На тлі результативних ударів українських сил беспілотних систем по логістиці на території самої РФ та на ТОТ України, у регіонах які зазнають ударів поглибилася кризова ситуація у соціальній сфері. Однак, Москва воліє не помічати ці проблеми. Для маскування ситуації у інформаційному просторі самої Росії та на ТОТ була розгорнута дезінформаційна кампанія в основі якої два ключових вектори впливу на цільову аудиторію – ігнорування істиної причини кризи та перекладення відповідальності на “київський режим”.
За 23-30 липня у публічній комунікації на тему перебоїв домінує та сама модель, що й на першому тижні, – витіснення причини. У повідомленнях про електропостачання (1253) причину не названо у 62%, ще 20% подають її через евфемізм, пряма атрибуція ударів – 17%. У повідомленнях про пальне (640) замовчування ще виразніше: причину не названо у 72%, реальну ціну цифрою названо лише у 4%.
Тиждень має два зрушення й два нові сюжети. Обсяг паливної теми знизився, але окупаційна комунікація приписує це власній “стабілізації”. Головний новий сюжет – заспокійлива федеральна кампанія “стабілізація” навколо заяв прем’єр міністра рф Новака (пік 25 липня), яку ретранслюють на ТОТ майже дослівно й у якій замовчано 40-43% уражених НПЗ і реальну ціну. Другий наскрізний сюжет – тривалі блекаути (Ялта та Південний берег – близько 10 днів), які описують без причини або через “дефицит мощности”, що виведено в окремий кейс патерну замовчування.
Далі у матеріалі – ширші результати дослідження теми.
ДОСЛІДЖЕННЯ
- Динаміка кампанії
Базові пропорції причинної рамки підтвердилися й на другому тижні: домінує замовчування причини, пряме називання ударів лишається меншістю. Помітні два зрушення – обсяг паливної теми впав (послаблення кризи), а частка прямої атрибуції трохи зросла в обох темах через кілька масштабних атак, які було важко замовчати.
| Показник | Тиждень 1 (16-22) | Тиждень 2 (23-30) | Зміна |
| Електрика: причину не названо | 59% | 62% | +3 |
| Електрика: евфемізм | 24% | 20% | -4 |
| Електрика: пряма атрибуція | 13% | 17% | +4 |
| Пальне: причину не названо | 80% | 72% | -8 |
| Пальне: пряма атрибуція | 17% | 17% | +0 |
| Пальне: ціна цифрою | 5% | 4% | -1 |
| Обсяг паливної теми (повідомлень) | 813 | 640 | -21% |
Спад паливної теми узгоджується із зовнішньою картиною: криза послаблюється не через відновлення заводів, а через зміщення українських ударів з нафтопереробки на судна. В окупаційній комунікації це подається як власне досягнення стабілізації (Кейс 1). Далі – повний розбір за темами, актори й два кейси тижня.
- Дата – кількість – тригер
Інтенсивність тем по днях із подієвими тригерами. Обидві теми тримаються на високому рівні весь тиждень; пік уваги до пального 25 липня збігається з кампанією “стабілізація”.
| Дата | Електр. | Пальне | Разом | Тригер і розвиток |
| 23.07 | 163 | 138 | 301 | блекаут Південного берега Криму |
| 24.07 | 170 | 85 | 255 | нові атаки; ЧС в Алушті готується |
| 25.07 | 124 | 107 | 231 | пік “стабілізації”: зняття лімітів “в одни руки” |
| 26.07 | 140 | 67 | 207 | “Крымэнерго”: “внешнее воздействие” |
| 27.07 | 246 | 49 | 295 | обмеження по всьому Криму |
| 28.07 | 153 | 70 | 223 | атака БПЛА на Східний Крим (пряма атрибуція) |
| 29.07 | 142 | 45 | 187 | Балицький: відключення в Запорізькій обл. |
| 30.07 | 115 | 79 | 194 | Запоріжжя: відмова публікувати графіки |
ЧАСТИНА I. ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
Причинна рамка. З 1253 повідомлень про перебої причину не названо у 62%, через евфемізм подано 20%, прямо названо удари у 17%. Проти першого тижня замовчування трохи зросло (59% -> 62%), а частка прямої атрибуції піднялася (13% -> 17%) – через кілька масштабних атак, які було важко замовчати.
