Дослідження фіксує поширення повідомлень, якими російські державні, державно-афілійовані, дезінформаційні та інші джерела описували Україну як суб’єкт тероризму і подавали російські удари як нібито відповідь на такі дії. Аналіз не підтверджує фактичність наведених у цих повідомленнях звинувачень. Його предметом є фреймування, ланцюги розповсюдження та масштаби циркуляції.
Охоплено два тематичні напрями: “Україна – держава-терорист” та “удари відплати”.
У проміжному корпусі інформації за 1-25 червня зафіксовано 22 769 записів. Після усунення повторів за ідентифікаторами залишилося 21 183 унікальні публікації. Після відсіву очевидно сторонніх тем і виділення повідомлень, де терористичний ярлик або “відплата” пов’язані саме з російсько-українською війною, до аналітичного корпусу увійшли 10 416 публікацій із 4 169 джерел. У цьому корпусі фрейм “Україна – держава-терорист” представлений у 9 131 публікації, фрейм “удари відплати” – у 3 098. Їхній перетин становить 1 813 публікацій: один текст водночас називає Україну “терористичною” і використовує це як виправдання російського удару.
Найщільніше ядро становлять 2 170 публікацій із прямою формулою на кшталт “у відповідь на терористичні атаки київського режиму”. Найбільші піки цього ядра припали на 2 червня – 818 публікацій, 15 червня – 847, 18 червня – 334. Саме в ці дні формула використовувалася не як побічна лексика, а як пояснення масованих або групових ударів по Україні.
За видимими лічильниками соціальних платформ у відібраному корпусі накопичено щонайменше 33,4 млн переглядів. Найбільший масив припав на Telegram – 24,8 млн, далі TikTok – 5,2 млн і YouTube –- 2,2 млн. Для веб-сайтів перегляди окремих матеріалів не доступні, тому їх не прирівнювали до нуля: у корпусі є 3 104 веб-публікації на 480 доменах.
Головний проміжний висновок: у червні діяла не лише кампанія з повторення ярлика “терористичний київський режим”. Російські повідомлення системно з’єднували його з моральним і нібито правовим виправданням ударів по Україні, а після атак 18 червня частина джерел перейшла до вимог “воювати всерйоз”, бити по логістиці, мостах, тунелях та іншій інфраструктурі. Це означає перехід від легітимації вже завданих ударів до нормалізації подальшої ескалації.
ДОСЛІДЖЕННЯ
Наратив 1. “Україна – держава-терорист”
Теза наративу: Україна та її влада описуються не як сторона війни, а як суб’єкт системного тероризму проти цивільних, дітей, транспорту, енергетики та культурних об’єктів. Така підміна дозволяє перевести подальшу розмову від оцінки російської агресії до питання “покарання” України.
Масштаб фрейму становить 9 131 публікацію з 3 889 джерел. Серед позначених у даних джерел 1 748 публікацій походять з російсько-державно афілійованих вузлів, ще 3 279 мають дезінформаційне маркування. Це не дві суми, які можна складати, оскільки частина джерел має обидві ознаки.
Найпомітнішими сюжетними приводами були Старобільськ, який згадується у 1 712 матеріалах відібраного корпусу; автобусні атаки, включно з Єнакієвим та Брянщиною – 1 198; Брянська область – 973; Севастополь – 398. Ці цифри показують присутність сюжетів, а не кількість доведених подій. У всіх випадках джерела використовували заявлені інциденти для побудови широкої характеристики “терористичної природи” України.
Найбільш репрезентативний механізм – вбудовування емоційно навантажених слів “діти”, “цивільні”, “жорстокість”, “полювання” та “терор” у повідомлення про українські удари. Ці слова не залишаються описом конкретного епізоду, а переводяться у висновок про нібито принципову сутність української держави. Фрейм виконує дві функції: дискредитує Україну як переговорного суб’єкта і готує основу для пояснення російської “відповіді”.
Поширення фрейму: “Україна – держава-терорист”
- Телеграм-канал Міноборони рф, 2 червня – пов’язує заявлений “теракт” у Старобільську з масованим ударом по Україні; 80 594 перегляди; https://t.me/mod_russia/64201.
- Телеграм-канал РИА Новости, 2 червня – повторює формулу “масований удар у відповідь на терористичні акти київського режиму”; 232 000 переглядів; https://t.me/rian_ru/339685.
