Днями міністр МЗС РФ Лавров, у намаганні принизити Великобританію, в чергове збрехав та виставив себе посміховиськом. Зокрема він заявив: «Без жодних образ: я вважаю, що потрібно Британію називати Британією. Тому що «Велика Британія» — це єдиний приклад, коли країна сама себе називає «великою». Ще один приклад — «Лівійська Джамахірія» («Велика Соціалістична Народна Лівійська Арабська Джамахірія» часів диктатора Муммара Каддафі), але її більше немає».
Тобто Лавров у своєму меседжі вказує на те, що термін «велика» у назві Британії означає «велична», або російською – «великая». Чому це брехня та історичне невігластво – далі у матеріалі.
Лаврову, як нібито досвідченому дипломату, мало бути відомо, що часто, навіть у сучасному світі, у назвах країн зустрічається певний дуалізм.
Часто зовнішня назва країни – офіційна чи повсякденна назва, тобто так як її називають інші країни/люди – та самоназва – тобто так, як самі про себе говорять представники цієї країни, її мешканці – звучать по різному.
Схожа історія і з Великобританією. Офіційна назва країни – Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії – Great Britain, United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland. І у самій країні більше розповсюджена назва – Сполучене королівство. Це абсолютно природньо для місцевих, бо вони, як і всі освічені люди до яких Лавров, скоріш за все не належить, знають, що країни складається з чотирьох історико-географічних областе: Англія, Шотландія, Вельс (острів Велика Британія та прилеглі острови) та Північна Ірландія (частина острова Ірландія). Тому і об’єднане/сполучене королівство.
І саме у цьому нюансі і зашифроване значення використання терміну «велика» – територіально велика, тобто велика за розміром. А не «велична», «великая» (рос.) – за статусом.
І саме скорочена назва Королівства – Великобританія – увійшло в повсякденне використання для позначення країни у її зовнішніх сусідів, партнерів і опонентів.
Більше того, ще з античних часів у назві Королівства (а тоді воно ще не було ні королівством, ні сполученим) зустрічається назва «велика». Так, Клавдій Птолемей у своїй праці «Альмагест» (147—148 н. е.) називає більший острів «Велика Бретань» (дав.-гр. μεγάλης Βρεττανίας), а Ірландію називає «Малою Бретаню».
Історичні події також говорять на підкріплення того факту, що термін «велика» використовувався у назві країни для позначення території, окреслення центральної частини саме Британії.
Після прийняття Акту про унію 1707 Англія та Шотландія об’єдналися у Королівство Велика Британія,, із загальними законодавчими зборами.
1801 року Велика Британія перетворилася на Сполучене королівство Великої Британії та Ірландії, що утворилося як результат об’єднання Великої Британії та Ірландії.
Ці і інші деталі, які вказуються саме на таку версію чітко розтлумачені у всесвітньо відомій енциклопедії «Britannica». Проте, Лавро, скоріш за все її ніколи не читав. Саме тому не знає, або навмисно викривлює історичні факти.
