Особливий статус будуть погоджувати з бойовиками «днрлнр»? Маніпуляції Зеленського та Путіна – Без Брехні
Фактчек

Особливий статус будуть погоджувати з бойовиками «днрлнр»? Маніпуляції Зеленського та Путіна

Зустріч у Нормандійському форматі анонсована на 9 грудня, а узгодженої позиції щодо так званого «закону про особливий статус», з якою можна було б сідати за стіл переговорів – немає. Сторони діаметрально протилежно трактують Мінські домовленості і порядок їх виконання. Зеленський говорить, що після зустрічі буде новий закон, який писатиметься «всім суспільством», Путін же наполягає, що треба продовжити дію чинного закону, бо якщо буде якийсь інший закон, неузгоджений з «днрлнр», то немає про що й домовлятися і нічого і їхати на зустріч.

 

Спочатку наведемо позиції сторін, а потім перевіримо, як вони узгоджуються з Мінськими домовленостями.

Володимир Зеленський 7 серпня підкреслив, що захищатиме права всіх українців, незалежно від того, де вони знаходяться, і для цього немає необхідності вносити зміни до Конституції.

Президент Зеленський 3 жовтня у відеозверненні заявив: Чи буде там (на зустрічі у Нормандському форматі) підписуватися новий закон про особливий статус? Ні.

Цей (чинний) закон діє до 31 грудня 2019 року. Буде новий закон.

Чи будемо ми розробляти його самі і швидко ухвалювати? Ні.

Ми напишемо його разом – у співпраці та публічному обговоренні з усім українським суспільством. Не перетнувши жодної «червоної лінії».

.

Дмитро Разумков, Голова Верховної Ради, 6 жовтня роз’яснив механізм написання «всім суспільством»: “Ми дійсно розуміємо, що так званий закон про особливий статус тимчасово окупованих територій закінчується в цьому році. І треба буде знаходити новий механізм, новий законВін не буде писатися в Офісі президента, парламенті або в закритому комітеті Верховної Ради. Цей закон буде писатися разом із суспільством … щоб такий закон не став “про федералізацію”, він повинен розглядатися та опрацьовуватися із залученням багатьох експертів, громадськості, Верховної Ради, Офісу президента, …закордонних партнерів …Таким чином, у цій дискусії отримаємо якісний законопроєкт, який буде розглянуто у Верховній Раді України публічно… закон почне діяти після того, як українська влада поверне контроль над кордоном із Росією».

.

В.Путін 14 листопада на саміті БРІКС озвучив своє бачення: «…І ще одна дуже важлива обставина: закон діє до 31 грудня 2019 року строк дії закону спливає, то що ми будемо обговорювати в Нормандському форматі. Він має бути продовжений. Це ключове питання

Нарешті саме важливе, абсолютно ключове питання, ми чуємо від перших осіб України, що може бути ухвалено інший закон про особливий статус Донбасу. Який? Адже це абсолютно ключова річ, бо якщо буде проголосовано щось таке, що не буде погоджено з “днр/лнр”, то тоді все зайде в тупик. Тоді для чого потрібна формула Штайнмаєра, якщо вона для імплементації закону, а закону немає.

.

Вадим Пристайко, міністр закордонних справ України, 17 листопада : «Можна почати з того, що приймати цей закон буде парламент. Ми кілька разів вже спілкувалися з депутатами, і вони правильно кажуть: ми готові працювати, давайте сядемо з професіоналами з урядів, переговорних команд і зрозуміємо, де межі, де ми можемо очікувати прогрес, щоб ми не написали закон, який не буде сприйнятий ніким.

Більш того, у мінських домовленостях є пункт про те, що всі модальності повинні бути узгоджені з тією стороною, ОРДЛО. Єдиний шлях узгодження з тією стороною – тристороння контактна група. Тобто важлива взаємодія між парламентом, який буде приймати закон, і переговорною групою, яка повинна розуміти, що саме готові депутати, зрештою, проголосувати, адже без їх слів, без їх голосування, без їх участі нічого не вийде.

Але і депутати повинні розуміти, що основні модальності закону повинні бути узгоджені переговорною групою.

Створюється пілотна група, яка напрацьовує якісь речі, потім з нею ширше і ширше знайомиться громада, депутати, експерти, у результаті виходить проект закону, який голосують народні обранці.

За великим рахунком, було б добре, щоб ці тексти були напрацьовані за станом на зараз, щоб ми приїхали з готовими документами. Але я не бачу, щоб була створена група в парламенті, яка б взяла на себе цю ініціативу, сказала, що 31 грудня не за горами, давайте піднімемо існуючий документ і подумаємо, що ми можемо переписати.

.

Дмитро Разумков 21 листопада підтвердив, що закон ще не починали писати: «Я сподіваюся, що ми зможемо якісно написати цей закон і комунікувати його з суспільством, будемо виконувати ту позицію, яка була озвучена президентом про те, що це не буде відбуватися за закритими дверима».

.

 

ТЕЗА 1: Чи повинен погоджуватися (і як) з «представниками ОРДЛО» новий закон про особливий статус ? 

ВЕРДИКТ: МАНІПУЛЯЦІЯ

ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:

Путін та міністр закордонних справ України офіційно заявляють, що чинний закон погоджений з представниками ОРДЛО і якщо писати новий, то так само потрібно вчинити і з ним.

