Роксолана, або дружина султана Сулеймана, можна вважати однією з найпопулярніших жінок української історії. Підтвердженням цьому є постійна увага до неї не тільки істориків, а й письменників, художників і кінематографістів. Її життя подають як захопливу історію успіху української дівчини з Рогатина, яка з наложниці в гаремі змогла стати найвпливовішою жінкою Османської Імперії. Саме такою є той образ Роксолани, який давно і міцно увійшов у масову культуру. Відтак її життя обросло чималою кількістю міфів і легенд.
У 2015 році кандидатка мистецтвознавства Олександра Шутко видала книгу, в якій розповіла про найпоширеніші вигадки про Роксолану. Її праця є результатом роботи над українськими, турецькими, польськими, західноєвропейськими та американськими дослідженнями. Ми виокремили найпоширеніші міфи про Роксолану.
МІФ 1. Ім’я Роксолана
Роксолянія – так турки називали українські землі у складі Польського Королівства у XVI столітті. Відповідно, цілком припустимо, що українок з цих територій в Османській імперії кликали Роксоланами. Вперше це ім’я щодо дружини султана Сулеймана згадав генуезький банкір у Стамбулі, записавши в 1542 році у своєму щоденнику: «Великий повелитель Сулейман узяв собі за дружину як імператрицю полонянку з Русі на ім’я Роксолана. Їхній шлюб супроводжувався величним святкуванням…». Вже згодом так про султанську супутницю писав і посол Римської імперії у Стамбулі у своїх «Турецьких листах», між 1555 і 1560 роками.
У гаремі дівчину з Рогатина називали Хюррем. Ймовірно через вдачу, бо у перекладі з перської це слово означає «усміхнена», «радісна», «весела». У ХІХ столітті українські і польські письменники про Роксолану писали, як про Олександру чи Настю.
Насправді реальне ім’я султани – невідоме. Як і рік її народження. Деякі науковці вважають, що Роксолана була на 11 років молодша за султана Сулеймана. Відтак якщо той народився в 1494 році, то Роксолана – у 1505-му.
МІФ 2. Роксолана була неймовірно вродливою
Надзвичайною вродою дівчини зручно пояснювати її стрімкий підйом з простої наложниці до султанової улюблениці. Однак аналізуючи документи, науковці говорять про значно скромніші означення. Наприклад, відомі слова послів з Венеції, які відзначали її просто: мила дівчина з делікатною фігурою. Це також підтверджують деякі портрети Роксолани, на яких вона здебільшого рудоволоса, з гострим підборіддям, світлими очима і горбиком на носі. Однак усі старі зображення султани, які збереглися до наших днів, різні. Цю різницю пояснюють тим, що художники не могли малювати Роксолану з натури. Цього не дозволяли закони ісламу. Тож портрети творили зі слів євнухів, які по пам’яті описували дівчину.
Відомо, що султан Сулейман був надзвичайно прив’язаний до Роксолани. Настільки, що у листах до неї він не соромився підписуватися псевдонімом Закоханий. Не знаючи, як пояснити настільки сильну султанову любов до української дівчини сучасники підозрювали її у чаклунстві. Натомість сучасні дослідники висловлюють здогади, що закоханість володаря Османської імперії викликав розум його обраниці. Адже чужинка змогла опанувати складну османську мову на такому рівні, що у своїх щотижневих листах до султана писала любовні вірші і яскраво переповідала про стан справ у столиці. Це було важливо, оскільки більшість часу Сулейман проводив у військових походах. Відповідно мати надійне джерело інформації у той час, якому можна було довіряти – було на вагу золота.
МІФ 3. Роксолана росіянка
На гробниці султани було вказано, що вона була русинкою. Ймовірно, саме від того і взялася вигадка про її російське походження. Напевно, не усім ще відомо, що русини – це стара назва українців. Русинами українців називали і турки Османської імперії. На росіян же у той час казали – московити. Крім того, напис на гробниці також засвідчував, що Роксолана походить із земель, які сьогодні є територією України.
Про руське, русинське, українське, походження Роксолани є вдосталь згадок. «Попівна з Рогатина з народу русинського», – так про неї писав секретар польського короля Стефана Баторія, Станіслав Негощевський 1596 року у своєму листі до Лева Сапіги, канцлера Великого Князівства Литовського.
Венеційські посли у Стамбулі Даніелло Людовічі й П’єтро Брагадін в XVI столітті у своїх листах також писали про Роксолану, як про русинку. А Гуеллямо Пелісьє, французький посол у Венеції, 1540 року, у повідомленнях до свого короля, вказував, що Роксолана походить з руського народу, який живе від Карпат до Дніпра й Чорного моря.
МІФ 4. Історія Роксолани – це історія успіху
Таке твердження дуже суперечливе. Часто про Роксолану говорять, зображаючи її лише у яскравих променях слави й успіху. Звісно, усе пізнається у порівнянні. І поряд з долею середньостатистичної султанової наложниці Роксолана й дійсно мала чималий талан. Та й посмертні почесті справді можуть свідчити про надзвичайну неординарність та здобутки, які вона заслужила за життя. Сулейман поховав дружину на території своєї мечеті, а навколо її могили велів насадити розарій. Через рік наказав звести над могилою розкішну гробницю. Роксолана стала першою дружиною султана, яку поховали з такою увагою і у власному мавзолеї.
Однак чи можна трактувати її життя, як казку, на чому так часто спекулюють медіа і кінематограф – навряд. Долю, яка їй випала, складно назвати казковою. Роксолана втратила батьків, їй неодноразово загрожувала смерть, вона поховала трьох синів. Зрештою тривалий час хворіла і померла від раку легень, щойно їй виповнилося п’ятдесят. Швидке згасання, мабуть, закономірне до постійних стресів, які супроводжували її життя.
МІФ 5. Любов Роксолани до України
Існує багато легенд, за якими Роксолана любила батьківщину і за кожної нагоди намагалася опікуватися нею. Відповідно українці пам’ятають султану, часто нею пишаються. У Рогатині, наприклад, в 1999 році встановили бронзовий пам’ятник Роксолани і назвали на її честь площу. Вулиці Роксолани є у багатьох українських містах, серед яких Львів, Дніпро, Ковель, Володимир-Волинський чи Козова. Як підтвердження турботи Роксолани про рідні землі можна почути історії про те, що за час її перебування у Стамбулі, значно зменшилася кількість набігів кримських татар на українські землі, під час яких викрадали людей.
Однак науковці і тут скептичні, зауважуючи, що припинення набігів спричинене мирною угодою між польським королем і турецьким султаном. Натомість ще в доволі ранньому листі до Сулеймана, коли той перебував на війни з угорцями, Роксолана писала: «Хай допоможе Вам Аллах» і бажала здобути перемогу над «нікчемними й мерзенними невірними».
Автор. Володимир Молодій, журналіст
Матеріал підготовлено в рамках співпраці з проектом “Локальная історія”
