Україна щосили намагається зберегти двопартійну підтримку США, але це стає дедалі важче: майбутнє Байдена не зрозуміле, а підтримка Трампа не визначена. Президента України Володимира Зеленського майже в кожному інтерв’ю запитують, що означатиме для України перемога Трампа. І хоча Зеленський ретельно підбирає слова, інколи з’являються емоційні припущення, що Трамп може припинити американську воєнну допомогу, дозволивши Росії знищити Україну. Матеріал з таким контекстом публікує The New York Times.
Заява Трампа під час його дебатів з Байденом минулого тижня про те, що він один знає шлях до миру, трохи лякають, сказав український президент в інтерв’ю британському Channel 4 News.
«Я бачив багато, дуже багато жертв. І це змушує мене трохи нервувати», – сказав Зеленський.
«Якщо є ризики для української незалежності, якщо ми втратимо державність – ми хочемо бути до цього готові, ми хочемо знати, – сказав Зеленський в інтерв’ю Bloomberg. – Ми хочемо зрозуміти, чи матимемо в листопаді потужну підтримку США, чи залишимося самі».
Президент Росії Володимир Путін, схоже, насолоджується перспективою повернення Трампа до Білого дому, пише видання.
«Той факт, що Трамп як кандидат у президенти заявляє, що він готовий і хоче зупинити війну в Україні, ми сприймаємо дуже серйозно, – заявив Путін у четвер. – Я не бачив його ідей, як саме він збирається це зробити, і це ключове питання. Але я не маю сумніву, що він говорить це щиро, і ми це підтримуємо».
Видання пише, що Путін часто вдає зацікавленість у переговорах про припинення розпочатої ним війни. Але він хоче змусити Україну капітулювати, заявивши, що Київ повинен погодитися на «демілітаризацію».
Водночас українські посадовці, як публічно, так і приватно, заявляють, що політична криза в США, зусилля Росії розпалити її, неспокійна президентська кампанія ставлять перед Києвом надзвичайно складне дипломатичне завдання.
«Відверто кажучи, ми зараз у досить вразливій ситуації», – сказав в інтерв’ю голова комітету Верховної Ради України у закордонних справах Олександр Мережко.
«Якщо Трамп стане президентом, це не повинно бути для нас шоком. Ми дуже обережні і намагаємося не вступати у внутрішню політичну боротьбу в США. Ми ні з ким не хочемо псувати відносини», – вказав український політик.
Видання пише, що українці, з одного боку, розчаровані повільними темпами американської допомоги та обмеженням на використання західної зброї, а з іншого – стурбовані перспективою президентства Трампа.
Політика адміністрації Байдена, кажуть в приватному порядку українські чиновники, залишила Україну в жорстокій безвиході без зброї, необхідної для перемоги, і без повної американської підтримки для зусиль України розпочати переговори про врегулювання на вигідних для Києва умовах.
Байден не відвідав організований Україною мирний саміт у Швейцарії минулого місяця, попри заклики Зеленського зробити це. Замість нього там була віцепрезидентка Камала Гарріс.
Українські чиновники знайшли деяку втіху в короткій заяві Трампа під час дебатів про те, що він не прийме умови Росії щодо припинення війни. Багато хто зазначив, що Україна має глибоку підтримку серед республіканців, яка, як вони сподіваються, вплине на Трампа.
Крім того, Трамп, за їхніми словами, непередбачуваний, і якщо йому не вдасться досягти угоди з Путіним і він відчує себе приниженим, він міг би збільшити допомогу і, найімовірніше, був би значно менше стурбований страхами ескалації.
Найбільше занепокоєння в українців викликає те є, що вир дебатів щодо політичного майбутнього Байдена відвертатиме увагу від зустрічі НАТО у Вашингтоні цього тижня. І це саме тоді, коли організація рухається до збільшення її ролі в координації поставок зброї та боєприпасів для України.
Адміністрація Байдена намагається не дати Трампу можливості звинуватити її у наданні великих сум Україні в довгостроковій перспективі, а нові уряди Франції та Британії стикаються зі значними економічними проблемами.
Західні союзники України намагаються забезпечити їй військову допомогу, незалежно від результатів виборів у США, але внутрішня політика ускладнює їхні колективні дії.
Наприклад, минулого тижня посли НАТО запустити спеціальну місію для надання допомоги Києву.
Але спроби зобов’язати країни-члени до багаторічного фінансування України поки що провалилися.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг спочатку висунув ідею п’ятирічного фонду у 100 мільярдів доларів для України, частково для того, щоб заохотити деякі країни-члени зробити більше внесків.
Але Вашингтон та інші головні союзники поставили під сумнів цю пропозицію, стверджуючи, що вона дублює двосторонні зусилля та може наштовхнутися на вето з боку країн, які скептично ставляться до допомоги Україні, як-от Угорщина та Словаччина.
Натомість союзники по НАТО погодилися лише надати наступного року Україні близько 40 мільярдів доларів, що приблизно відповідає минулим внескам, без чітких зобов’язань щодо майбутньої допомоги.
Майкл Кофман, експерт у Фонді Карнегі за міжнародний мир у Вашингтоні, сказав, що військова підтримка, яку вже надали, має дозволити Україні захистити себе до кінця року та будувати плани на майбутнє. «Питання – для чого?» – запитує він.
Українці, не маючи ілюзій щодо майбутньої боротьби, готуються до чергової зими без тепла і світла, тоді як Росія продовжує завдавати ударів по критично важливій інфраструктурі.
Американські вибори теж додають невизначеності.
«Планета конвульсує в останніх схлипах геронтократії – влади старців. Дідугани з купою скелетів у шафах керують світом», — цитує NYT українського журналіста Остапа Дроздова.
«Трамп чи Байден – однаково сумне і сумнівне видовище. Щоб Україна ще не вмерла – залежить від людей, які вже однією ногою в труні», – пише Дроздов.