Натомість Володимир Зеленський маскує таке погодження під обговорення з українським суспільством, під яким, очевидно, розуміє і жителів ОРДЛО.

Насправді погодження з «представниками ОРДЛО» в офіційному тексті Комплекса заходів з виконання Мінських угод зустрічається тричі:

Як бачимо з пункту 9 «консультації і узгодження» тут стосуються відновлення контролю за кордоном, а не закону «про особливий статус».Те, що мова йде саме про кордон, підтвердив у виступі 21 листопада 2019 року представник Росії в ОБСЄ Лукашевич:

Вдруге в тексті вимагається погоджувати з представниками районів «особливості окремих районів» при внесенні змін до Конституції щодо децентралізації. Є в пункті 11 вимога прийняття постійного законодавства «про особливий статус окремих районів…», але вимоги про узгодження його з представниками ОРДЛО немає.

І, нарешті, втретє і востаннє вимагається обговорення та узгодження з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей питань, що стосуються місцевих виборів.

Отже, як бачимо, прямої вимоги погоджувати текст чи то чинного, чи нового закону «про особливий статус» з представниками ОРДЛО в мінських домовленостях немає. Зміни в конституцію – так, а закон – ні. (Хоча Зеленський і наголошував, що зміни до Конституції вносити немає потреби(.

Жодних відомостей про погодження і «дозвіл» від «представників ОРДЛО» на ухвалення у 2014 році чинної версії закону немає. Вимоги, зазначені у «Комплексі заходів», як обов’язкові (щодо мови, міліції та особливостей самоврядування), були включені до закону. Саме це і є тим узгодження.

ТЕЗА 2: Чи потрібно продовжувати дію старого закону і домовлятися про його виконання у Франції чи ухвалювати новий закон за результатами зустрічі Нормандійської четвірки?

ВЕРДИКТ: без вердикту (на розсуд читача)

ДОКАЗИ ТА АРГУМЕНТИ:

Отже, позиції  перед переговорами наступні:

  • Зеленський наполягає на новому законі, який буде широко обговорюватися з суспільством і нешвидко ухвалюватися.
  • Разумков підтверджує, що старий закон продовжений не буде, готовий писати новий закон і залучати для цього експертів, громадськість (лише представників), Офіс Президента, закордонних партнерів. Розпочнеться цей процес лише після зустрічі Норманської четвірки 9 грудня.                                                          (Але виходить, що на  розробку, широке обговорення, внесення і ухвалення закону буде лише 11 днів, адже останній день роботи Ради 20 грудня.  Відповідно про «якісну розробку і якісну комунікацію з суспільством» не йдеться. Так само як і про обіцянку Володимира Зеленського швидко не ухвалювати цей закон.Вадим Пристайко додатково наголосив, що законопроєкт ніхто ще не розробляв і навіть ініціативної групи ще не створено).
  • Путін, натомість, їде до Франції домовлятися на умовах старого, «погодженого з днрлнр», закону, дію якого вимагає продовжити. Адже нелогічним виглядає домовлятися про послідовність виконання закону, а потім писати інший закон, ще й непогоджений з представниками ОРДЛО, як того вимагають мінські домовленості.
  • Пристайко підтверджує, що, новий закон повинен бути узгоджений з «тією стороною», тому його розробка має проходити етапи: пілотна група, експерти, депутати, тристороння група в Мінську (погодження і схвалення представниками ОРДЛО), громадськість, голосування в Раді. І все це до 31 грудня 2019 року.

Щодо аргументів, що потрібен новий закон. В чинній редакції єдина прострочена умова — це проведення виборів. Вони були призначені на 7 грудня 2014 року. Сам термін тимчасової дії особливого статусу подовжувався вже тричі. Тобто і дату «31 грудня 2019 року» можна без проблем продовжити. На цій позиції і стоїть Путін, що закон є, його потрібно продовжити і нарешті почати виконувати. Інакше незрозуміло що погоджувати на зустрічі.

Які кардинальні зміни збирається вносити українська сторона, що для цього знадобився новий закон – невідомо навіть міністру закордонних справ В.Пристайку. Будь-який відхід від обов’язкових вимог, закріплених в «Комплексі заходів» категорично не сприймається Путіним і «тією стороною». Тобто потрібно буде переписувати і «Комплекс заходів». Який і справді вже вичерпав свій потенціал, тому що всі заходи – від розведення і до конституційної реформи мали бути реалізовані ще 2015 року.  Та й взагалі, узгоджувався він на невигідних і неприйнятних для України умовах (як федералізація) лише під тиском наступу російської групи військ під Дебальцевим. Але “Мінськ 2”, це єдина угода, за яку тримаються і яку визнають всі сторони Нормандської четвірки і яка закріплена в резолюції ООН.

Путін категорично проти внесення будь-яких зміни до “Комплекса заходів” і, як і п’ять років тому,  наполягає на прямих переговорах між Україною і ватажками “днрлнр”, намагаючись таким чином легітимізувати владу “республік” і приховати агресію за “громадянським конфліктом”. Чи володіє українська сторона настільки вагомими аргументами, щоб переконати Росію, Францію, Німеччину – невідомо. Але команда президента переконує, що є і план А, і план Б.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

Ще по темі:

Читати статтю
Back to top button
Optimized with PageSpeed Ninja