На тлі активного постачання важкої техніки – танків та БМП – Україні союзниками, кремлівські очільники вирішили заспокоїти «ватну» аудиторію – мовляв ми все одно наклепаємо більше. Так, заступник голови ради безпеки недофедерації медведєв 23 березня під час поїздки на підприємства ПВК рф заявив, що росія у 2023 році виготовить 1500 танків. http://surl.li/fuknf
А вже через два дні, 25 березня сам бункерний диктатор вирішив трохи підкорегувати свого підопічного і у розмові з інтерв’ю каналу «росія 24» http://surl.li/fuknt заявив про виготовлення та модернізацію 1600 танків протягом 2023 року. Проте, заяви обох кремлівських посіпак – брехня та маніпуляція.
Якщо говорити про маніпуляцію, то кремлівські невдахи граються термінами виготовлення і модернізація, «звалюючи» їх до купи. Але виготовлення – тобто побудова з нуля, і модернізація – тобто вдосконалення/відновлення старого – абсолютно різні виробничі категорії. Проте, ніхто з обох керманичів недофедерації не вказує скільки ж цих 1500-1600 танків буде саме виготовлено з нуля, а скільки реанімовано-модернізовано. А отут то і криється брехня – і по кількості, і по якості.
Як повідомляє у звіті за 25 березня Інститут вивчення війни (ISW) щомісяця Росія втрачає приблизно 150 танків, тому (щоб досягти заявлених 1500-1600 одиниць. – ред.) їй доведеться виготовити 1350 танків за 9 наступних місяців. Проте єдиний російськи танковий завод може забезпечити цю кількість лише через шість років. http://surl.li/fukpf
На думку аналітиків, щоб залишатися на поточному рівні озброєння, Росія має виготовляти по 150 танків на місяць, проте це є нереалістичним планом для окупантів.
«Путін висунув брехливий наратив про те, що Захід не може забезпечити постачання зброї Україні через обмежене західне виробництво, і гіперболізував потенціал Росії щодо мобілізації власної оборонно-промислової бази. Путін оголосив, що Росія виробить понад 1600 нових танків до кінця 2023 року і матиме в три рази більше танків, ніж Україна на той час. Проте це не відповідає дісності», – повідомили у звіті ISW.
Експерти ISW зазначили, що ВВП західних країн у рази перевищують ВВП росії, тож вони мають більше фінансових спроможностей допомагати Україні озброєнням. У цей ж час у рф діє лише один завод з виробництва танків – «Уралвагонзавод», який може виготовити лише 20 танків за місяць. Тож для поповнення бойової техніки у тих обсягах, що запланував путін, буде потрібно більш ніж шість років. Аналітики припускають, що Росія продовжить вилучати застарілі танки зі сховищ та відправляти їх а поле бою, щоб хоч якось компенсувати втрати.
Аналогічні розрахунки надає і військово-політичний експерт ресурсу «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко. http://surl.li/fukqe
На сьогоднішній день російський ВПК це не виробництво, а саме відновлення, ремонт та модернізація танків. Тому саме поняття «виробляє» звучить маніпулятивно…
У той час як російські ЗМІ розповідають споживачам інформаційного фаст-фуду, що танк Т-62 (не виробляється з 1975) найкращий у світі, а на російському телебаченні намагаються пояснити зняття зі зберігання Т-54/55 (прийнятий на озброєння у 1946), путін говорить про виробництво 1600 танків!
За минулі роки російський ВПК звітував про постачання до російської армії від 160 до 300 танків на рік. При цьому це були не нові танки, а саме модернізовані машини, що були в строю, або зняті з консервації. Тобто граничний потенціал передачі такої техніки становив 25 одиниць на місяць.
Що ж до виробництва, то серійне виробництво Т-72 і Т-80 в росії припинено в 1998 році, а Т-90 серійно не виробляється з 2011 року. Цілком і повністю танкобудування в Росії трималося на ремонтному потенціалі та модернізації.
Висновок простий – російське злочинне керівництво чудово усвідомлює, що відбувається з їх виробництвом танків. І вони брешуть, намагаючись заспокоїти місцевих маргіналів, принагідно налякавши НАТО своїми «можливостями»…
Проте, як ми побачили із звіту ISW, реальні можливості ВПК рф чудово відомі фахівцям і безумовно західний військовим. Тому заяви медвєдєва та бункерного диктатора – фейкове заспокійливе для власної ватної аудиторії.
Матеріал підготовлено фахівцями видання “Запорізький центр розслідувань”
