Криза довіри, проблема упередженості і автоматизація перевірки даних – про досягнення, успіхи і нові виклики для світової спільноти фактчекеров повідомляє Poynter Institute з посиланням на Washington Post.
Шлях до визнання
Всього чотири роки тому в Лондоні в невеликому класі коледжу в перший раз зібралися близько тридцяти фактчекеров, сподіваючись створити глобальне співтовариство. Ця нарада призвело до створення IFCN, яка нині розміщується в Poynter Institute. За даними роботи Університету Дьюка в даний час працює 149 фактчек-проектів в 53 країнах.
І цифра постійно зростає – тільки в останні місяці в Панамі відкрилися дві фактчекінгові організації. Facebook залучив до роботи 24 організації по фактчекінгу в 14 країнах, щоб допомогти позбавитися від фейкових новин в соцмережах. Політики і лідери думок Бразилії, Італії, Іспанії та Європейського Союзу звертаються за консультацією до експертів в області фактчеку, намагаючись протистояти дезінформації.
У результатах пошуку Google перевірені дані тепер підсвічуються. Пошукова система Bing розробила спеціальну фактчекінговую сторінку, яка містить останні матеріали по цій темі.
Але і фактчекери стикаються зі звинуваченнями в упередженості, хоча сам цей формат журналістики вимагає такого уникати. «Над нами нависає темна хмара. Невдоволення і недовіра, які протягом багатьох років переслідували засоби масової інформації, тепер переслідують і фактчекерів теж. У Туреччині, на Філіппінах і особливо в Бразилії, все це вибухнуло в формі узгоджених кампаній, спрямованих на очорнення фактчекінга як інструменту», – заявив Алексіос Мантзарліс, директор IFCN (International Fact-Сhecking Network).
Нове визнання і старі проблеми
Зустріч фактчекеров в Буенос-Айресі два роки тому привела до створення кодексу принципів руху. У ньому викладені правила, що стосуються політичного нейтралітету, прозорості в сфері пошуку та фінансування і надійної коректує політики. Кодекс набув особливого значення після того, як Facebook вирішив, що він буде співпрацювати тільки з тими фактчекінговими організаціями, які щорічно оцінюються, як відповідні кодексу.
У доповіді Європейської комісії з дезінформації було виділено кодекс IFCN в якості моделі, яку слід взяти на озброєння. «Щільна мережа сильних і незалежних фактчекерів є важливою і основною вимогою для створення здорової цифрової екосистеми», – йдеться в доповіді.
Проте, не дивлячись на подальше посилення впливу, фактчекери в багатьох країнах працюють з обмеженою кількістю ресурсів. Алексіос Мантзарліс зазначає, що в 2017 році з 42 фактчекінгових організацій-членів IFCN, які були присутні на конференції, 26 працювали з річним бюджетом в розмірі не більше $ 100 000.
Дезінформація і проблема упередженості
Проблема, яка в деякій мірі відповідає критиці, полягає в тому , що фактчекери не захищені від «упередженості», оскільки вони вирішують, що саме перевіряти. Це стало актуальним для фактчекерів США в період президентських перегонів, коли особливо популярним став твіттер, де публікувалося багато дезінформації, а також в епоху республіканського превалювання в Конгресі. В результаті відсоток перевірок заяв демократів впав з моменту закінчення президентства Барака Обами, і це створило дисбаланс.
Як вирішується проблема?
PolitiFact відправив репортерів і редакторів в три штати Трампа – це Алабама, Східна Вірджинія і Оклахома. Вони перевірили 54 місцевих твердження, щоб охопити скептично налаштовані аудиторії.
Фактчекери в газеті Liberation у Франції, вирішили протистояти звинуваченням в упередженості, переглянули формат і перейшли в CheckNews.fr. Оновлена організація тепер відповідає тільки на питання, задані читачами. Всі питання публікуються в базі даних, доступної для пошуку. З вересня 2017 роки команда CheckNews, що складається з 8 осіб, відповіла на 1600 запитань з 8000 надісланих. Поліна Муллот з CheckNews пожартувала, що це «найповільніша пошукова система в світі», і процес відповіді на одне питання займає іноді до шести місяців.
Але формат виявився настільки вдалим, що CheckNews тепер працює з IFCN, щоб прийняти концепцію в усьому світі і створити глобальну базу даних перевірок фактів. Цей формат уже використовувався під час недавніх виборів в Тунісі.
Технологічне рішення: автоматизація
Фактчекери також домоглися значних успіхів в автоматизації пошуку заяв. Кінцева мета полягає у миттєвій перевірку тверджень на прикладі політиків.
В Аргентині фактчекери Chequeado створили Chequeabot, який автоматично сканує тексти з 30 засобів масової інформації по всій країні і ідентифікує затвердження політиків.
У Сполученому Королівстві Full Fact створив інструмент, який контролює стенограми Бі-бі-сі та дебати в парламенті і визначає перевіряються затвердження; він також відповідає вимогам існуючої бази даних перевірок фактів.
У Бразилії Aos Fatos був розроблений месенджер-бот в Facebook – «Фатіма», який автоматично відповідає на запитання читачів про чутки і твердженнях; він буде розширено до Твіттера до майбутніх виборів.
У Сполучених Штатах Duke Reporters ‘Lab через свій Tech & Check Cooperative надає PolitiFact, FactCheck.org і The Washington Post Fact Checker з щоденним списком можливих заяв для перевірки, які автоматично вибираються за допомогою комп’ютерного моніторингу передач CNN, облікових записів Twitter і програми NBC «Зустріч з пресою ». «Duke» також розробив додаток FactStream, який автоматично виділяє факти з трьох основних фактчекінгових організацій США.
Розважальне рішення: відео
Поширення дезінформації в соціальних мережах створює додаткові проблеми. Фактчекери розширили використання відео в своїх матеріалах, щоб охопити більше людей, які не схильні до читання.
Наприклад, WDR German Public Television’s Wahlwatch пропонує тільки відеоролики, призначені для соціальних мереж. Один матеріал привів до того, що канцлер Німеччини випустила виправлення після того, як одна із заяв Ангели Меркель стало популярним.
Фактчек і соцмережі
Менеджер по продуктах Facebook Тесса Ліонс розповіла, чому компанія навчилася завдяки співпраці з фатчекерамі: Facebook працює над зменшенням кількості підроблених новин, які поширюються через соціальні мережі.
Наприклад, компанія використовує штучний інтелект для виявлення повторюваних фейковий новинних статей, які було розвінчано. Планується використовувати штучний інтелект для прогнозування сторінок, які з більшою ймовірністю будуть ділитися недостовірною інформацією.
У чотирьох країнах: Франції, Ірландії, Мексиці та Індії Facebook також розширив тест, який дозволяє фактчекерам розвінчувати фотографії та відео, які не підходять по контексту. Тим не менш, у в багатьох країнах набагато більша проблема полягає в поширенні чуток в WhatsApp.
Компанія не контролює переписку в особистих і групових чатах, тому складно боротися з дезінформацією. Через фейковий розсилок в WhatsApp в Індії були вбиті люди. Однак, перший крок на шляху до більш точної боротьби з фейками в месенджері вже зроблено – тепер можна відстежити переслане повідомлення, а значить, знайти першоджерело дезінформації стане простіше.