| Причинна рамка (електрика) | Повідомлень | Частка | Тиждень 1 |
| Причину не названо | 774 | 62% | 59% |
| Удар – евфемізм / знеособлення | 248 | 20% | 24% |
| Удар – пряма атрибуція ЗСУ | 210 | 17% | 13% |
| Евфемізм і пряме разом (на перевірку) | 21 | 2% | 4% |
Регіональний розподіл. У Криму й Севастополі переважає замовчування; у Запорізькій і Херсонській областях вища частка евфемізму, у Донецькій – прямого називання. Луганщина майже не називає причини.
| Регіон | Повідомл. | Не названо | Евфемізм | Прямо |
| Крим / Севастополь | 837 | 66% | 14% | 19% |
| Запорізька | 104 | 47% | 39% | 10% |
| Херсонська | 108 | 44% | 34% | 19% |
| Донецька / ДНР | 77 | 60% | 22% | 18% |
| Луганська / ЛНР | 92 | 53% | 41% | 2% |
Ключові матеріали (окупаційні джерела, з видимими переглядами). Показово, що той самий оператор (“Крымэнерго” через локальні канали) чергує рамки залежно від дня:
- “Враг продолжает наносить удары по объектам электроснабжения Крыма” – пряма атрибуція (24.07, ≈77 тис.)
- “Из-за внешнего воздействия на объекты” частина Криму без світла – евфемізм тієї самої причини (26.07, ≈71 тис.)
- “Энергобъекты Восточного Крыма ночью подверглись беспилотной атаке ВСУ” – пряма атрибуція (28.07, ≈77 тис.)
- “В Алуште введен режим чрезвычайной ситуации” – фіксується наслідок, режим ЧС (25.07, ≈64 тис.)
| Наратив “зовнішнє пошкодження” Зміст: перебої зі світлом подаються як наслідок знеособленого “внешнего воздействия”, “дефицита мощности” або “технологического нарушения”, без називання ударів. Мета: уникнути одночасно визнання систематичності ударів ЗСУ і визнання неспроможності швидко відновити постачання. Механізм: оператор повідомляє факт відключення й “зовнішній вплив”; медіа тиражують; причина розчиняється у пасивній конструкції. Пряме називання лишають для днів, коли атака надто масштабна. Що замовчано: хто і по чому вдарив; що об’єкт військово вразливий; коли реально відновлять; масштаб (тривалість блекауту, режим погодинної подачі). |
ЧАСТИНА II. ПОСТАЧАННЯ Й ЦІНИ НА ПАЛЬНЕ
Причинна рамка. З 640 повідомлень про пальне причину не названо у 72%; коли названо – пряме посилання на удари (17%) переважає евфемізм (9%). Головний прихований елемент – не причина, а ціна.
| Причинна рамка (пальне) | Повідомлень | Частка | Тиждень 1 |
| Причину не названо | 459 | 72% | 80% |
| Удар – пряма атрибуція | 109 | 17% | 17% |
| Удар – евфемізм | 56 | 9% | 2% |
| Разом (на перевірку) | 16 | 2% | – |
Ціна. Реальну ціну цифрою названо лише у 4% повідомлень – навіть менше, ніж на першому тижні. Субсидійна тема майже зникла (на тлі “стабілізації” акцент змістився з ціни на доступність).
| Ціновий код (пальне) | Повідомл. | Частка |
| Ціну не згадано | 476 | 74% |
| Згадано без цифри | 129 | 20% |
| Фіксована / субсидована цифра | 7 | 1% |
| Реальна / чорноринкова цифра | 28 | 4% |
Підтеми. Комунікація зосереджена на адмініструванні дефіциту (QR, каністри, ліміти) і логістиці постачання – тобто на доступності, а не ціні.
| Паливна підтема | Повідомл. | Частка |
| дефіцит/ліміти/черги | 242 | 38% |
| QR/талони/каністри | 178 | 28% |
| причина-удари | 178 | 28% |
| логістика/постачання | 167 | 26% |
| заспокоєння | 53 | 8% |
| спекуляція/ФАС | 21 | 3% |
| субсидія/фіксація | 9 | 1% |
Ключові матеріали (пальне):
- “В Севастополе откроют свободную продажу АИ-95 Ultra на семи АЗС” – рамка нормалізації доступу (25.07, ≈72 тис.)
