Протягом декількох останіх тижнів росіська система пропаганди активізувала наративи про нібито масове вербуванння бойовиків наркокартелів до лав ЗСУ. Головним тригером стала заява Служби зовнішньої розвідки. У ній Україні приписували свідоме сприяння транзиту наркотиків із Латинської Америки через порти Одеської області, зацікавленість картелів в українському “чорному ринку” зброї та допомогу злочинних груп у залученні нових найманців до ЗСУ. У відкритому повідомленні не було наведено ідентифікованих осіб, документів, маршрутних даних або матеріалів кримінальних проваджень. Окремо звучала текма і вербування колишніх військових та учасників війни кримінальними структурами у Латинській Америці. Ці дані описують ризик інфільтрації та трансферу навичок, але не доводять державну політику України з набору членів картелів. Далі у дослідженні – топ-6 інформаційних епізодів, які Кремль поширив за даною тематикою.
ДОСЛІДЖЕННЯ
Для більш детального аналізу теми та охоплення різних тематичних сюжетів, під час моніторингу було реалізовано три пошукові запити, які містили різні пошукові орієнтири за загальною темою. Відпоідно, після первинного моніторингу було отримано три блоки даних, які об’єднані у поточному звіті.
Перший документ містив 59 записів за період 12 червня – 1 серпня, другий – 1 251 запис за період 1 червня – 1 серпня, третій – 62 записи за період 4 червня – 1 серпня. Сумарно отримано 1 372 записи. За унікальними ідентифікаторами визначено 1 285 записів; 87 записів були міжфайловими дублями й не враховувалися повторно.
Широкі пошукові конструкції дали значну частку шуму: новини про мексиканські картелі без зв’язку з Україною, матеріали про іноземних військових без кримінального контексту, довгі огляди та випадкове співіснування потрібних слів у різних сюжетах. Для тематичного ядра вимагалася близька смислова комбінація згадки України або ЗСУ, картелю чи пов’язаної структури та вербування, служби, бойової підготовки або дронів.
Після очищення сформовано корпус із 769 матеріалів від 586 джерел. За нормалізованим текстом визначено 488 унікальних версій. 281 запис був додатковою копією; повторюваний контент згруповано у 117 кластерів. Така різниця між кількістю матеріалів і текстів є важливою: вона показує інтенсивність дистрибуції, але не кількість незалежних доказів.
Корпус містив 417 оригінальних дописів, 203 вебстатті та 149 репостів. Платформний розподіл: Telegram – 538, вебсайти – 203, Facebook – 24, X – чотири. Основною мовою була російська – 765 матеріалів; по два записи система визначила як італійські та болгарські, хоча частина такого контенту могла містити російськомовні вставки або машинну локалізацію.
Система віднесла 607 матеріалів до джерел із рф, 43 – до тимчасово окупованих територій України, 45 – до України, 31 джерело не мало визначеної країни. 28 матеріалів походили від позначених державних медіа, десять – від державних агентств, 82 – від джерел із повідомлюваною державною афіліацією. Платформну країнову атрибуцію не прирівняно до редакційного контролю без додаткових доказів.
| Етап | Кількість |
| Сума рядків у трьох файлах | 1 372 |
| Унікальні записи за ідентифікатором | 1 285 |
| Міжфайлові дублікати | 87 |
| Тематичне ядро після очищення | 769 |
| Унікальні нормалізовані тексти | 488 |
| Додаткові текстові копії | 281 у 117 кластерах |
| Ідентифіковані джерела | 586 |
Загальна динаміка
До 29 червня тема існувала як набір розрізнених сюжетів: повідомлення про бразильського рекрутера Карлоса Арруду, кримінальне минуле окремого добровольця, нібито прогноз Еріка Прінса щодо майбутнього українських ветеранів, а також твердження про проникнення членів картелів до підрозділів безпілотників.
29 червня зафіксовано 472 матеріали – 61 % усього тематичного ядра. 30 червня вийшло 72 матеріали, 1 липня – 55. Отже, за три доби поширено 599 матеріалів, або 78 % корпусу. Пік не є органічним накопиченням багатьох незалежних розслідувань: він утворився переважно через синхронне цитування однієї заяви СЗР рф та її коротких переказів.
Після першої хвилі наратив підтримували експертні коментарі, статті про “наркодержаву”, сюжети про перестрілку іноземних військових у Миколаєві, повідомлення про дрони картелів і матеріали про витік зброї. Наприкінці липня первинну рамку повторно використовували для пояснення контрабандних маршрутів і загроз Європі та Латинській Америці.