- Телеграм-канал Readovka, 17 червня – називає удар по автобусу з дітьми у Брянській області “терактом”; 354 258 переглядів; https://t.me/readovkanews/111530.
- МЗС рф в X, 1 червня – англомовний допис про нібито “терористичну атаку київського режиму” в Старобільську; 17 385 переглядів; https://x.com/mfa_russia/status/2061393329716068586.
- Посольство рф у Лондоні, YouTube, 4 червня – англомовне інтерв’ю, де атаки України на цивільні об’єкти подано як початок нової фази війни; 17 122 перегляди; https://www.youtube.com/watch?v=aRH7wfFHUKg.
- Англомовний матеріал RT “Drone-watching: How Ukraine keeps hitting its EU backers” – подає українські дрони як загрозу для європейських партнерів України; цей самий текст з’явився на 164 джерелах; https://www.rt.com/news/641121-drone-backers-eu-ukraine/. Детальний аналіз цього поширення наведено у окремому звіті “Звіт за сюжетом RT_Україна_терористична_загроза_для_Європи”.
Задокументований приклад прискореної відкритої синдикації зафіксовано 15 червня. О 05:52:18 UTC Telegram-канал Міноборони рф оприлюднив повідомлення про масований удар по Києву, Харкову та Дніпру, прямо назвавши його “відповіддю на терористичні акти київського режиму”, https://t.me/mod_russia/64548.
Через 6 секунд інший канал опублікував той самий текст із зазначенням походження; наступні прямі або майже дослівні відтворення з’явилися за десятки секунд. Упродовж тієї ж хвилини фрейм поширили державні та дезінформаційно марковані вузли. Це підтверджує швидке розповсюдження офіційного повідомлення, але не є окремим доказом неавтентичної координації.
| Елемент тактитки | Зафіксоване у наративі 1 |
| Актор | Видимий верхній шар: Міноборони рф, МЗС рф, дипломатичні представництва, державні та державно-афілійовані медіа. Частина нижчих ретрансляторів не має підтвердженого статусу. |
| Поведінка | Офіційні заяви, швидкі форварди, дослівні передруки, кросплатформне поширення, іншомовні адаптації. |
| Зміст | “Київський режим” нібито здійснює теракти проти цивільних; українська влада подається як така, що цілеспрямовано “полює” на дітей і мирних мешканців. |
| Масштаб | 9 131 публікація; 3 889 джерел; не менше 27,6 млн видимих переглядів соціальних публікацій. |
| Ефект | Видимий масштаб не доводить зміну ставлення аудиторії. Водночас наратив формує моральну основу для виправдання російських ударів. |
Наратив 2. “Удари відплати”
Теза наративу: російські удари по Україні описуються як законна, вимушена і симетрична відповідь на дії української сторони. Вислів “відплата” не лише пояснює конкретний удар, а й переводить його у категорію покарання, де рф подається як сторона, що нібито відновлює справедливість.
До цього напряму належать 3 098 публікацій із 1 677 джерел. Вони зібрали не менше 13,0 млн видимих переглядів у соціальних платформах. В межах наративу зафіксовано 902 веб-публікації на 161 домені. Найтісніше ядро становлять 2 170 матеріалів із прямою формулою “у відповідь на терористичні атаки київського режиму” та іншомовними варіантами.
Фрейм працює у двох режимах. Перший – поточне виправдання: після російських атак 2, 15 і 18 червня джерела одночасно повідомляли про уражені цілі та пояснювали, що удар спричинений українськими “терактами”. Другий –вимога майбутньої ескалації: після атак 18 червня окремі джерела почали вимагати “воювати всерйоз”, знищувати логістику, мости, тунелі та залізничні станції.
Найбільший окремий ескалаційний вузол з’явився 18 червня. У корпусі є 78 майже дослівних публікацій про необхідність “почати воювати всерйоз” після атак на Москву та інші російські міста. Ще 42 публікації відтворюють розгорнуту версію з закликом до “знищення терористичного київського режиму” та ударами по логістиці. Це вже не звичайне повідомлення про заяву відомства, а відкрита нормалізація ширшої кампанії ударів по Україні.
Поширення фрейму: “Удари відплати”
- Телеграм-канал Міноборони рф, 2 червня – базова офіційна формула про удар “у відповідь на терористичні акти київського режиму”; 97 104 перегляди; https://t.me/mod_russia/64195.
