ФактиPRO те, чому російські стратегічні бомбардувальники Ту-160 не використовують для атак по Україні – Без Брехні
ФактчекФактчек NEWS

ФактиPRO те, чому російські стратегічні бомбардувальники Ту-160 не використовують для атак по Україні

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, країна-агресор активно застосовую стратегічну авіацію. З осені 2022 року рф вдалася до тактики масований ракетних ударів по території нашої держави. Для цих атака використовуються літаки Ту-95 та Ту-22М3. Проте в арсеналі ворога є ще одна лінійка стратегічних ракетоносців – Ту-160. Однак, для ракетних нападів росія їх не застосовує. Що це за літак та чому ворог їх «береже» – далі у матеріалі.

 

Радянський, а пізніше вже російський надзвуковий стратегічний бомбардувальник-ракетоносець Ту-160 зі змінною стрілоподібністю крила. За кодифікацією НАТО його називають Blackjack, серед пілотів мав прізвисько «Білий лебідь». 

Розробляли літак у 1970-х, а перший політ датований 18 грудня 1981 року. Прийнятий на озброєння в 1987-му. Літаки призначені для ураження найважливіших цілей ядерною та звичайною зброєю. Також їх використовують під час обстрілів віддалених військово-географічних районів і глибокого тилу противника.
З 2018 року Росія працює над проєктом побудови оновленого Ту-160М, перший літак піднявся в повітря у 2022 році.

Чотири турбовентиляторні двигуни мають тягу 14 тисяч кілограмів на робочому режимі та 25 тисяч кілограмів на форсажі. 

ЯКЕ ОЗБРОЄННЯ МАЄ ТУ-160

Спочатку стратегічний бомбардувальник Ту-160 створювали виключно як ракетоносець для крилатих ракет великої дальності з ядерною бойовою частиною. Ту-160 може нести на собі 12 крилатих ракет Х-55, Х-555, Х-101. Деякі з них працюють за заданими заздалегідь координатами, інші можуть змінювати ціль під час польоту. Ракети розміщують на двох барабанних пускових установках МКУ-6-5У по шість штук, у два вантажні відсіки літака.

Для ураження цілей на менших дистанціях використовують аеробалістичні ракети Х-15 – 24 шт. Також, після переобладнання, Ту-160 озброюють вільно падаючими бомбами до 40 тис. кг різного калібру, в тому числі з бомбовими касетами, морськими мінами тощо.

Ракетами з цього бомбардувальника росіяни неодноразово бомбардували Україну, зокрема, атакували Львівщину та Закарпаття, а також столицю

СКІЛЬКИ ТУ-160 МАЛА УКРАЇНА І ЧОМУ ЇХ ВІДДАЛА

З моменту приймання на озброєння в 1987-му і до розвалу СРСР був піднятий у небо 21 стратегічний бомбардувальник Ту-160. Що цікаво – лише 2 з них базувалися на території РРФСР, а 19 – у Прилуках. Після розвалу Союзу літаки, що перебували на Чернігівщині перейшли до Повітряних Сил України. 

Однак військова доктрина України не передбачала стратегічної авіації. 10 літаків порізали на брухт, ще 8 віддали росіянам як “погашення боргів за газ”. Останній Ту-160 залишився в Музеї важкої бомбардувальної авіації в Полтаві. 

Говорячи про літаки, що колись належали Україні, особливу увагу приділяють бомбардувальникам, переданим Росії. Зараз вони атакують Україну, наголошував у коментарі The New York Times заступник начальника Головного управління розвідки Вадим Скібіцький. До слова, разом із Ту-160 росіянам передали пів тисячі ракет Х-55, які агресори активно використовують під час повномасштабного вторгнення. 

Щодо причин передачі бомбардувальників, то Defense Express вказує на кілька причин такого кроку. Так перша проблема з обслуговуванням цих літаків виникла відразу – в 1991-му на вірність Україні присягнуло лише 25% льотного та 60% технічного персоналу.

«Далі палки в колеса почала вставляти РФ, яка бажала отримати ці бомбардувальники у свої руки. Наприклад, КБ Туполєва “раптово” відмовилось від зобов’язань з технічного обслуговування Ту-160 ВПС України. А нестача штатних авіатехніків цю проблему лише посилювала», – йдеться в матеріалі.

Експерти також вказують на «суб’єктивну інерцію, яку демонструвало військово-політичне керівництво України на той момент». Відтак 23 лютого 2000 року Україна завершила передачу Росії стратегічних бомбардувальників і понад пів тисячі крилатих ракет, що були передислоковані в Енгельс Саратовської області. Натомість РФ надала аеродромне обладнання і нібито списала $285 млн «боргів за газ». Угода була підписана в 1999 році в Ялті президентами Леонідом Кучмою та Борисом Єльциним. Свої автографи під документом поставили також прем’єр-міністри Валерій Пустовойтенко та Володимир Путін.