Тематична структура корпусу
У 618 матеріалах прямо згадувалася заява СЗР рф або використовувалася її конструкція. 193 матеріали містили компонент про картелі й дрони, 50 – про рекрутингові або “сірі” канали, 19 – про миколаївську перестрілку, дев’ять – про Карлоса Арруду й Веллінгтона Перейру, шість – про українських ветеранів як майбутній кадровий резерв злочинних мереж. Компоненти можуть перетинатися в одному тексті, тому їх не слід підсумовувати як взаємовиключні категорії.
Домінування офіційного приводу показує централізацію порядку денного. Допоміжні сюжети виконували роль “підтверджувальних прикладів”: різні за доказовістю події приєднувалися до заяви й створювали враження давно встановленої системи. Зворотний напрям – вербування українських ветеранів картелями після війни – також використовувався для нормалізації тези про взаємопроникнення ЗСУ і транснаціональної злочинності.
Інцидент 1. Заява СЗР рф від 29 червня
До основної хвилі віднесено 618 матеріалів. У заяві СЗР рф стверджувалося, що українські силові структури свідомо сприяють наркотранзиту, порти Одеської області стали перевалочною базою, картелі отримують доступ до європейського ринку та української зброї, а Київ – допомогу в залученні нових найманців. У коротких передруках часто залишали лише формулу “Зеленський нарощує співпрацю з наркокартелями Мексики”.
Найбільші дослівні кластери містили 20, 15, 14, 12 і десять копій. Первинна публікація російського зовнішньополітичного відомства, яка відтворила повідомлення СЗР, мала 14 ідентичних копій. Великий Telegram-канал із 20-копійної версії зібрав у межах кластера 192 775 доступних переглядів. Це показує пакетне тиражування, але не встановлює незалежність джерел.
Заява не містила імен рекрутерів, назв підрозділів, кількості завербованих, місця й часу набору, кримінальних справ, фінансових транзакцій, даних про судна або вилучені партії наркотиків. Формула “за інформацією, що надходить” не дає змоги перевірити джерело та альтернативні пояснення. Тому встановленим фактом є публічна позиція російського органу, а не фактична співпраця України з картелями.
Маніпулятивна конструкція з’єднала чотири раніше самостійні наративи: дефіцит особового складу ЗСУ; корупцію української влади; наркотрафік через Чорне море; витік західної зброї. Взаємне повторення цих тез створювало замкнений контур правдоподібності, де кожне недоведене твердження слугувало підтвердженням іншого.
Інцидент 2. Члени картелів і навчання керуванню дронами
У 193 матеріалах з’являвся компонент про членів мексиканських або колумбійських картелів, які нібито вступають до українських формувань, щоб отримати бойовий досвід і навички застосування FPV-дронів. Найчастіше згадували картелі “Нове покоління Халіско” та Сіналоа, підрозділи “операторів дронів”, міську партизанську тактику й повернення навчених осіб до Мексики.
На відміну від широкої заяви про державну співпрацю, ризик кримінальної інфільтрації має зовнішню доказову основу. Міжнародні дослідження та медіа повідомляли, що окремі особи з можливими зв’язками з картелями могли використовувати службу або навчання в Україні для отримання навичок. Також задокументовано зростання використання дронів мексиканськими злочинними групами. Це є підставою для безпекової перевірки й посилення скринінгу.
Водночас із можливого проникнення окремих осіб не випливає, що Україна свідомо вербує членів картелів або уклала з ними угоду. Об’єкт атрибуції має бути точним: особа може приховати біографію; рекрутер може діяти без мандата; підрозділ може не знати про зв’язки кандидата; кримінальна мережа може інфільтрувати легальну структуру. Жодна з цих ситуацій автоматично не доводить державної політики.
Пропагандистське рефреймування змінювало напрям відповідальності: потенційну вразливість системи перевірки іноземців подавали як навмисне партнерство Києва, а отримання навичок – як офіційне навчання картелю. Реальний ризик використовувався для надмірного узагальнення.
Інцидент 3. “Сірі канали” та рекрутери у Латинській Америці
50 матеріалів містили згадки про вербувальників, рекрутингові мережі або неофіційні канали. У них стверджувалося, що Україна залучає людей через приватних посередників, соціальні мережі, ветеранів та Інтернаціональний легіон. Частина текстів переносила на всіх латиноамериканських добровольців ярлик “бандитів” або членів картелів.
Іноземне вербування у війнах справді може включати неформальних посередників, неповну перевірку біографії, комерційні стимули й дезінформацію кандидатів. Однак поняття “сірий канал” у масиві не мало стабільного визначення: ним називали і відкриті сторінки підрозділів, і приватних рекрутерів, і знайомства між ветеранами, і передбачувану діяльність спецслужб.
Для встановлення порушення потрібні конкретні дані: хто вербував, від чийого імені, які були умови, маршрут, контракт, підрозділ, джерело фінансування та перевірка зв’язку з кримінальною організацією. У більшості матеріалів така деталізація замінювалася географічним походженням людини або її кримінальним минулим.
