В Україні в межах реформи децентралізації кількість районів скоротили з 490 до 136 (у Донецькій і Луганській областях їх буде по вісім в кожній). Зміни в територіально-адміністративному устрої викликали певні невдоволення у медіапросторі та побоювання серед представників новостворених громад. Однак часто критики користувалися в своїй аргументації не фактами, а домислами й фейками. Розбираємося в найголовніших.
ТЕЗА 1. «Укрупнення районів погіршить надання адміністративних послуг населенню» (Заява партії «Опозиційна платформа – За життя»)
ПЕРЕВІРКА
Це вкрай поширена теза, яку використовували політики та ЗМІ, запевняючи, що місцевим мешканцям після проведення реформи доведеться їздити за десятки кілометрів за довідкою, оскільки новий районний центр тепер може знаходитися на більшій відстані від їхнього населеного пункту.
Більшість адміністративних послуг надають в Центрах з надання адміністративних послуг (ЦНАП), а не в районних органах. За задумом ідеологів реформи децентралізації, ЦНАПи мають з’явитися в кожній об’єднаній територіальній громаді. Отже, усе навпаки – послуги не віддаляються, а наближаються до населення.
Але наразі у 767 громадах таких центрів дійсно немає. Вирішити проблему покликаний законопроєкт №2679, ухвалений в першому читанні. Відповідно до нього, ЦНАПи мають з’явитися в кожній з 1470 громад, що за перспективним планом будуть створені в Україні. Зокрема до 1 січня 2022 року центри, які розташовані в районних центрах, будуть трансформовані в ЦНАПи громад. Також до того часу мають бути створені ЦНАПи у громадах із населенням понад 10 тис. людей.
Відповідно до Єдиного державного порталу адміністративних послуг, у Донецькій області наразі діє 28 ЦНАПів, а у Луганській області – 20 (не враховуючи окремі відділи).
Навіть якщо в громаді нема свого ЦНАПу, мешканець ОТГ має право звернутися до того центру, який територіально ближчий до нього. Крім того, деякі послуги вже можна отримати онлайн або поштою.
ТЕЗА 2. «Ліквідація районів призведе до масових звільнень та безробіття» (Публікація видання Страна.ua)
ПЕРЕВІРКА
Старі районні ради будуть ліквідовані після проведення виборів 25 жовтня, а районні адміністрації будуть працювати до кінця 2020 року, після чого і їх не стане. Тому співробітникам районних рад і адміністрацій дійсно доведеться шукати нову роботу. Давайте розберемося, чи можна назвати такі звільнення масовими або навіть говорити про проблему безробіття.
Скільки може бути звільнено працівників? Гранична чисельність працівників райдержадміністрацій в Україні, встановлена на 1 січня 2020 року, становить 40 425 осіб. Отже не більше 40 тис. співробітників по всій території України можуть бути звільнені (зокрема 1260 – в Донецькій та 1019 – в Луганській області).
Але чи означатиме це, що всі вони поповнять ряди безробітних? Навряд чи можна так стверджувати. По-перше, кадрів потребуватимуть новоутворені районні адміністрацій (або офіси префекта), хоча чисельність таких співробітників буде значно меншою (вона поки не встановлена). По-друге, об’єднанні територіальні громади, яким передали на місця нові повноваження у зв’язку з децентралізацію, також потребуватимуть професіоналів, яких їм поки що бракує.
Що стосується інших служб – поліції, податкової, Пенсійного фонду – то такі органи не є районними, вони є органами центральної влади. На них також очікує реорганізація, яка буде відбуватися за рішенням уряду. Втім, твердження про ліквідацію якихось із територіальних підрозділів органів центральної влади, а отже і звільнення людей, є безпідставним.
ТЕЗА 3. Після реформи в громад відберуть частину доходів (Заява Асоціації міст України щодо укрупнення районів)
ПЕРЕВІРКА
Наразі об’єднані територіальні громади залишають в себе 60% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО). Проте з ухваленням постанови про укрупнення районів у соціальних мережах стала розповсюджуватися інформація про втрату громадами частини доходу – нібито лише 40% ПДФО буде залишатися на місцях, а 20% – передадуть на районний рівень.
Ця інформація спростовувалася неодноразово як ідеологами реформи, так і урядом. Бюджети громад, відповідно до чинного податкового законодавства, будуть поповнюватися через: ПДФО (60%), місцеві податки і збори, рентні платежі, акцизний податок, доходи від використання комунального майна, плату за надання адміністративних послуг, трансферти (дотації, субвенції) тощо.
Остаточно урегулювати питання податків має законопроєкт №3614, зареєстрований в парламенті. Відповідно до нього, за громадами залишаються вище зазначені податки, а бюджет районів наповнюватиметься за рахунок податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності, засновником яких є райрада, плату за ліцензії та сертифікати господарської діяльності, орендну плату за користування комунальним майном, орендну плату за водні об’єкти та інші доходи.
ВИСНОВОК
Критики реформи адміністративно-територіального устрою використовують у своїй аргументації маніпуляції та безпідставні твердження:
- Укрупнення районів не ускладнює надання послуг населенню.
- Хоча з ліквідацією райадміністрацій, їхнім співробітникам доведеться працевлаштовуватися в новому місці, мова не йде про масове безробіття або звільненню підлягає невелика кількість бюджетників, працевлаштування яких у подальшому буде проходити згідно чинного Кодексу законів про працю.
- Об’єднані територіальні громади залишать 60% ПДФО у своєму бюджеті.
Матеріал підготовлено в рамках проекту “”Придія фейкам і маніпуляціям під час місцевих виборів” факчекерами ресурсу Svoi.city
