у 2014 році – в 40 разів більша, проте, зіставляючи з 2015 роком, зменшилась майже вдвічі.

Причина, згідно з якою, показник тих, хто подав заяву у відставку, може бути не такою, як заявив нардеп Усов, адже, щоб унеможливити корупцію в суддівській системі, в новому законодавстві міститься норма про те що, необхідно подавати низку документів на підтвердження своєї порядності, зокрема декларацію про доброчесність, а також декларацію родинних зв’язків. А особливості надання пенсій в новому ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», ст. 142, не змінились: «Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками – пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання». При чому ті, хто подають заяву у відставку не мають досягати пенсійного віку. Їм достатньо пропрацювати 20 і більше років, щоб отримувати довічне грошове утримання. А вже потім, при досягненні суддею пенсійного віку – за бажанням він/вона може або продовжити отримувати довічне грошове отримання, або може бути призначена пенсія.

 

Теза 2. «Нам бракує понад 5 000 суддів на всю державу».

 ВЕРДИКТ: НАПІВПРАВДА

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Система судоустрою будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності й складається з місцевих судів, апеляційних судів і Верховного Суду, що є найвищим судом у системі судоустрою. Суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Також в Україні, згідно чинного законодавства, діють вищі спеціалізовані суди: Вищий суд з питань інтелектуальної власності, Вищий антикорупційний суд, проте ці суди знаходяться на стадії утворення, тому вакансій ще немає.

Згідно п.1. ст.70 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: «Добір та призначення на посаду судді здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає … розміщення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на своєму офіційному веб-сайті оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді». Причому В оголошенні має бути зазначено кінцевий термін подання документів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який із дати розміщення оголошення не може бути меншим ніж 30 днів. Тому розглянемо оголошення, які не перевищують 30-ти денного періоду від 25 квітня 2017 року – дати виходу в ефір випуску програми «Вечірній прайм» із заявою Костянтина Усова про вакансії, тобто оповіщення від 27 березня 2017 року по останні публікації 24 квітня 2017 року. На графіку 2. видно збільшення кількості готових до заміщення вакантних посад суддів у місцевих судах, проте жодного разу позначка не сягає показника 1 тис. посад.

 Графік 2. Наявність готових до заміщення вакантних посад суддів у місцевих судах в період з 27 березня 2017 р. по 24 квітня 2017 р.

skrinshot-2017-05-23-14-50-07

На тому ж ресурсі міститься актуальна інформація про те, що Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 3 квітня 2017 року оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевого суду. Терміни приймання Комісією заяв і документів – з 17 квітня по 16 травня 2017 року.

На тому ж ресурсі міститься актуальна інформація про те, що Вищою кваліфікаційною комісією суддів України 3 квітня 2017 року оголошено добір кандидатів на посаду судді місцевого суду з урахуванням 600 прогнозованих вакантних посад суддів місцевого суду. Терміни приймання Комісією заяв і документів – з 17 квітня по 16 травня 2017 року.

Також на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є інформація про недоукомплектованість місцевих судів, розташованих на мирній території України станом на 1 червня 2016 року. Недоукомплектованість згідно з матеріалом сягає від 50% до 100%. Проте, з огляду на те, що чинний ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» було прийнято на наступний день після того, як вийшов звіт обліку посад суддів, то ці дані не можна брати до уваги, адже вони не будуть свідчити про наслідки реформи відповідного законодавства. Актуального звіту про недоукомплектованість місцевих судів або інших судів станом на 2017 рік на ресурсі немає.

Стосовно заміщення вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду на веб-сайті є оголошення про конкурс, яке датується 7 листопада 2016 року. Усього пропонуються для зайняття 120 вакантних посад: по 30 місць в Касаційному адміністративному суді, Касаційному господарському суді, Касаційному кримінальному суді та Касаційному цивільному суді. Проте прийом документів на участь у конкурсі закінчився ще 9 грудня 2016 року. Хоча конкурс уже завершено, але показовим є кількість осіб, які звернулись для участі на заміщення 120 місць – 846 осіб. Не всіх кандидатів було допущено до участі у конкурсу, але зважаючи на те, що на сайті міститься досьє 382 осіб, які беруть участь в конкурсі, можна стверджувати, що браку претендентах, які згодом будуть обіймати посади судді в Верховному Суді немає, адже їх кількість більше ніж втричі перевищує наявні вакансії.

Згідно ст.70 чинного ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», добір та призначення на посаду судді включає рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про оголошення добору кандидатів на посаду судді з урахуванням прогнозованої кількості вакантних посад суддів, а також розміщення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на своєму офіційному веб-сайті оголошення про проведення добору кандидатів на посаду судді. Крім актуальних вакантних місць у місцевих судах (997 місць станом на 24 квітня 2017 року) і оголошення про конкурс від 3 квітня 2017 року про добір суддів у місцеві суди (600 прогнозованих вакантних посад), інші оголошення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відсутні. Тому, спираючись на офіційну інформацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, браку 5 тис. суддів в Україні немає.

 

Автор: Ольга Хребтик

Редактор: Олександр Гороховський

Читати статтю
Back to top button
Optimized with PageSpeed Ninja