Інцидент 4. Карлос Арруда та Веллінгтон Перейра
Дев’ять дослівних публікацій відтворили текст про бразильського рекрутера Карлоса Арруду та Веллінгтона Перейру душ Сантуша. Останньому приписували кримінальне минуле, спробу вбивства у Бразилії, приховування особи, вступ до 31-ї механізованої бригади у лютому 2026 року та загибель через три місяці.
Навіть якщо біографічні деталі окремої особи підтверджені, один кандидат із судимістю не є доказом системного набору представників наркокартелів. У тексті не наведено підтвердженого членства Веллінгтона в картелі. Порівняння рекрутера з наркокартелем та заклик поширювати матеріал біля фавел виконували емоційну й залякувальну функцію.
Поведінкова ознака є чіткою: дев’ять джерел опублікували один текст без суттєвих змін. Цей пакет був орієнтований не лише на російськомовну аудиторію, оскільки містив згадки про англійську та польську версії й заклик донести інформацію до Бразилії.
Інцидент 5. Миколаївська перестрілка як “війна картелів”
19 матеріалів пов’язували стрілянину в Миколаєві 30 червня з латиноамериканськими картелями. Підтвердженим ядром є загибель двох громадян Колумбії та затримання громадянина Чилі; усі троє служили в українських силах. За повідомленнями українських медіа, у крові підозрюваного виявили значний рівень алкоголю, а слідство встановлювало мотив.
Пропагандистські публікації називали подію “повноцінною війною наркокартелів”, “розбіркою сікаріос” або доказом втрати контролю над Інтернаціональним легіоном. Походження учасників, стрілянина з автомобіля й військовий статус використовувалися як культурні маркери картельного насильства.
У відкритих повідомленнях не було встановлено належність учасників до конкретного картелю або зв’язок злочину з наркотрафіком. Перенесення стереотипу з національності й способу злочину на організаційну атрибуцію є маніпулятивним. Водночас сам інцидент є реальним безпековим приводом і потребує належного розслідування без етнічного узагальнення.
Інцидент 6. Українські ветерани як “сировина” для картелів
Шість високорелевантних матеріалів розвивали зворотний сюжет: не члени картелів входять до ЗСУ, а українські ветерани після війни нібито неминуче стануть кадрами транснаціональної злочинності. Текст приписував засновнику Blackwater Еріку Прінсу прогноз про сотні тисяч підготовлених виконавців, якими цікавляться картелі.
Проведення Чорноморського безпекового форуму в Одесі та присутність міжнародних учасників підтверджуються відкритими джерелами. Однак у дослідженому масиві не наведено повного відео, стенограми або первинного посилання, де Прінс робить саме твердження про картелі й “утилізацію” ветеранів. Його ім’я виконувало функцію запозиченого авторитету.
Ризики складної реінтеграції ветеранів і спроб кримінальних мереж залучати людей із бойовим досвідом є реальними для різних держав. Маніпуляція полягала у поданні ризику як наперед визначеної долі українців та як свідомого плану Заходу. Така рамка деморалізує військових, дискредитує європейську інтеграцію й стигматизує ветеранів.
Наративи, субнаративи та поведінкові меседжі
| Рівень | Зміст |
| Стратегічний наратив | Україна перетворилася на криміналізовану “наркодержаву”, а ЗСУ – на складову транснаціональної злочинної мережі. |
| Субнаратив 1 | Картелі постачають Києву сікаріос і найманців через неофіційні рекрутингові канали. |
| Субнаратив 2 | Україна навчає членів картелів керувати бойовими дронами та передає сучасні військові технології. |
| Субнаратив 3 | Одеса є вузлом наркотрафіку, а український “чорний ринок” забезпечує картелі західною зброєю. |
| Субнаратив 4 | Інтернаціональний легіон складається з кримінальних елементів, яких українська влада не контролює. |
| Субнаратив 5 | Після війни українські ветерани стануть найманцями картелів і загрозою для Європи. |
| Субнаратив 6 | Захід знає про кримінальні зв’язки Києва, але приховує їх, щоб не дискредитувати свого союзника. |
Для російської аудиторії прихований меседж – Україна не може залишатися самостійною державою, оскільки нібито становить постійну кримінальну загрозу сусідам. Для західної – припинити військову підтримку, посилити кордони та ставитися до українських військових і біженців як до джерела злочинності.
Для латиноамериканської аудиторії меседж – не вступати до українських формувань, оскільки рекрутери нібито приховують умови, а кандидатів використовують як “гарматне м’ясо”. Для української аудиторії – деморалізувати військових і ветеранів, нав’язати відчуття безперспективності та переконання, що Захід планує їх “утилізувати”.
