16 членів Європейського парламенту (усі вони належали до крайніх правих і радикально правих сил) співпрацювали з проросійським пропагандистським виданням “Голос Європи”, яке належить Медведчуку.
Ці депутати давали відеоінтерв’ю, брали участь у дебатах для каналу, у якого лише 351 підписник на YouTube і лише 60 000 переглядів з минулого літа. Видання Politico запитало чи їм заплатили за проросійську пропаганду, чи, якщо безплатно, то хоча б перевіряли, кому дають коментарі. І на диво на всіх раптово напала амнезія. Детальніше – в матеріалі.
«Якщо це війна цивілізацій, я сподіваюся, що цивілізація в Україні програє», — сказав Марсель де Граафф, нідерландський ультраправий законодавець, у телестудії всередині Європейського парламенту в жовтні минулого року. Ще один ультраправий політик долучився.
«Україна має стати демілітаризованою буферною зоною», — стверджував ультраправий політик із Німеччини Максиміліан Кра, звертаючись до інших чотирьох учасників студії. Дебати були організовані «Голосом Європи», інформаційним агентством, яке чеська та бельгійська влада в березні назвала прикриттям для російської пропаганди та дезінформації.
Влада Чехії наклала санкції на двох керівників “Голосу Європи”, один з яких – давній друг російського лідера Володимира Путіна, український олігарх Віктор Медведчук.
Перегляд POLITICO всіх 50 відео на YouTube-каналі «Голосу Європи» показав, що 16 членів Європейського парламенту співпрацювали з цим виданням — усі вони належали до крайніх правих і радикально правих. Депутати Європарламенту та політики з урядів країн Центральної та Східної Європи дали відеоінтерв’ю каналу, у якого лише 351 підписник на YouTube і лише 60 000 переглядів з минулого літа.
Однак його охоплення на платформах соціальних мереж X і Facebook було набагато ширшим, і його обліковий запис на X все ще працює. У довгому пості на X його обліковий запис звинуватив «глобалістські ЗМІ» у «диких спекуляціях і абсурдних звинуваченнях» щодо їхніх зв’язків з Росією, які, як вони наполягали, були безпідставними.
13 євродепутатів, з якими POLITICO вдалося зв’язатися, заперечували, що брали або їм пропонували гроші.
Починаючи з серпня минулого року, «Голос Європи» організував чотири дебати та індивідуальні інтерв’ю з наступними депутатами Європарламенту: Крахом від Німеччини та Йоахімом Кухсом, Патрісією Шаньон від Франції, Тьєррі Маріані та Ерве Жювеном від Нідерландів, Марселем де Граафом від Нідерландів, Маттео Гацціні та Франческою від Італії. Донато, Словаччина Мирослав Радачовський і Мілан Угрік, Естонець Яак Медісон, Іспанія Герман Терч і Хорхе Буксаде, Хорватія Ладіслав Ілчич, Данець Андерс Вістісен і Бельгійець Том Вандендріше, згідно з оглядом відео POLITICO.
Приєднавшись до інтернет-видання, кілька законодавців відкинули перспективу вступу України до ЄС, звинуватили Україну у початку війни, заговорили про рівень корупції в Україні та труднощі, з якими Україна стикається на передовій, і наполягали на термінових мирних переговорах, виступав проти посилки зброї в Україну, водночас закликаючи Україну піти на поступки та попереджаючи, що конфлікт може небезпечно загостритися. Усі ці точки зору суперечать стандартним положенням ЄС і жорсткій проукраїнській лінії Європейського Союзу.
Більшість євродепутатів сказали, що не можуть пригадати, хто запросив їх на дебати, як з ними зв’язалися чи хто брав у них особисті інтерв’ю в їхніх парламентських офісах.
Останніми місяцями законодавці висловлювали занепокоєння щодо масштабу російського впливу в інституціях ЄС за кілька місяців до виборів до Європейського парламенту в червні.
