Польське політичне керівництво начолі з президентом Навроцьким напередодні Національного дня пам’яті жертв геноциду у Польщі знову вдалося до інформаційної ескалації. Представники партії президента, відомі спікери та експерти, які знаходяться в орбіті партії розгорнули широку кампанію, що стала черговим колом напруги між Україною та Польщею.
У свою чергу, російська пропаганда в котре підхопила такий інформаційний сплеск, розгорнувши свою паралельну кампанію, яка підсилювала польську мову ворожнечи та провокацій. Далі – дослідження експертів організації, які проаналізували ключові елементи та акторів кампанії.
Дослідження відокремлює історичну пам’ять, ексгумації та анонси заходів від матеріалів, які переносять відповідальність на сучасних українців як групу або використовують Волинь для обмеження їхніх прав, підтримки чи євроінтеграції. Аналіз описує зміст і механіку поширення публічних повідомлень.
ДОСЛІДЖЕННЯ
- Заяви Леслава Міллера: скепсис щодо Пантеону, критика коаліції та мережева ампліфікація ранішої тези (5-8 липня)
Леслав Міллер – колишній прем’єр-міністр Польщі, нині депутат Європарламенту. Інцидент охопив 31 унікальний матеріал від 28 джерел; за доступними лічильниками – 241 651 видимий перегляд, 8 620 реакцій. Центральний вузол у вікні – відео у TikTok (5.07, 219 100 переглядів), де на запит журналістки, чи є ідея вшанувати «польсько-українського героя» в українському Пантеоні жестом примирення, чи “wabik” (принадою) для подальшої легалізації постатей УПА, польський експрем’єр і євродепутат відповідає скептично, представляючи ідею як можливого «троянського коня» для подальшого вшанування постатей УПА. 8 липня Міллер окремо коментує вихід депутатів правлячої коаліції із зали Сейму під час дебатів про заборону пропаганди “бандерівцями”, називаючи пусті лави коаліції промовистим символом ставлення частини депутатів до пам’яті.
Механізм і ефект. Липневі заяви поширювалися органічно через польські відео-канали (TikTok, YouTube), даючи високу взаємодію в польському полі. Паралельно проросійська мережа тиражувала ранішу заяву Міллера від ≈24 червня (інтерв’ю Radio ZET, переказане виданням Wprost): Україна «йде курсом Бандери», «програє війну з Росією», а її політичне керівництво “буде замінене”. Мережа рециркулювала цю тезу у липневе вікно через шведські й іспанські дзеркала й подавала її одним блоком із коментарем Родіона Мірошника — російського дипломата-пропагандиста, посла МЗС РФ з питань «злочинів київського режиму» – з ефіру російського державного телеканалу RT (Russia Today). У такий спосіб польська заява отримувала готове російське пропагандистське обрамлення. Окремо в іспаномовному сегменті циркулювала груба фабрикована версія (“краще бути російською ганчіркою, ніж бандерівським підгузком”), приписана Міллеру – це не дослівна цитата.
Ключові матеріали: Відео у TikTok; коментар wPolsce24; іспаномовне мережеве дзеркало.
- Антисемітський / Голокост-фрейм (з 5 липня)
Найбільший за взаємодією супутній фрейм: 376 унікальних матеріалів від 239 джерел, близько 1 220 770 видимих переглядів і 35 287 реакцій. Він неоднорідний.
Перша лінія поширення – інструменталізація Голокосту. Типова формула (Малгожата Голінська, депутатка): командир УПА нібито заявляв, що “справу польську… rozwiążemy je tak, jak Hitler sprawę żydowską” (вирішимо так, як Гітлер вирішив єврейське питання). Поруч – мотив “Зеленський, будучи євреєм, позує з бандерівцем”.
Пояснення: історичний факт злочинів проти євреїв перетворюється на аргумент, що прирівнює сучасну Україну до нацизму, а походження президента України використовують як “доказ лицемірства”.
Друга лінія – контрголос, що засуджує самих антисемітів: найбільша дослівна група (23 копії) — допис на кшталт “антисеміти… odbierają nam moralne prawo do rozliczania Wołynia” (антисеміти відбирають у нас моральне право розраховуватися за Волинь).
