В українських ЗМІ підхопили тему поневоленого народу Бурятії, який “змушений” вбивати українців. І тиражують, як буряти наразі мужньо відмовляються воювати. Численні інтерв`ю дає Очільниця Фонду “Вільна Бурятія” Олександра Гармажапова. Наприклад на державному каналі ДОМ їй дали 15 хвилин ефірного часу на донесення своїх меседжів.
Ці меседжі, як зізнається і сама авторка, направлені на виправдання бурятів. Для цього вона, щоправда, вдається до маніпуляцій.
ТЕЗА 1: Меседж, який ми завжди повторюємо: вам здається, що бурятів багато. Буряти складають лише 0,3% від населення рф. Це ви бачите азіатів і вам здається, що це все буряти.
Цікаве перекладання відповідальності на інших, «справді поганих азіатів» з «хороших» загарбників-бурятів. Маніпулятивна апеляція до загальної чисельності населення рф також не працює.
По-перше: воює не все населення, а здебільшого контрактна армія росіян.
По-друге: Олександра сама пояснює, що служба за контрактом – єдиний спосіб заробітку в Бурятії, якщо не хочеш їхати на вахту на Північ.
Точної кількості бурятів в армії рф активістка не називає, та в інстаграмі її фонду підраховано, що лише в трьох з 15 військових частин, розташованих в Бурятії, служить 2019 військових з бурятськими ПІБ.
Журналістка “Радіо Свобода” з Бурятії Раджана Дугар 19.05.22 стверджувала, що в Україні воюють вже 5 тисяч бурятів.
ТЕЗА 2.Бурятів зробити крайніми (російська пропаганда), кинули їх першими, бо їх не шкода. Дуже багато бурятів гинуло в перші 20 днів війни, тому в українців і склалося враження, що їх багато.
Тут спікерка суперечить сама собі. Як же бурятів могло загинути “дуже багато”, якщо в попередній тезі вона стверджувала, що «українцям лише здається, що бурятів багато».
Навіть серед офіційно визнаних росією загиблих, 2,8% становлять буряти. За відкритими джерелами вдалося встановити загибель 184 бурятів, це з тих яких привезли ховати лише в Бурятію. Скільки загинуло етнічних, але хрещених бурятів з російськими іменами з Іркутської області – порахувати активісти не можуть. Скільки тіл було покинуто чи знищено в Україні, теж не підраховувати.
Далі, за логікою активістки виходить, що якби буряти були в другому ешелоні наступу або долучилися до боїв лише зараз, та були б не так помітні серед інших, то це було б нормально.
Активістка навіть називає війну окупаційною війною (це нескладно, знаходячись не в Росії), але засуджує лише “російську пропаганду”, а не всіх окупантів. Що буряти-контрактники, теж окупанти, активістка мовчить. Навпаки, буряти-контрактники – жертви, за її словами.
Натомість навіть, за явно заниженою статистикою загиблих, четверта частина з них – професійні контрактники, які раніше брали участь в інших воєнних операціях росії (на Кавказі та в Сирії).
Про те, як “насильно” кидають бурятів-контрактників в бій свідчить той факт, що лише на 26 травня на підтримку “бойовим товаришам” добровольцями в Україну пішло 250 бурятів.
Окрім того, щоб трішки зрозуміти з якою мотивацію сюди їхали буряти, варто переглянути повідомлення загиблих в соцмережах, які публікує регулярно український військовий Анатолій Штефан “Штірліц” на своєму тг-каналі. Всі їхали “денацифікувати бандеравцев”.
Про те, як окупантів ховають з військовими почестями, як героїв, і як родичі загиблих виправдовують загарбницьку війну, можна прочитати, наприклад, тут
До них на Донбас навіть лами з Бурятії приїздили, щоб благословити на війну та вбивства в Україні
та бурятські артисти, щоб підняти бойовий дух.
Також варто нагадати, що жінки бурятів-контрактників у відеозверненні 28 червня не заперечували проти війни, а лише просили замінити їхніх “втомлених на передовій” в Україні чоловіків іншими, “свіжими” військовими.
Жёны бурятских военных обратились к главе республики Алексею Цыденову. Они просят вернуть домой их мужей, которые с января находятся в Украине.
— Люди Байкала (@BaikalPeople) June 28, 2022
Источник: vera_partilkhaeva pic.twitter.com/OIbWm170BI
Аргумент, що бурятів посилають в бій за національною ознакою, бо вони не титульна нація, спростувала сама ж Олександра Гармажапова в іншому інтерв’ю, визнавши, що головна причина – гроші. У контракту немає національності. Як зазначив бурят-монгольський український письменник Дорж Бату: “Вони ніякі не буряти — вони росіяни”.