«Ризик майбутніх європейських виборів полягає в тому, що погані гравці, такі як іноземні гравці та Росія, намагатимуться влитися в онлайн-простір людей, коли вони ослаблені», — сказав Джіоре Крейг, старший науковий співробітник Інституту стратегічного діалогу з цифрової цілісності. , НУО, що займається дезінформацією.
Після викриття YouTube видалив зі свого веб-сайту десятки відео, знятих у парламенті, через порушення політики щодо оманливого контенту. Хоча прем’єр-міністр Бельгії Александер де Кроо стверджував, що члени Європарламенту отримували гроші від організації, немає жодних доказів того, що ці депутати брали гроші за такі виступи.
Наразі лише мюнхенський суд, який спеціалізується на хабарництві та корупції, розпочав попереднє розслідування після того, як з’явилися звинувачення в тому, що один із головних кандидатів на виборах від партії «Альтернатива для Німеччини» Петр Бистрон отримував хабарі.
«Прокремлівська машина дезінформації»
Створений у Нідерландах у 2016 році та вже звинувачений у служінні інтересам Росії у 2018 році, «Голос Європи» зробив перерву, перш ніж знову публікувати новини з російськими заголовками у травні 2023 року, згодом змінивши бренд і опублікувавши на X у червні.
Депутати Європарламенту часто висувають те, що необхідно терміново провести мирні переговори, щоб зупинити кровопролиття як українців, так і росіян.
«Це копіювання прокремлівської машини дезінформації», — сказав Якуб Каленський з Європейського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам. «Це не мир, якщо в Україні є російські солдати», – додав Каленський.
Депутат Європарламенту де Грааф, який відкинув звинувачення, що йому платив «Голос Європи», сказав під час жовтневих дебатів: «Найкращий спосіб досягти миру — це змусити українців здатися».
Маріані з національного об’єднання Франції звинуватив ЄС у тому, що він спровокував події, які призвели до вторгнення Росії в Україну, підписавши торгову угоду з Україною десять років тому. “Деякі країни просто хочуть знищити Росію, що, по-перше, неможливо і не в інтересах наших країн”, – сказав Маріані.
Французький законодавець Жувін під час іншої панельної дискусії стверджував, що чим більше зброї Захід надає Україні, «тим більше Путін повинен тиснути на Захід», а Крах запропонував Україні відмовитися від своїх східних територій і що будь-яка думка про приєднання Києва до ЄС є «просто пропаганда».
Під час трьох панельних дебатів нідерландський депутат Європарламенту де Граафф попросив скористатися студією VoxBox, а «для четвертого — це Крах, за словами двох людей, знайомих із замовленнями, яким було надано анонімність, щоб вільно говорити про це питання».
Однак не всі депутати Європарламенту відстоювали проросійську позицію. Іспанський ультраправий депутат Європарламенту Терч сказав, що Путін повинен зазнати певних «поразок» у будь-яких майбутніх мирних переговорах, і додав, що «дуже легко» зрозуміти, чому країни Центральної та Східної Європи не довіряють російському лідеру. У зв’язку з POLITICO Терч сказав: «Я, мабуть, найвідоміший антипутініст в іспанській політиці».
Подібним чином депутат Європарламенту від Хорватії Ілчич заявив під час панельних дебатів, що не поділяє цінності Путіна, а пізніше назвав себе «досить антиросійським». Депутат Європарламенту від Естонії Яак Медісон сказав POLITICO, що він сказав інтерв’юеру каналу: «Росія — наш ворог, і ми повинні дати зброю Україні». Мене не намагалися переконати, що я не правий», – сказав він.
Чий голос?
Незважаючи на те, що «Голос Європи» представляв себе як медіа, залишилося незрозумілим, хто всі редактори та журналісти, які в ньому працюють.
«Я не запитую резюме кожного журналіста, перш ніж погоджуватися на інтерв’ю», — сказав Маріані, відповідаючи на запитання про те, хто запросив його на дебати.
