Весь минулий тиждень в Росії було ледь не державне свято: окупанти підбили в Україні кілька танків Абрамс. А радощів було, ніби вже перемогли Америку. Відео з ураженням обсмоктувати на всіх пропагандистських ефірах. Та цього було замало – потрібно було показати, що це подія міжнародного масштабу.
Вчора РИА Новості випустило новину, про те, що нібито американське видання National Interest назвало Україну “кладовищем західних танків, зокрема M1 Abrams, які згоріли, як і тисячі інших танків до них”.
Це маніпуляція. Матеріал про знищені Абрамси в Україні в National Interest справді вийшов. По-перше, це блог оглядача Peter Suciu, а не редакційна стаття, тобто думки письменника. Стаття хоч і має заголовок “В Україні Росія знищує танки M1 Abrams”, але зміст статті цілком протилежний. В ній автор з перших рядків підкреслює, що втрати трьох Абрамсів, розтиражовані в соціальних мережах, послужили пропагандистським поштовхом для Росії. Надалі він переповідає історію передачі Україні незначної кількості танків різними країнами і констатує, що лише 31 Абрамс не міг змінити хід війни, їх потрібно сотні.
“Багато експертів з бронетехніки попереджали, що лише тридцять один M1 Abrams ніколи не буде достатньо значним для Києва. Те ж саме стосується чотирнадцяти британських Challenger 2, а також німецьких Leopard 2, які були поставлені минулого року в Україну”, – пише Пітер Сучіу.
Є в статті і фраза про кладовище танків, але не західних – мова йде якраз про російські втрати. Ось як це звучить в контексті:
“Росія також втратила тисячі своїх танків під час бойових дій, і, за деякими даними, було знищено або захоплено більше танків, ніж Кремль фактично мав до початку бойових дій. Україна стала кладовищем танків, і, як би не хотіли це визнавати американські військові, три M1 Abrams – лише додаткові трупи. Вони згоріли, як інші танки — і тисячі інших танків раніше.”
Таким чином російська пропаганда знову вдалася до свого улюбленого способу маніпуляції: “сам дурень”, тобто перенесення на опонента факту про себе.
Матеріал підготовлено фахівцями видання “Запорізький центр розслідувань”