- “Важная информация по заправке топливом на завтра” – Розвожаєв, адміністрування відпуску (25.07, ≈79 тис.)
| Наратив “ціна під контролем” Зміст: у публічне поле виводять доступність пального (скільки АЗС, які марки, ліміти), а не реальну ціну. Мета: приховати реальну роздрібну ціну й показати керованість ринку. Механізм: повідомлення про “свободную продажу на N АЗС” і QR-розподіл заступають цінову інформацію; реальну ціну цифрою названо лише у 4%. Що замовчано: фактична роздрібна ціна (за зовнішніми даними – 160-270 руб/л на ТОТ); чому дефіцит триває. |
| Наратив “вже вирішено / стабілізується” Зміст: паливний ринок “стабилизируется”, “ряд НПЗ возобновил работу”, ліміти знімають. Мета: закрити тему дефіциту, показати повернення до норми. Механізм: заява федерального рівня без цифр -> синхронна ретрансляція на ТОТ -> зняття лімітів як “доказ” (див. Кейс 1). Що замовчано: масштаб ураження нафтопереробки (40-43%); що послаблення – наслідок зміни цілей ударів, а не відновлення заводів. |
Ключові мовці тижня
За тиждень найактивніший – губернатор Севастополя; глава Криму цього тижня майже мовчить (порівняно з піком компенсацій попереднього тижня).
| Мовець | Згадок | Перегляди (23-30.07) | Лінія тижня |
| Розвожаєв (Севастополь) | 80 | ≈403 тис. | обмеження електроенергії “дефицитом мощности”; адміністрування відпуску пального, “свободная продажа на N АЗС” |
| Балицький (Запорізька) | 36 | ≈153 тис. | відключення в області; наприкінці тижня – відмова публікувати графіки |
| Сальдо (Херсонська) | 45 | ≈111 тис. | аварійні знеструмлення округів; причину виводять у “технологическое нарушение” |
| Аксьонов (Крим) | 11 | ≈27 тис. | цього тижня майже не коментує; тему тримають оператори й локальні канали |
| Пушилін (ДНР) | 3 | ≈9 тис. | поодинокі згадки |
Кейс 1: заспокійлива кампанія “стабілізація”
Предмет. Наприкінці липня федеральний рівень (віцепрем’єр Новак) заявляє про “стабілізацію” паливного ринку й “відновлення роботи ряду НПЗ”; ця рамка масово ретранслюється, зокрема в каналах, орієнтованих на ТОТ. У паливному сегменті за 23-30 липня цю рамку несуть 273 повідомлення, з них 182 прямо посилаються на Новака.
Тригер і пік. Пік 25 липня (106 повідомлень) припадає на рекомендацію уряду РФ зняти обмеження продажу пального “в одни руки” – це подається як сигнал нормалізації.
Повна теза (найпоширеніший варіант, “Кремлевский шептун”, 25.07):
| “Рекомендация правительства России проработать отмену ограничений на отпуск бензина в одни руки стала одним из наиболее заметных сигналов постепенной стабилизации ситуации на внутреннем топливном рынке. Соответствующее поручение вице-премьер Александр Новак дал Минэнерго и нефтяным компаниям по итогам совещания… Если инициатива будет реализована, это станет свидетельством того, что наиболее напряженный этап топливного дефицита постепенно остается позади”. |
Кількісні показники поширення (23-30 липня, за наявними даними):
| Показник | Значення |
| Повідомлень зі згадкою заяви Новака (пальне) | 188 |
| Сукупні видимі перегляди | ≈1,19 млн |
| Унікальних джерел | 132 |
| з них Telegram-каналів | 90 джерел (≈1,16 млн переглядів) |
| з них вебмедіа | 34 джерела |
| Пік поширення | 25 липня – 94 повідомлення |
Синхронний передрук. Заяву тиражували дослівно кількома вузлами одночасно – ознака координованої ампліфікації (coordination_indicators):
| Формула, що тиражувалася | Джерел | Перегляди |
| “отмена ограничений на отпуск в одни руки… сигнал стабилизации” (Новак) | ≥3 великі вузли | ≈245+156+144 тис. |
| “работа по обеспечению Крыма и Севастополя топливом продолжается” (Новак) | 8 | ≈14,6 тис. |
| “топливный кризис официально признали бессрочным… запрет продлят” (критична рамка) | 9 | ≈58,8 тис. |
Показова двоїстість: та сама заява Новака розійшлася у двох рамках – провладній “стабилизация / отмена лимитов” і критичній “кризис признали бессрочным, запрет продлили”. Тобто навіть на етапі поширення повідомлення про “покращення” співіснує з протилежним прочитанням тих самих фактів (подовження заборони експорту).