Шаньйон, його ультраправа колега, також сказала, що не може згадати імена кожного журналіста, включно з тим, хто мав «сильний акцент» і працював на «Голос Європи». Однак вона попросила Кріса Томлінсона, модератора, надіслати їй своє посвідчення особи, перш ніж погодитися зустрітися з ним для наступних дебатів.
Томлінсон, який раніше працював журналістом в ультраправому американському блозі Breitbart і раніше писав для брюссельського журналу European Conservative, відхилив численні прохання прокоментувати POLITICO, лише написавши: «Вибачте, я не розумію, про що ви стверджуєте. »
Депутат Європарламенту Вандендріше сказав, що впізнав назву «Голосу Європи» з попереднього парламентського зібрання, до 2019 року, коли він працював прес-офіцером. Він сказав, що зараз став жертвою кампанії дезінформації, яка стверджувала, що його рекламувала російська кампанія дезінформації. «Як мене підвищать, якщо я дав інтерв’ю, яке набрало кілька сотень переглядів, чи все?» запитав він.
Том Вандендріше сказав, що впізнав назву «Голосу Європи» з попереднього парламентського зібрання.
Йоахім Кух, німецький ультраправий депутат Європарламенту, не назвав імені Томлінсона, але сказав, що не знав, що інтерв’ю буде дано для «Голосу Європи», сказавши, що у нього склалося враження, що воно буде для Європейського консерватора. Кухс наймає дружину де Грааффа Габріель Попкен у Європейському парламенті як помічника, і цю домовленість він назвав «незвичайною».
«Я не знаю, хто такий «Голос Європи», — сказав депутат Європарламенту від Словаччини Радачовський, який дав інтерв’ю «один на один», закликаючи до миру, коли він був у дверях Брюсселя. Коли Радачовський запитав, на яких умовах має відбутися мир, сказав, що він працює на благо всього людства, і пішов геть.
Депутат Європарламенту Угрік написав в електронному листі, що в його обов’язки не входило з’ясовувати, хто брав у нього інтерв’ю: «Мій обов’язок, як частина політичної роботи, — відповідати громадськості на релевантні запитання, а не запитувати, хто запитує».
На запитання, чому під час дебатів він підняв очевидний мирний план Медведчука щодо України, Малосс сказав: «Журналіст сказав мені, що він підготував мирний план, тому я думаю, що це щось цікаве».
Інший учасник цих дебатів у жовтні минулого року, консультант на ім’я Анрі Малосс, підняв три пункти «мирного плану» для України, який, за його словами, був дітищем Медведчука — відтоді на нього накладено санкції Чеською Республікою за підтримку «Голосу Європи».
На запитання, чому під час дебатів він підняв очевидний мирний план Медведчука щодо України, Малосс сказав: «Журналіст сказав мені, що він підготував мирний план, тому я думаю, що це щось цікаве». «Я не давав ніякої оцінки цьому плану, я просто згадав про нього», – сказав він. Він також не зміг згадати, хто такі журналісти, крім «молодого чоловіка та дівчини».
Малосс, який володіє юридичною особою, яка займається бізнес-консультуванням у Франції, також сказав, що він все ще перебуває в російському чорному списку — інформацію, яку POLITICO не вдалося підтвердити.
Згідно із заявою чеських спецслужб, контент «Голосу Європи» контролювався та фінансувався безпосередньо Російською Федерацією. Гроші з Москви також використовувалися для оплати певним політичним представникам пропаганди російської пропаганди… Однією з цілей була спроба вплинути на вибори до Європейського парламенту».
Експерт з дезінформації Каленскі сказав, що кумулятивний вплив дезінформаційних кампаній з часом зробив їх небезпечними, порівнявши це з ерозією каменю: «Якби це була лише одна крапля, яка впала один раз, це не мало б значення, але це кумулятивний ефект стільки крапель, що падають протягом багатьох років, утворює дірку в камені».
Виправлення: Кріс Томлінсон наразі не працює в Європейському консерваторі. Він залишив цю роль у січні.
Матеріал підготовлено на основі статті з Politico.