ТЕЗА 3.Особливо цинічним виглядає пояснення, що ми маємо зрозуміти і пожаліти окупантів-контрактників, бо їм потрібна військова іпотека на квартиру в Улан-Уде.
«Когда мы смотрим на данные погибших в Украине бурятов, то видим, что у всех в графе «место рождения» написаны те или иные деревни. То есть это ребята из глубинки, которые пытались, как им казалось, заработать. Многие подписывали контракты, потому что это единственный шанс получить жилье. Они могли взять так называемую армейскую ипотеку, чтобы купить недвижимость в Улан-Удэ, которая для них очень дорогая»
Ну тобто українці повинні зрозуміти – квартиру в Улан-Уде хочеться, тому їдуть вбивати в Україну, як перед цим частина з них їздила до Сирії.
Але й тут авторка говорить неправду – не ВСІ загиблі буряти були з дєрєвєнь. Повторимося, що цифри втрат бурятів – це те що вдалося встановити за повідомленнями з соцмереж, некрологів та оголошень про похорони на сайтах місцевих органів влади. Зараз навіть таку інформацію публікувати заборонили. Тобто реальних цифр окрім військових не знає ніхто. Хоча більшість загиблих справді не з Улан-Уде, проте з цифр випливає, що більшість загиблих з району військового міста Кяхту, де базується 37-а мотострілецька бригада.
ТЕЗА 4.Сьогодні в Бурятії приземлився літак, в якому було 150 військових. Сумарно через нас пройшло близько 500 людей які не хочуть воювати, які говорять, що вони не розуміють, що там роблять.
Всі ЗМІ рознесли оцю цифру про 500 бурятів, що відмовилися воювати. Але тут є два маніпулятивних елементи:
Ці контрактники, які за гроші поїхали вбивати в Україну, відмовилися воювати лише зараз. Не перед відправкою до України, не після вторгнення в лютому. На п’ятий місяць війни 500 окупантів з 5 тисяч перехотіли воювати. А скільки ще добровольців за цей час поїхало на заробітки, якщо в травні їх було вже 250? Насправді масові рапотри почалися після того, як до труни з окупантами почали прибувати до Бурятії ледь не щодня.
ТЕЗА 5. Ми хочемо відбитися від наративу, що буряти винні в Бучі
“Мы, например, хотим понять, что произошло в Буче, потому что по прокремлевским телеграм-каналам была запущена информация, что славяне не могли обходиться со славянами так жестоко. И тут Арестович нам немножко помог, когда сказал, что там зверствовали вполне себе крепкие славянские парни. Мы не говорим: давайте все сваливать на славян. Но мы хотим отбиться от нарратива, который продвигается Кремлем.”
Доволі відверте зізнання про бажання виправдати бурятів і доволі неоковирна спроба звинуватити Кремль. Це ніякий не російський наратив. Українські громадяни і без російських телеграм-каналів на власні очі бачили, хто їх грабував та гвалтував. І звісно ж коментар Арестовича не змінить пам’ять. Кількісне співвідношення бурятів серед інших вбивць тут не головне.
Проте очільниця фонду “Вільна Бурятія” намагається використати слова Арестовича як офіційне джерело і доказ. І ми бачимо як вміло намагаються перетворити первинний меседж “в Бучі лютували не лише буряти”, на тезу “Арестович сказав, що в Бучі були всі окрім бурятів”. В інших подібних статтях уже лунають пояснення, що “коня забрали і з’їли, тому що сухпай закінчився”, “так, двері комусь рубали в Бучі, але це ж не найстрашніше звірство”. Далі будуть вимоги довести в суді, що то були саме буряти. Це, насправді, давно відомий прийом, на ньому будується заперечення Голокосту, коли посилаючись на один недоведений злочин або користуючись суперечністю показів жертв, намагалися довести, що ніяких знищень євреїв взагалі не було.
Саме тому зараз діє декілька груп розслідувачів, які за допомогою OSINT інструментів вишукують через соцмережі родичів та іншими способами відомості про загиблих та живих учасників окупації Київщини, щоб довести персональну відповідальність кожного. На багатьох камерах спостереження залишилися портрети окупантів. Наразі вже вдалося встановити підрозділи та командирів, що причетні до заохочення до звірств на Київщині.
Висновок:
Як би не хотілося жителям росії будь-яких національностей уникнути колективної відповідальності за війну в Україні, проте виправдань контрактникам, які їхали заробляти гроші вбивствами, бути не може.
Виправдання, що Бурятія бідна, тому треба їхати грабувати та вбивати до України, звучить жалюгідно.
Буряти, національну ідентичність яких знищує росія, якнайперше мали противитися такому ж знищенню української нації. Але аргумент “ми самі – жертви росії” з’явився в риториці лише після численних втрат контрактників.