Варварський акт, який вчинила країна-терорист росія, підірвавши Каховське водосховище та спричинивши чи не найбільшу в Європі екологічну катастрофу за останні півстоліття, – був влаштований саме сьогодні і зараз не даремно. Особливо, якщо враховувати, що окупанти захопили ГЕС ще весною 2022 року. Знищення споруд ГЕС супроводжувалося потужною дезінформаційною компанією. З якою метою розгорталася ця компанія, та які наративи просував кремль.
1. «Чим зухваліша брехня – тим швидше в неї повірять», – говорив очільник нацистської пропаганди Німеччини Геббельс. Цю фразу часто приписують йому, але він її тільки використовував. Як і сам метод – «великої брехні». Сучасні учні нацистського злочинця теж давно і вправно взяли на озброєння цей метод.
Так було 24 лютого 2022 року, коли москва об’явила так зване СВО, хоча весь цивілізований світ розумів що це війна. Так було із навішуванням ярликів, що СВО ведеться проти неонацистів «київського режиму». Так було із Північними потоками, підрив яких за версією кремля був вигідний «американським імперіалістам». Так, нажаль, сталося і з трагедією на Каховській ГЕС – чи не найголовніший меседж який одразу почала поширювати пропаганда, це те, що знищення водосховища – справа рук «українських терористів». Мовляв, ми ж казали, що там найманці, терористи, укронацисти – ось вам ще одне підтвердження. Не вірите – добре, давайте проведемо незалежне розслідування.
Тобто злодій, вчинив злодійство, порушуючи всі норми моралі і людяності. Але він же вимагає розслідувати свій злочин (якого не визнає) за всіма правилами міжнародного права.
Відповідно маємо не тільки велику брехню але й велику маніпуляцію.
2. Ця маніпуляція направлена на декілька інформаційних векторів. Якщо говорити про захід, то з великою долею вірогідності підрив дамби мав змінити (хоча б на деякий час) інформаційну повістку на заході – як серед політичної верхівки так і в медіа, через яке формується суспільна думка.
На тлі зосередження західної антиросійської коаліції на виключно важливому для України рішенні про надання сучасних винищувачів, посиленню бойової потужності ЗСУ, запаюванню санкційних шпарин, які б ще сильніше прикрутили гайки російському воєнпрому – москві треба було, як то кажуть, «збити тему». Частково це вдалося. Бо ті країни та організації, які вчора виділяли кошти і ресурси для нарощування військового потенціалу України, від учора переключилися ще й на роботу по посиленню гуманітарної допомоги.
Звичайно, що ніхто не відмовиться від програм для Збройних сил. Але у кремлі чітко розуміють психологію, особливо європейську, де життя людини – найвищий пріоритет. Тому поки Європа буде активована на порятунок українців, що потрапили у кордони катастрофи – можна на болотах можна перевести дух.
3. Другий вектор – це безумовно власна аудиторія. На тлі пригоженських перфоменсів, активного та потужного тиску ЗСУ на різних ділянках фронту та застосування стратегії «тисячі порізів», «шебекінського прецеденту», що виявив повну безпорадність кремлям, як у можливостях впоратися з проривом, так і адекватно відбріхуватися в інформаційному просторі – було схоже, що у білокамінній опинилися в ситуацій розгубленості. Не в змозі реагувати ефективно на всі виклики окремо, кремль, вірогідно, застосував стратегію бульдозера – вибухом на Каховському ГЕС одночасно перезавантажити всю інформаційну заставку на своїх пропагандистських ресурсах, давши в руки пропагандистам довгограючу і перспективну (як мінімум на пару тижнів) тему для «розваг» ватної аудиторії.
Головне що ця «тема» одразу переводила географію розмов знову в кордони України, знову у звичну і зрозумілу площину «укронацистів, які ведуть війну і терор проти власного населення, а рф, як завжди – асфабаждає і спасає».
4. Перемогти український контрнаступ ще до того, як він розпочався… в інформаційному полі. Саме такий трюк зараз намагається витворити російська пропаганда, горлаючи з кожного свого рупору про початок українського контрнаступу та про виключно вдале його відбиття армією рф, великі втрати ЗСУ. «Картонні генерали» кремля створюють паперові фейкові перемоги, розуміючи, що в реальній війні вони у патовій ситуації.
Але визнати це перед ватною аудиторією – самогубство. Бо десятки років цій аудиторії згодовували попкорн про велич і аналоговнет. Проте, роками напрацьований рефлекс треба підтримувати постійно. Тому потрібні паперові перемоги там де немає реальних.
Однак це лише частина історії про контрнаступ та героїчний спротив армії рф. Одними словами навіть сотень воєнкорів велич показати важкувато, особливо там де її немає. Тому потрібна була така подія за масштабом і «величчю», яка жирним мазком підкреслить небувалі зусилля так званої другої у світі. Варварське знищення Каховської ГЕС – ідеальний елемент цього сценарію. Мовляв дивіться який величезний був контрнаступ та як ми його круто відбили, що аби прикрити ганьбу «укропи» підірвали цілу ГЕС! Оце так масштаб!
Саме таку «казку» зараз продають російській аудиторії пропагандисти кремля. І продадуть успішно. Але для адекватної частини людства знищення Каховської ГЕС демонструє зовсім інший масштаб – масштаб страху і паніки серед московської верхівки. Страху за невідворотнє майбутнє. Паніки за неминуче сьогодні.
Матеріал підготовлено виданням “Вгору” в рамках ініціативи Мережа проектів з протидії дезінформації
