МАНІПУЛЯЦІЇ представників «п’ятої колони» з приводу вступу в силу мовного закону - Без Брехні
Фактчек

МАНІПУЛЯЦІЇ представників «п’ятої колони» з приводу вступу в силу мовного закону

Беручі до уваги прийняття ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі − Закон) та набуття чинності його ст. 30 про «Державну мову в сфері обслуговування споживачів», роспропаганда направила свій фокус саме на мову. Закиди щодо прийнятого Закону продовжує «Страна.ua». 14 січня 2021 року напередодні дня, коли закон про мову вступить в силу, вона публікує статтю Олени Лукаш, юриста та частого гостя на телеканалах Медведчука, «що робити, якщо вас почнуть кошмарити за російську мову після 16 січня?». Чи дійсно поради юриста законні чи «Страна.ua» маніпулює на гострій темі, розберемося.

 

СПРОСТУВАННЯ

МЕСЕДЖ 1: «Мовний омбудсмен Тарас Кремінь уже опублікував інструкцію, як скаржитися, якщо вас не обслуговують українською. По суті, це заклик до доносів на російськомовних громадян України, які працюють у сфері послуг» 

Дійсно Тарас Кремінь, уповноважений із захисту державної мови, на Facebook-сторінці 12.01.21 опублікував пост «Як діяти, якщо ваше право на отримання інформації чи послуг державною мовою порушене». «Страна.ua» зробила висновок, що інструкція Креміня «це заклик до доносів на російськомовних громадян України». Уповноважений із захисту державної мови в студії «Ранку на суспільному» 15.01.21 щодо розповсюдження фейків у деяких ЗМІ зазначив, що «як тільки не називали рекомендації і “інструкція для стукачів”, і “методички павликів морозових”. Але все це не більше ніж робота “п’ятої колони”, те, що називається антиукраїнська підривна діяльність».

В ефірі «Апостроф TV», інформаційно-аналітичний телеканал, Кремінь стверджував, що «на 30-му році незалежності та за триста років заборон української мови в історичному процесі, назрів той час, коли по-справжньому треба проявитися, продемонструвати самим собі повагу до того, чим ми живемо і до чого ми прагнемо. Тому, захищаючи державну мову, ми захищаємо основне, на чому тримається українська ідентичність, як в Україні, так і закордоном».

Отже, меседж «Страни.ua» є банальною маніпуляцією, яка спрямована на підрив впровадження української мови в сфері обслуговування та розпалювання невдоволення серед громадян через подання скарг.

МЕСЕДЖ 2: «Частина друга ст. 10 КУ свідчить, що в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської мови та інших мов національних меншин. Незважаючи на це, з’являються такі відверто дискримінаційні нормативно-правові акти, як закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» 

Дійсно згідно з КУ ст. 10 «Державною мовою в Україні є українська мова. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України», тому цей меседж є правдою. Але!

По-перше. В ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в ст. 30 про «Державну мову в сфері обслуговування споживачів» вказано:

п. 1. Мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова.

п. 2. Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи – підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів (крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті), здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами.

п. 3. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

Тарас Кремінь на радіо «НВ» 15.01.21 року зазначив, що «сфера обслуговування вона є доволі чутливою. Ми бачимо реакцію з боку різних сторін, які начебто захищають національні інтереси. Декому здається, що це утискає бізнес, що це незаконно, що це порушення конституційних прав, але хочу сказати, що закон про мову це і є власне продовження ст.10 КУ, якою визначено, що єдиною державною мовою в Україні є українська. Я не бачу тут порушень російської мови. Якщо ми говоримо про сферу обслуговування до вас можуть звертатися, якщо ви приходити до крамниці тільки українською мовою, але якщо ви просити, щоб вам надали інформацію будь-якої іншою мовою, будь ласка: російською, польською, угорською немає значення».

По-друге. Якщо розглядати питання з боку продавця, який не хоче говорити українською. На міжрегіональному шоу «Ранок на Суспільному» (4:57) Тарас Кремінь стверджує, «йдемо від зворотного. Кожного разу, коли вас запрошують на роботу вам пропонують заповнити резюме. Звичайно, що кожен завжди демонструє вільне володіння. А саме пишеться англійська зі словником, російська вільна, українська вільна. А як тільки людина починає займатися своєю професійної діяльністю виходить, що два три слова вона пояснити не може. Натомість починає створювати зайві проблеми для власників тих чи інших мереж».

Тому, меседж «Страни.ua» про те, що вищезгаданий закон «дискримінаційний нормативно-правовий акт» є маніпуляцією. Закон надає права, щоб клієнта обслуговували не лише українською за проханням. Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

МЕСЕДЖ 3: «Закон не витримує балансу між захистом української мови та гарантуванням прав мов меншин, − зазначила Венеціанська комісія» 

В даному меседжі Лукаш теж вдається до маніпуляцій. Венеціанська комісія у висновку щодо вищезгаданого закону стверджує, що «з огляду на особливу роль в Україні російської мови (яка є найбільш вживаною мовою меншин, а також головною мовою для спілкування для багатьох представників меншин, відмінних від російської), а також з огляду на утиски української мови у минулому, Венеціанська комісія повністю розуміє потребу у заходах із підтримки української як державної мови». Але водночас комісія стверджує, що «багато положень обмежують використання мов меншин».

Тож, як ми бачимо, Лукаш акцентувала уваги лише на одному з пунктів рецензії Венеціанської комісії.

 

Авторка: Каріна Богодьрова

Ще по темі:

Читати статтю
Back to top button
Optimized with PageSpeed Ninja