В Україні заборонили російську мову | По казахстанських ЗМІ та соцмережах прокотилася хвиля антиукраїнської пропаганди – Без Брехні
Фактчек

В Україні заборонили російську мову | По казахстанських ЗМІ та соцмережах прокотилася хвиля антиукраїнської пропаганди

У казахському медіа просторі 2 грудня 2020 року хвилею прокотилася новина про те, що «на Україні в магазинах і бібліотеках заборонили говорити по-російськи», яку поширили Інтернет-видання «Turkystan.kz» та інформаційне агентство «KzNews.kz». Казахські ЗМІ спираються на українське інформаційне агентство «Інтерфакс». «Інтерфакс» же спирається на першоджерело поширення новини − Тараса Кременя, уповноваженого із захисту державної мови, який на своїй Facebook-сторінці 1 грудня 2020 року виклав інформацію, що «з 16 січня 2021 року мова обслуговування споживачів – українська». Чи дійсно навчання та обслуговування тепер лише українською мовою чи це звичайна маніпуляції на гострій темі, розберемося.

Далі розберемо статтю казахського Інтернет-видання «Turkystan.kz».

 

МЕСЕДЖ 1: «В Украине с 16 января 2021 года сфера обслуживания должна перейти исключительно на украинский язык. В супермаркете и в интернет-магазине, в кафе, банке, на АЗС, в аптеке или библиотеке, где бы ты ни был − обслуживание должно быть на украинском. Обслуживать клиента на другом языке можно будет только по его просьбе. Об этом заявил уполномоченный по защите государственного языка Тарас Кремень, передает «Интерфакс»

По-перше. Дійсно Верховна Рада 25 квітня 2019 року ухвалила законопроект «Про функціонування української мови як державної», який набирає чинності через два місяці з дня його опублікування. Вперше його опублікували 16 травня 2019 року в «Голос України», виданні яке офіційно оприлюднює ЗУ, тому чинності він набув 16 липня 2019 року. Відповідно до цього закону ст. 30. «Державна мова у сфері обслуговування споживачів» набирає чинності через вісімнадцять місяців з дня набрання чинності цим Законом − 16 січня 2021 року, тому цей меседж є правдивим. Але інформація про те, що «сфера обслуговування повинна перейти виключно на українську мову» є маніпуляцією, адже згідно з ст. 30:

п. 2. Підприємства, установи та організації всіх форм власності, фізичні особи − підприємці, інші суб’єкти господарювання, що обслуговують споживачів (крім випадків, встановлених частиною третьою цієї статті – ст. 9 «Особи, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків»), здійснюють обслуговування та надають інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами.

п. 6. Виробники (виконавці, продавці) в Україні всіх форм власності надають споживачам інформацію про вироби (товари), роботи чи послуги державною мовою. Така інформація може дублюватися будь-якою іншою мовою.

Отже, п. 3 ст. 30 про те, що «на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін» є не єдиним пунктом, в якому може використовуватися інша мова. У п. 2 та п. 6 ст. 30 обслуговування та надання інформацію про товари (послуги), роботи здійснюється державною мовою та може дублюватися іншими мовами.

 

МЕСЕДЖ 2: «В марте президент Украины Владимир Зеленский подписал закон «О полном общем среднем образовании», который ликвидировал в стране русскоязычные школы с 1 сентября 2020-го. Учащиеся из русскоязычных семей с пятого класса должны будут изучать на украинском языке не менее 80% предметов. Программы обучения на русском отменяются»

ЗУ «Про повну загальну середню освіту» був підписаний 13 березня 2020 року це є правдою. Також вірним є меседж про ст. 5, п. 6 цього закону, який зазначає, що учні, які належать до інших національних меншин України, мови яких не є офіційними мовами Європейського Союзу (наприклад, російська мова), здобувають у державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти базову та профільну середню освіту державною мовою в обсязі не менше 80 відсотків річного обсягу навчального часу. Згідно з цієї ж статті п. 4 та п. 5 особи, які належать до корінних народів (мають право здобувати повну загальну середню освіту) та національних меншин (мають право здобувати початкову освіту) поряд з державною мовою.

Вищезгаданий закон у ст. 21. про державну мова у сфері освіти встановлює, що «у закладах освіти відповідно до освітньої програми одна або декілька дисциплін можуть викладатися двома чи більше мовами − державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу». Згідно з офіційним сайтом ЄС, російська мова не відноситься до переліку офіційних мов ЄС, тому згідно з українським законодавством російська мова не є мовою за допомогою, якої може викладатися освітня програма.

Згідно з прикінцевими положеннями закону до ст. 21 «особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідного корінного народу чи відповідної національної меншини України, продовжують здобувати таку освіту до 1 вересня 2020 року відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим Законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою». Меседж про те, що «в країні з 1 вересня 2020 ліквідовані російськомовні школи» є правдою.

 

МЕСЕДЖ 3: «Согласно закону «Об обеспечении функционирования украинского языка как государственного», украинский язык стал обязательным для органов государственной власти и местного самоуправления, учебных заведений, больниц и сферы обслуживания»

Меседж про те, що «українська мова стала обов’язковою для органів державної влади та місцевого самоврядування, навчальних закладів, лікарень» є правдою. Відповідно до вищезгаданого закону та його ст. 9 особи, які претендують на обрання чи призначення на ці посади зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків.

Щодо «обов’язкового застосування української мови в сфери обслуговування» меседж є маніпулятивним, адже згідно ст. 30 цього закону  «інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами при обслуговуванні споживачів незалежно від форми власності».

 

Авторка: Карина Богодьорова

Материал подготовлен в рамках работы Евразийской сети фактчекинга и медиаграмотности EFMN efmn.factcheck.kz

Читати статтю
Back to top button
Optimized with PageSpeed Ninja