Механізм і ефект. Обидві лінії поширювалися як авторські пости й масові репости у польському полі (Facebook – 143, X – 131). Найбільші перегляди зібрали дописи, що поєднували цей мотив із темою резолюції ЄП. Перетин цього масиву з корпусом резолюції – лише 35 матеріалів, тобто це самостійний фрейм, а не частина “ізраїльської коаліції”. Ефект – висока взаємодія й переважно польська органіка; наявність контрлінії не нейтралізує поляризаційні повідомлення, але не дозволяє описувати сегмент як однорідно антисемітський.
Змістова трансформація першої лінії: історичний факт злочинів проти євреїв перетворюється на аргумент, що прирівнює сучасну Україну до нацизму, а особу президента України – на доказ «лицемірства». Наявність контрлінії не нейтралізує поляризаційні повідомлення, але не дозволяє описувати весь сегмент як однорідно антисемітський.
Ключові матеріали: формула «jak Hitler sprawę żydowską»; відеотеза про «впливи українців»; контрдопис проти антисемітів
- Некрополіс, “сатанізм” Пантеону та “архіви ФСБ”: мережевий мультимовний шар (з 5 липня)
Кластер охопив 312 унікальних матеріалів від 216 джерел (веб –160, Telegram – 58), ≈ 170 429 переглядів. Польськомовних матеріалів – лише 2; шар мультимовний і мережевий.
Провідні дослівні групи: мотив “архівів ФСБ” – “Russia declassifies files on Ukrainian organizer of WWII massacre” (Росія розсекретила файли ФСБ про організатора масового вбивства часів Другої світової), де ФСБ – Федеральна служба безпеки Російської Федерації; і мотив “сатанізму” – німецькомовний переказ “Purer Satanismus in der Ukraine… Selenskyj hat ein Pantheon für die Helden angekündigt” (чистий сатанізм в Україні… Зеленський оголосив Пантеон для “героїв”), де Пантеон – це ухвалений Верховною Радою закон про Національний пантеон.
Пояснення: рішення про Пантеон і про найменування підрозділу подаються як «доказ» нацизму чи сатанізму сучасної України.
Механізм і ефект. Один і той самий текст автоматично перекладається й з’являється майже одночасно на мовних дзеркалах мережі та в Telegram-каналах; вірусний офлайн-акт – розрив червоно-чорного прапора УПА депутаткою Європарламенту в залі – використовується як візуальний “доказ”. Ефект – широке засівання за багатьма мовами при майже повній відсутності польської органіки; це зовнішній шар експлуатації, який рахується окремо від польського поля.
Ключові матеріали: розрив прапора УПА (NEXTA); «Russia declassifies files»; графічний атрочіті-переказ.
- “Плакати з Бандерою”: вкид державного російського медіа без органічного підхоплення (7 липня)
Вкид почався з публікації державного російського інформагентства РИА Новости (≈03:08 за Гринвічем 7.07) з посиланням на анонімне “підпілля”: нібито українські біженці розвісили в Польщі плакати з Бандерою. Дослівна формула у соцмережах: “Украинские беженцы расклеили плакаты с Бандерой в Польше… называют „нашим героем” и оскорбляют польского президента”.
Пояснення: неперевірене “фото листівки” перетворюється на твердження про масову ворожу поведінку всієї української громади в Польщі напередодні 11 липня; самі «плакати» першоджерелом не підтверджені.
Механізм і ефект. Найраніший соціальний пост з’явився в X за ~40 хвилин після агентства (≈03:47 за Гринвічем); поширення відбулося компактним кластером російськомовних акаунтів 03:48-14:04, тексти шаблонні, візуали різні. Польської органічної хвилі не виявлено – наратив не вийшов за межі російськомовного сегмента, тож ефект обмежений.
Ключові матеріали: найраніший пост у X; артефакт-вкид державного медіа.
- Синдикована колонка Олени Паніної: одна стаття на багатьох мовних дзеркалах (7 липня)
Олена Паніна – російська політична діячка, директорка проурядового аналітичного інституту, колишня депутатка Держдуми РФ. Її авторську публіцистичну колонку (із посиланням на польську газету “Rzeczpospolita”) було розтиражовано у 24 публікаціях на 8 мовних піддоменах мережі проросійських сайтів плюс Telegram і російська соцмережа VK, 11 мовами й у 12 країнах.