Зовнішня звірка (окремий доказовий шар за результатами додаткового пошуку; не змішується з базовими метриками вибірки):
| Офіційна рамка | Зовнішні дані |
| “ситуация стабилизируется, ряд НПЗ вышли в работу” (Цивільов 24.07, Новак 25.07) – без цифр | переробка 3,91 млн б/д – мінімум із 2005 року (Bloomberg) |
| уряд: агросектор “постепенно стабилизируется” (29.07) | FT (29.07): втрачено понад 30% діючої переробної потужності; ISW/Генштаб – близько 40-43% |
| нова заборона експорту “для поддержания стабильной ситуации” (30.07) | експорт дизпалива впав із 817 до 234 тис. б/д, ~71% (Reuters) |
Ретрансляція на ТОТ – майже дослівна, і аудиторія помічає розрив:
| Канал / дата | Як ретрансльовано | Реакція / розрив |
| “ЧП Донецк” (ДНР), 25.07 | дослівно: “ситуация… постепенно стабилизируется, ряд НПЗ возобновил работу” | ≈35,8 тис.; без цифр |
| DMG “Беркут” (ДНР), 25.07 | та сама заява | ≈19,3 тис.; коментар “В Москве или в России?”, 141 реакція “клоун” |
| “Лента новостей Крыма”, 28.07 | заголовок “ситуация… нормализуется” | у тексті: нормалізація “остается неполной” |
Механізм і межа. “Стабілізація” означає адміністративне утримання розподілу (заборони експорту, імпорт, ручний перерозподіл, часткове зняття лімітів), а не відновлення виробництва. Розрив видно за днями: 25.07 Новак називає Крим “найскладнішим”, 26.07 у Севастополі знову припиняють вільний продаж, 28.07 канал сам визнає неповноту. Реальні ціни (160-270 руб/л) поруч зі “стабілізацією” не наводяться. Реакція “клоун” – сигнал, що рамка не спрацьовує навіть на лояльній аудиторії.
| Наратив “стабілізація” Зміст: паливний ринок “стабилизируется”, НПЗ “возобновили работу”, ліміти знімають. Мета: закрити тему дефіциту, показати керованість і повернення до норми. Механізм: заява федерального рівня без цифр -> синхронна ретрансляція -> зняття лімітів як “доказ” нормалізації. Що замовчано: масштаб ураження нафтопереробки (40-43%); те, що послаблення – наслідок зміни цілей ударів; реальна ціна. |
Статус: заспокійлива кампанія з ознаками синхронної ампліфікації (coordination_indicators).
Кейс 2: патерн замовчування
Замовчування причини – не побічний ефект, а системна модель: у більшості повідомлень про перебої причину не називають зовсім. Це найпоширеніша рамка обох тем.
| Тема | Причину не названо | Найбільша частка серед рамок |
| Електропостачання | 62% | так |
| Пальне | 72% | так |
Патерн має три форми – від пасивної до активної.
- Відключення без причини – лише факт, графік, адреси. Основна маса.