- Телеграм-канал Міноборони рф, 15 червня – масований удар по Києву, Харкову та Дніпру подано як відповідь на “терористичні акти”; 229 517 переглядів; https://t.me/mod_russia/64550.
- Телеграм-канал Поздняков 3.0, 15 червня – один із наймасовіших вторинних ретрансляторів формули Міноборони; 269 549 переглядів; https://t.me/joinchat/k_Z9AGYLs7g5ZGUy/63013
- Телеграм-канал Міноборони рф, 18 червня – “груповий удар” по паливній інфраструктурі України як відповідь на “терористичні атаки”; 67 771 перегляд; https://t.me/mod_russia/64649
- Телеграм-канал SHOT, 18 червня – прямо називає атаку на паливні об’єкти України “ударом возмездия”; 199 227 переглядів; https://t.me/shot_shot/96645
- Телеграм-канал Ateo Breaking, 18 червня – заклик депутата Журавльова “почати воювати всерйоз” і “знищити терористичний київський режим”; 212 250 переглядів; https://t.me/Ateobreaking/172098.
- Телеграм-канал Ньюсач/Двач, 18 червня – вимога бити по транспортній інфраструктурі України після атак БПЛА на Москву; 193 321 перегляд; https://t.me/ru2ch/172363.
- Контекст, 18 червня – Лавров заявляє про регулярні масовані удари у відповідь на дії Києва; 186 996 переглядів; https://t.me/kontext_channel/73690.
| Елемент тактики | Зафіксоване у наративі 2 |
| Актор | Міноборони рф і державні медіа як видимі джерела формули; державно-афілійовані, дезінформаційно марковані та не марковані ретранслятори як поширювачі. |
| Поведінка | Офіційна формула, прискорене копіювання, кросплатформні версії, персоналізація через воєнних експертів і депутатів. |
| Зміст | Російські удари нібито є “відповіддю” на українські атаки; подальша ескалація зображується як необхідна для припинення таких атак. |
| Масштаб | 3 098 публікацій; 1 677 джерел; не менше 13,0 млн видимих переглядів соціальних публікацій. |
| Ефект | Меседж не лише пояснює вже завдані удари, а й створює підґрунтя для суспільного схвалення нових ударів і жорсткіших цілей. |
Для цього напряму підтверджені тактики розробки наративу, доставки контенту та максимізації його видимості. Ключові психологічні цілі – викривлення рамки “агресор – жертва”, дискредитація української сторони й залякування через демонстрацію масштабних ударів. Кросплатформне дублювання фіксується як конкретна процедура поширення. Однак повторюваність сама по собі не дає підстав називати весь масив скоординованою неавтентичною операцією.
Додатковий захисний шар сформувався навколо Києво-Печерської лаври: 38 матеріалів у відібраному корпусі пов’язували пошкодження святині з нібито “некоректною роботою” комплексу Patriot. Така лінія працює разом із фреймом “відплати”: вона заперечує або відводить від росії відповідальність за цивільні наслідки удару, водночас зберігаючи тезу про військову доцільність атаки.
Іншомовне поширення
Візуалізація структури іншомовних джерел за мовами. Діаграма показує розподіл унікальних джерел у іншомовному сегменті.
Діаграма 1. Структура іншомовних джерел за мовами (кількість унікальних джерел).
До іншомовного сегмента ввійшли англійські, французькі, німецькі та інші адаптації російських повідомлень, дипломатичні канали, локалізовані веб-ресурси й доменні мережі. У цьому сегменті зафіксовано 1 710 релевантних публікацій на 751 джерелі. Із них 884 розміщені на веб-сайтах, представлених 278 доменами. Видимі перегляди соціальних публікацій становлять не менше 989,5 тис.
| Мова | Публікацій | Частка | Особливість |
| Англійська | 1 356 | 79,3% | Найбільший сегмент: дипломатичні канали, англомовні державні повідомлення, локалізовані веб-ресурси та доменні мережі. |
| Французька | 257 | 15,0% | Насамперед адаптації заяв Міноборони та МЗС рф, а також франкомовні веб-ресурси. |
| Німецька | 90 | 5,3% | Відтворення заяв про “терористичний Київ” і “відновлення прав російськомовних”. |
| Інші мови | 7 | 0,4% | Поодинокі записи італійською, нідерландською, румунською та словенською. |
У вузькому ядрі прямої формули про “відповідь на терористичні атаки Києва” іншомовний сегмент містить 312 публікацій на 158 джерелах: 239 англійською, 72 французькою й одну італійською. У цьому ядрі 120 публікацій розміщено на веб-сайтах із 26 доменами, а видимі перегляди соціальних записів становлять не менше 290 тис.