СКІЛЬКИ В РОСІЇ ТУ-160 І ДЕ ВОНИ РОЗМІЩЕНІ

За даними Military Balance 2023 ВКС РФ мають у своєму розпорядженні загалом 16 літаків типу Ту-160. У березні 2024 року портал «Мілітарний» оцінив кількість «сто шістдесятих» у РФ у 17 одиниць. 

«Станом на сьогодні, у російському арсеналі перебуває 6 Ту-160, 7 модернізованих Ту-160 та 4 Ту-160М. Планується, що російський оборонно-промисловий комплекс модернізує ще 6 Ту-160. Кажучи відверто, плани росіян щодо виготовлення 30 Ту-160М — малореалістичні», – йдеться в матеріалі.

У лютому російські пропагандисти демонстрували відео з Казанського авіазаводу, де Путіну демонстрували чотири Ту-160М в одному ангарі. Однак згодом виявилося, що не всі літаки, продемонстровані господарю Кремля, є новими. Та й сама модернізація бомбардувальників є умовною. Defense Express звертав увагу, що видає за «повністю новий» Ту-160М2 «виріб», складений за програмою «воспроізводства» (тобто літаки, складені зі ще радянських заготовок майже 40-річної давності).

Літаки перебувають на озброєнні 121-го гвардійського авіаційного полку в Енгельсі – дев’ять Ту-160 і сім Ту-160М. Кожен із них має назву, як-от «Илья Муромец», «Игорь Сикорский» чи «Николай Кузнецов». Однак після кількох вдалих атак України на аеродром в Енгельсі, РФ намагається ховати Ту-160 кудись якомога далі від місця постійного базування – на більш віддалених аеродромах. При цьому слід пам’ятати, що для базування «стратегів» підходять лише крупні аеродроми із великою кількістю обладнання. 

«Щоб підготувати один Ту-160 до вильоту, потрібно було 64 людиногодини підготовчих робіт. Та 15-20 спецавтомобілів різного призначення, зокрема автомобілі з мобільними кондиціонерами, як мінімум три паливозаправники ТЗ-60 та установки для азотування пального, опціонально – мікроавтобус із системою вентиляції для висотних костюмів екіпажу. Шумність при підготовці літака до польоту могла сягати 130 децибелів, а шум від запуску допоміжної силової установки начебто на 45 децибелів перевищував больовий поріг», – писав Defense Express.

ДЛЯ ЧОГО РОСІЇ БОМБАРДУВАЛЬНИКИ ТУ-160

Наприкінці березня про Ту-160 згадував начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов. Він звернув увагу, як сильно росіяни бережуть ці бомбардувальники. За його словами, наразі росіяни для запуску ракет по Україні використовують переважно Ту-95 та зрідка Ту-22. А от літаки Ту-160 вже давно не використовують.

«А от літаки Ту-160 ніхто не бачив на бойових завданнях вже досить таки давно. Ракети запускають виключно Ту-95. А Ту-160 не використовується – їх ресурс бережуть максимально», – наголосив керівник розвідки.

Таку поведінку РФ легко пояснити. Бомбардувальники створювали для боротьби з НАТО і безпосередньо Сполученими Штатами. Щоб воювати з Україною, використовувати літаки, бойовий радіус яких перевищує 7 тис. км, не обов’язково. Тим паче, що Росія постійно намагається лякати Ту-160 потенційних противників. 

У 2018-му один із літаків Москва відправила до Венесуели. Щоправда, посол США в Колумбії Кевін Вітакер назвав російські надзвукові стратегічні бомбардувальники «музейними експонатами з 80-х». Ще через рік Росія перекинула Ту-160 на Чукотку – безпосередньо до кордонів зі США. А у 2021-му РФ грала над Балтикою, де літали літак дальньої розвідки Су-50, два бомбардувальники Ту-160 та винищувачі супроводу. На перехоплення НАТО підняло літаки з авіабаз в Естонії, Литві та Польщі.

Однак бажання загрожувати водночас і Україні, і НАТО підштовхує Росію до незрозумілих рішень. Так Defense  Express назвали «стратегічною неміччю» розміщення стратегічної авіації, в тому числі Ту-160 на аеродромі «Оленья».

«Річ у тім, що авіабаза «Оленья» розташована лише за 150 км від нового кордону з НАТО у вигляді Фінляндії. Що таке 150 км? Це дальність ураження не просто крилатих ракет тактичної авіації чи ATACMS, а й ракет “повітря-повітря” безпосередньо з повітряного простору країни НАТО. І звісно перебування безпосередньо в зоні огляду РЛС та засобів радіоелектронної та радіотехнічної розвідки. Тобто стратегічні літаки РФ на цьому літовищі ніколи не зможуть “несподівано для ворога” піднятись у повітря й до того ж перебувають у зоні ураження всіх засобів для гарантованого знищення, як на землі, так й у повітрі», – пояснили в матеріалі. 

Так «Оленья» у СРСР була місцем базування лише для морської авіації, але аж ніяк не для стратегічної. Тоді як кордони НАТО в радянські часи були значно далі, ніж межа між Росією та Фінляндією.

Читати статтю
Back to top button
Optimized with PageSpeed Ninja