🎥Путін готує інформаційний ґрунт для “миротворчого” захоплення України
Відео аналізує нещодавню заяву Володимира Путіна, озвучену ним перед екіпажем атомного підводного човна Північного флоту, щодо “введення зовнішнього управління в Україні під мандатом ООН”. Замість фокусу на політичних намірах
Виступаючи перед військовими моряками, Путін тривалий час вибудовував аргументацію, чому Україна нібито потребує зовнішнього управління. Він стверджував, що в країні “все погано” і “повний хаос”. Саме в цій частині промови, яка передувала головному меседжу, містяться приховані пропагандистські наративи, які важливо виявити та проаналізувати.
“У заявах Путіна важливо зосереджуватися не на тому, що, як вважають експерти, він ‘хотів сказати’, а на тому, що фактично було сказано. Пропонуючи ‘зовнішнє управління під мандатом ООН’, диктатор створює нову інформаційну конструкцію, яку згодом використає для виправдання подальших агресивних кроків,” — пояснює керівник фактчекерського проєкту “БезБрехні” Олександр Гороховський.
🌍 Що приховується? — За термінологією “зовнішнє управління” та “мандат ООН” приховується спроба надати легітимності російській окупації частини України. Путін вибудовує наратив про “хаос” і “неспроможність” України як держави, щоб виправдати необхідність зовнішнього втручання. Це класична тактика інформаційної війни: сформувати картину кризи, яка нібито потребує “миротворчого втручання”. При цьому Путін ігнорує той факт, що єдиним джерелом нестабільності є саме російська агресія.
🤔 Чому це небезпечно? — Путін випробовує новий наратив, намагаючись знайти прийнятну для міжнародної спільноти формулу легітимізації російської присутності в Україні. Апелюючи до ООН, він прагне створити враження, що Росія зацікавлена в мирному врегулюванні. Водночас це спроба уникнути прямої відповіді на пропозиції США щодо перемир’я, перехопивши ініціативу у міжнародному діалозі. Небезпека полягає в тому, що таке “зовнішнє управління” в російській інтерпретації стало б прикриттям для фактичного встановлення маріонеткового режиму.
🛡️ Як розпізнати брехню? — Звертайте увагу на аудиторію, перед якою Путін озвучує пропозиції – військові моряки є специфічною політичною аудиторією, перед якою диктатор тестує нову пропагандистську лінію. Аналізуйте контекст заяв – небажання Росії конструктивно відповідати на пропозиції щодо перемир’я свідчить про нещирість намірів. Відслідковуйте логічні протиріччя: Росія прагне “миротворчої місії”, одночасно продовжуючи воєнні дії та обстріли цивільних об’єктів.
Кремль послідовно просуває думку, що після подій 2014 року Україну захопили “нацики”, а легітимність будь-якої наступної влади є “умовною”. Він свідомо ігнорує факт воєнного стану в Україні, який унеможливлює проведення виборів, демонструючи, що метою його заяв є не об’єктивна оцінка, а підрив міжнародної підтримки України.
“Путін використовує тему виборів як інструмент гібридної війни. Делегітимізація української влади — це спроба позбавити нашу країну права на суб’єктність та самозахист”, — зазначає Олександр Гороховський, експерт з питань інформаційної безпеки.
Особливо цинічною є пропозиція Путіна запровадити “зовнішнє управління” під егідою ООН, для чого він маніпулятивно наводить приклади Східного Тімору, Камбоджі, Гвінеї та колишніх югославських територій. Однак він свідомо замовчує принципову різницю: у всіх згаданих випадках йшлося про внутрішні громадянські конфлікти, тоді як в Україні триває відсіч зовнішній агресії з боку Росії.
“Путін намагається перевести дискурс з площини міждержавного конфлікту в площину ‘наведення порядку’ на ‘проблемній території’. Це класична тактика колонізатора, який спочатку дестабілізує ситуацію, а потім пропонує свою ‘допомогу’ у вирішенні штучно створених проблем”
Кремль не хоче визнавати Україну суб’єктом міжнародних відносин, щоб не нести відповідальності за порушення міжнародного права. Крім того, посилання на механізми ООН – це спроба легітимізувати російське вторгнення через міжнародні структури.
Зверніть увагу на навмисне ігнорування Путіним реальних фактів функціонування української держави (працююча банківська, податкова, пенсійна системи). Найочевидніша маніпуляція – порівняння ситуації в Україні з країнами, де відбувалися внутрішні конфлікти, а не зовнішня агресія. Також важливо розуміти, що статут ООН не передбачає механізмів “зовнішнього управління” функціонуючою державою без її згоди, особливо коли ця пропозиція надходить від країни-агресора.
