Щодо перемовин з росіянами в Стамбулі в 2022 році, коли російські війська стояли під Києвом, а нам треба було виграти час, вже говорено-переговорено. Сам Путін трусив перед гостями з Африки “парафованими домовленостями” з підписом “голови делегації” і бідкався, що його вчергове “надули”. Йому було вдвоє образливіше, бо цього разу його “кинуло” навіть не НАТО, а звичайний депутат Арахамія. І ось роспропагандисти знову знайшли привід згадати Стамбул, але вже у зворотному сенсі — нібито Зеленський ледь не здав тоді Україну.
Соцмережами X та Facebook шириться картинка з фото та нібито з цитатою міністерки МЗС ФР Анналени Бербок, в якій визнається, що Зеленський з Єрмаком готові були здати Україну в березні 2022 року, але “сталася Буча”.
Ця цитата фейкова. До дворіччя повномасштабного вторгнення Росії в Україну пані Анналена Бербок дала інтерв’ю виданню Bild. Стаття називається: “Путін не хоче миру, він хоче завойовувати”. В ній пані міністерка наголосила, що зараз Німеччина робить все можливе (постачає зброю), щоб Україна могла захиститися. А “той, хто заявляє, що поставки зброї продовжать війну, грає на руку Путіну. Тому що говорити про те, що Захід заважає Україні вести переговори – неправда”. Бо з Путіним вже намагалися домовитися.
“Україна вела переговори з Росією в Стамбулі в березні 2022 року і була готова піти на поступки. Звичайно, умовою було те, що Росія виводить свої війська. Але замість відступу прийшла Буча. Людей розстрілювали перед своїми будинками з зав’язаними руками. Зґвалтували жінок. Росія викрадала дітей з України до Росії. А взимку Росія розбомбила українські електростанції, щоб люди жили в темряві та холоді.”
Тому як би це не було шокуюче: Путін не хоче переговорів. Він не хоче миру – він хоче «завоювань». Він сам це каже.
Як видно з дослівної цитати про здачу України Зеленським не йшлося, стаття взагалі була про кровожерливість солдатів Путіна та необхідність допомагати Україні зброєю для перемоги над Росією. А Стамбульські домовленості були наведені як приклад, що Путіну мир насправді не потрібен.
Матеріал підготовлено фахівцями видання “Вгору”