- Наслідок названо, причину – ні. У “ДНР” повідомляють, що міста без води “через відключення електрики”, не називаючи причини відключення:
три міста “ДНР” без води через відключення електрики – причину не названо (23.07)
- Активна відмова інформувати – влада прямо оголошує, що не публікуватиме графіки:
Запорізька область: графіки відключень публікувати не будуть (30.07)
Масштаб, який приховує рамка. Замовчується не збій, а жорстке нормування – подача світла кілька годин на добу (“2 через 6”, “3 через 3”) і тривалі блекаути.
Сюжет “дворові кухні” (компенсаторна рамка). Через тривалий блекаут у Ялті влада почала обладнувати у дворах багатоквартирних будинків майданчики, де мешканці можуть готувати їжу. Показово, як це подають окупаційні канали: замість пояснення причини 10-денного відключення сюжет розвертають у турботу й навіть у перемогу – “Киев мечтал напугать Ялту. Вышло наоборот” (Лента новостей Крыма, 28.07); севастопольський канал подає це як “как Большая Ялта справляется без электроэнергии: взаимопомощь, полевые кухни и центры поддержки” (29.07). Причину – удари 22 липня – згадують побіжно або не згадують; акцент зміщено на стійкість і опіку.
| Регіон / приклад | Режим | Як подано причину |
| Ялта, Південний берег (блекаут з 22.07) | близько 10 днів без світла | “проблемы с электричеством”; дворові кухні як турбота |
| Севастополь | “3 через 3” / “2 через 6” | “дефицит мощности” – евфемізм |
| Алушта (25.07) | режим надзвичайної ситуації | факт ЧС, причину не названо |
| Запорізька обл. (29-30.07) | наради, відмова від графіків | “нестабильное электроснабжение”, “плановые работы” |
приклад активної відмови: “В Ялте отменили график отключений: столько электроэнергии нет”
Непослідовність причини. Той самий оператор ту саму подію описує то прямо, то знеособлено – залежно від дня й політичної зручності:
| Дата / джерело | Формула причини | Режим |
| ЧП/Крым (Крымэнерго), 24.07 | “враг наносит удары по объектам” | прямо |
| ЧП/Крым (Крымэнерго), 26.07 | “из-за внешнего воздействия” | знеособлено |
| ЧП/Севастополь, 28.07 | “атака БПЛА ЗСУ” | прямо |
| Херсонэнерго, 26.07 | “технологическое нарушение в энергосистеме Запорожской области” | винесено за регіон |
Ця непослідовність – і є механізм: коли акцент на атаці політично вигідний (мобілізаційна рамка), удар називають прямо; коли йдеться про власну спроможність утримати систему, ту саму причину розчиняють. (Зовнішні джерела – окремий доказовий шар за результатами додаткового пошуку.)
| Наратив “замовчування причини” Зміст: факт перебою подається без причини, через евфемізм або з відмовою інформувати про графіки. Мета: не допустити висновку про систематичність ударів і про власну неспроможність убезпечити й відновити постачання. Механізм: пасивні конструкції, знеособлення, винесення причини за межі регіону, відмова публікувати графіки. Що замовчано: хто і по чому вдарив; масштаб і тривалість блекауту; режим погодинної подачі; реальні строки відновлення. |
Підсумкова оцінка
За 23-30 липня інформаційна політика на ТОТ зберігає базову модель – керування порядком денним через витіснення причини. На електропостачанні причину не називають у 62% повідомлень, на пальному – у 72%, а реальну ціну – майже ніколи (4%). Пряме називання ударів лишається меншістю й з’являється переважно тоді, коли атака надто масштабна, щоб її замовчати, або коли мобілізаційна рамка вигідна.
Тиждень додав два виразні сюжети. Перший – заспокійлива кампанія “стабілізація” навколо заяв Новака, яку ретранслюють на ТОТ майже дослівно й у якій замовчано і масштаб ураження нафтопереробки (40-43%), і реальну причину послаблення (зміщення ударів ЗСУ на судна), і ціни; показово, що навіть проросійська аудиторія реагує на неї відкиданням. Другий – тривалі блекаути (Ялта та Південний берег – близько 10 днів, режими погодинної подачі по всіх ТОТ), які найпослідовніше описують без причини. Обидва сюжети – різні прояви одного наскрізного патерну замовчування, винесеного окремим кейсом.