Зовнішня мережа не обмежувалася офіційними акаунтами. Наприклад, у даних за 6 червня один англомовний матеріал про нібито українські дрони, що потрапляють до Фінляндії, Румунії, Греції та інших країн, з’явився на 164 різних джерелах: 163 веб-сайтах і одному Telegram-каналі. У тексті Україна описувалася як сторона, що нібито атакує цивільних і створює ризики для європейських партнерів. Однаковість матеріалу і масштаб синдикації є сильною ознакою мережевого поширення, але не доказом неавтентичності всіх ресурсів.
| Вузол | Зафіксована функція | Кількісна ознака |
| Англомовний канал Міноборони рф | Первинне іншомовне донесення офіційної формули | 8 прямих публікацій; 27 794 видимі перегляди. |
| news-pravda.com | Англомовне веб-пакування та повторення фрейму | 52 публікації з прямою формулою. |
| francais.news-pravda.com | Франкомовне веб-пакування та повторення фрейму | 18 публікацій з прямою формулою. |
| Мережа доменів із матеріалом “Drone Watching” | Широка англомовна синдикація твердження про небезпеку українських дронів для країн Європи | 164 джерела; 163 веб-сайти і один Telegram-канал. |
Примітка: у іншомовному сегменті 727 публікацій позначені як російсько-державно афілійовані, 811 – як дезінформаційні. Ці показники перетинаються і не додаються.
Механізми поширення та межі атрибуції
У двох наративах простежуються три механізми. Перший – офіційне повідомлення з максимально коротким переходом до вторинних джерел. Другий – перетворення офіційної формули на пояснювальні матеріали, воєнні коментарі й емоційні заголовки. Третій –- іншомовна локалізація через дипломатичні акаунти, медіа та псевдолокальні або локалізовані доменні мережі.
Усі три механізми відповідають послідовності “розробка наративу – публікація – максимізація видимості”. У наявному корпусі також простежується інформаційне відмивання: видима державна заява переходить у веб-передруки, далі – у матеріали з локальними назвами доменів та вторинні соціальні канали. Водночас не встановлено, що ці ланцюги досягли незалежного іншомовного мейнстриму як сформований консенсус.
| Підтверджено | Не встановлено |
| Швидке поширення офіційної формули Міноборони рф 15 червня в Telegram-просторі, включно з прямими форвардами і майже дослівними копіями. | Спільний оператор усіх каналів, що поширювали формулу. |
| Однакові або майже однакові тексти на великій кількості веб-сайтів, зокрема в англомовному кластері із 164 джерел. | Технічна неавтентичність усіх акаунтів або веб-ресурсів у таких кластерах. |
| Повторюване поєднання “терористичний Київ” і “удар відплати” в офіційних та вторинних повідомленнях. | Що кожна публікація з однаковим фреймом отримала пряме зовнішнє завдання. |
| Перехід від опису “відповіді” до відкритих закликів розширювати удари по українській інфраструктурі. | Реальна зміна переконань аудиторії лише на підставі переглядів і реакцій. |
Підсумкова оцінка
У період 1-25 червня російський інформаційний контур регулярно використовував два зчеплені фрейми. Перший делегітимував Україну як “терористичну державу”. Другий подавав російські удари не як частину агресії, а як нібито обов’язкову відплату. Їхній перетин – 1 813 публікацій – є найважливішою ознакою конструкції: саме в одному тексті відбувається і криміналізація української сторони, і нормалізація удару по Україні.
Найбільш вимірюваний приклад – хвилі 2, 15 і 18 червня, коли пряма формула “у відповідь на терористичні атаки київського режиму” з’явилася 818, 847 і 334 рази відповідно. У другій половині місяця наратив еволюціонував: поряд із повідомленнями про “відплату” почали поширюватися конкретні заклики до ураження української логістики та інфраструктури. Це підвищує не лише пропагандистське, а й мобілізаційне значення фрейму.
Іншомовне поширення є самостійним шаром кампанії. Англійські, французькі й німецькі матеріали передавали як первинні офіційні заяви, так і адаптовані історії про нібито українську загрозу цивільним та європейським країнам. Водночас наявні дані не дозволяють стверджувати, що весь іншомовний масив є однією централізовано керованою неавтентичною мережею.