Дослівна теза: через УПА «влада й опозиція Польщі знайшли рідкісний спільний знаменник», а Польща “може втратити Україну”.
Пояснення: реальна польсько-українська напруга перепаковується у зручну для Москви тезу про розкол, поданий як «спільний антиукраїнський знаменник» усередині Польщі.
Механізм і ефект. Один текст автоматично перекладається й публікується майже синхронно на дзеркалах: два часові згустки – 7.07 між 12:00 і 15:00 за Гринвічем та 9.07 близько 10:00. Іменний підпис “Паніна / Rzeczpospolita” лишається незмінним у всіх мовних версіях, що й видає єдине джерело. 17 із 24 ресурсів мають одночасно службові позначки “державна афіляція РФ” і “дезінформація”. Ефект – широке засівання (сукупна потенційна аудиторія ≈ 657 тис.) при дуже низькій органічній віддачі: лише 6 588 переглядів і 58 реакцій.
Ключові матеріали: український контекст (аналіз); французьке дзеркало мережі.
- Львів і “Рік Шухевича-2027”: польська реакція на український тригер (7 липня)
Роман Шухевич – головнокомандувач УПА; у Польщі його ім’я асоціюється насамперед із Волинською трагедією.
Приводом стала рекомендація профільної комісії Львівської обласної ради оголосити 2027-й роком Шухевича й УПА. Інцидент охопив 45 унікальних матеріалів від 29 джерел, 41 772 видимі перегляди, 2 752 реакції; це чиста польська органіка (службових позначок «дезінформація» немає).
Дослівні формули: “Lwów ogłasza “Rok Szuchewycza”, architekta rzezi wołyńskiej. No i jak tu nie lubić Ukrainy…” (Станіслав Жерко) та звернення до мера Львова “2027 Rokiem Szuchewycza, UPA w obwodzie lwowskim”.
Пояснення: рішення львівської комісії подається як «чергова провокація» й доказ ворожості сучасної України.
Механізм і ефект. Поширення органічне: масові репости однакових формул польськими користувачами й публіцистами, частина – із прив’язкою до внутрішньопольської критики влади. Найбільша дослівна група – 17 копій допису з докором віцепрем’єрові Владиславу Косіняк-Камишу. Ефект – помітна органічна реакція польського поля на реальний український привід.
Ключові матеріали: допис С. Жерка; звернення до мера Львова.
- Резолюція Європейського Парламенту: центральна подія тижня
(8 липня)
8 липня Європарламент ухвалив резолюцію про поступ України до Європейського Союзу з поправкою щодо УПА; це піковий день корпусу. У польському сегменті тема зібрала 433 публікації (54 297 реакцій, 1 127 673 перегляди), в іншомовному – 530. Точне формулювання акта – стримане: Парламент “ubolewa nad niepotrzebną i niesprowokowaną eskalacją” (висловлює жаль щодо непотрібної й неспровокованої ескалації).
Пояснення: дипломатичне “жаль” у польському й особливо іншомовному полі стискають до сильнішого “Parlament Europejski potępił” (засудив), а в мережевому шарі – до “Європарламент назвав Україну фашистською”. Це послідовне семантичне посилення: жаль → засудив → фашистська держава. Паралельно польська опозиція веде рамку “zbyt łagodna» (занадто м’яко) – бо злочини не названо “геноцидом” і відхилено жорсткіші поправки, тоді як правляча коаліція подає ухвалення поправки як “європейську перемогу”.
Механізм і ефект. У польському полі – органічна ампліфікація навколо реальної події: заяви політиків та євродепутатів, редакційні перекази й масові акаунти. В іншомовному полі –синхронна крос-мовна синдикація й ескалація рамок, підсилена вірусним відео розриву прапора УПА в залі. Ефект – масова органічна взаємодія в польському сегменті й широке багатомовне засівання ззовні, де спотворені рамки переважають над точним текстом акта.
Ключові матеріали: наймасовіший польський вузол (WarNewsPL); рамка «замало» (М. Дворчик); офлайн-акт у ЄП.
