Минулого тижня Володимир Зеленський підписав закон, яким у міст забирають «військовий» ПДФО. Рішення ухвалено, але дискусія про доцільність цього кроку триває. Forbes проаналізував, скільки грошей на підтримку обласних бригад ТрО виділяли міста протягом девʼяти місяців 2023-го і як ці суми співвідносяться з витратами на благоустрій самих обласних центрів.
«Парламент фактично позбавив місцеву владу можливості допомагати Збройним силам і спрямовувати кошти з бюджетів міст нашим захисникам. Це рішення особливо вдарить по невеликих містах і містечках, де «військовий» ПДФО становив значну частину бюджету», – написав 8 листопада у своєму Telegram-каналі мер Києва Віталій Кличко. Чи дійсно це так?
Forbes проаналізував фінансування сил оборони, яке обласні центри заклали у власні бюджети 2023 року.
Місцеві бюджети можуть лише опосередковано підтримувати ЗСУ – через військові облігації або організацію волонтерської допомоги. Але є виняток: фінансувати «власні» бригади ТрО вони можуть безпосередньо, тим самим істотно впливаючи на боєздатність цих військ.
У кожній області створено одну або декілька бригад тероборони, з червня 2022 року їх почали застосовувати поза межами їхніх областей, вони стали повноцінними військовими бригадами, які воюють на різних ділянках фронту.
Forbes подивився, як обласні центри допомагали силам оборони станом на 1 жовтня 2023 року. Виявилося, що 21 місто сумарно спрямувало 3,8 млрд грн на потреби ТрО. Водночас на благоустрій витратили 12,8 млрд грн. При цьому бюджети 21 міста мають планові доходи від «військового» ПДФО більш як у 26 млрд грн. Найменше – у Луцьку (354 млн грн), найбільше – у Харкова (4,7 млрд грн).
Київ не включено в аналіз, адже в столичному бюджеті унікальна ситуація з видатками на оборону. Наприкінці жовтня Кличко заявив: цього року столиця вже передбачила та спрямовує захисникам понад 6,2 млрд грн. При цьому окремої статті видатків на місцеву тероборону, як в інших містах, немає. Натомість є субвенція в державний бюджет на потреби оборони, яку в жовтні збільшили з 300 млн грн до 1,38 млрд.
Також є програма «Захисник Києва», що не оформлена як окрема стаття видатків бюджету, а радше являє собою збірну – з видатків з різних напрямів, де видатки на військові цілі змішані з цивільними. «Захисник Києва» охоплює, зокрема, соціальний захист, лікування ветеранів та навіть екскурсії для ветеранів і виготовлення патріотичного медіаконтенту, повідомила депутатка Київради Євгенія Кулеба.
Такі видатки Forbes не враховує. Відповідно, не було можливості визначити, скільки саме грошей за програмою «Захисник Києва» йде безпосередньо на підтримку частин, які перебувають на фронті. Зауважимо, що планові доходи столиці від «військового» ПДФО у 2023 році – 5,9 млрд грн. Видатки на благоустрій – 2,3 млрд.
Лише Житомир віддає перевагу обороні, а не благоустрою: 547 млн грн та 246 млн грн відповідно. Це становить 8,7% та 3,9% від видатків бюджету. Ще одне місто, Луцьк, фінансує оборону та благоустрій паритетно: 156 млн грн та 152 млн грн відповідно. Решта обласних центрів витрачають на благоустрій набагато більше.
В абсолютних цифрах найбільше фінансування обох напрямів у Дніпрі: 1,4 млрд – на оборону і 3,2 млрд – на благоустрій. У частці від усього бюджету найбільше на благоустрій витратили Чернівці – майже 19%, на тероборону витратили лише 0,1%, або 5 млн грн.
У Харкові, Ужгороді та Херсон івидатки на тероборону знайти не вдалося. Хоча Херсон і на благоустрій виділив лише 8 млн грн, що схоже на фінансування самих лише зарплат. Натомість у Харкові на благоустрій заплановано майже 1 млрд.
