Від початку війни в Ізраїлі, яка була спровокована варварським і безпричинним нападом терористів ХАМАСу на ізраїльські міста і поселення пройшло всього 10 днів, а ми вже можем чітко констатувати, як змінилися вектори висвітлення ситуації російською пропагандою. І це дає зрозуміти, як то кажуть, хто на чиєму боці. А головне – яку мету переслідують кремлівські інформаційні війська та на основі якої методології вони діють. Далі про це у матеріалі.
До війни в Ізраїлі російська пропаганда була готова. У висвітленні навіть перших подій війни можна було побачити злагодженість та системність. Не було поширено публікацій, які суперечили одна одній. Тон цих публікацій був також витримано стриманий. Саме витримано стриманий. Російські пропагандисти не здіймали галасу та істерики з приводу бомбардувань мирно сплячих ізраїльських міст, з приводу нападу на цивільних, з приводу вбивств та знущань над цивільними, кадри яких рясніли у мережі. Не було закликів терміново скликати Радбез ООН з приводу взяття терористами заручників.
Фактично була суха констатація фактів – так розпочався конфлікт, так йдуть обстріли, так бойові дії розгорнулися у містах, так є жертви серед цивільного населення. По великому рахунку, десь першу добу російські пропагандисти вдавали з себе майже фахових журналістів, поширюючи сухі факти і дотримуючись інформаційного нейтралітету.
Проте, зараз можна говорити про те, що це був просто камуфляж. Маскування, яке приховувало вичікування. Вичікування того моменту, коли Ізраїль почне давати відсіч і наносити удари у відповідь. А це почало проявлятися активно якраз на другу добу після нападу терористів ХАМАСу, коли ЦАХАЛ прийшов до тями, відбулася неймовірно швидка мобілізація резервістів, а ізраїльська авіація піднялася у повітря і почала масовано і планомірно винищувати стратегічні об’єкти терористів у Секторі Газа.
І от тут все стало на свої місця і з російської пропагандою. Щоб одразу не «спалитися» і не видати себе, інформаційні московські посіпаки почали повільно, але, знов же таки, системно і наполегливо змінювати відверто маніпулятивно повістку висвітлення війни, розставляти потрібні акценти.
За ці 10 днів Ізраїль, в брудних устах російських пропагандистів почав перетворюватися і ось-ось вже фактично отримає цей ярлик – із жертви в агресора! Якщо подивитися на інформаційні стрічки топових пропагандистів чи топ-медіа або їх телеграм-каналів, то на поточний момент з них практично зникли повідомлення про жертви, які поніс Ізраїль у цій війні (яка ще триває). Якщо вони і згадуються, то тільки в контексті сухих цифр.
Натомість, ми бачимо «яскраву», емоційну, приголомшливу картину страждань «палестинського народу». Безумовно, в ситуації густонаселеної Гази і навіть при нанесенні високоточних ударів жертви і постраждалі серед цивільних будуть. Проте, зміст в іншому. Саме нарочито та системно показати «біль та страждання» палестинців від «ізраїльської воєнщини».
І це пропаганді кремля чудово вдається. «Поранений неповнолітній син підтримує у лікарні пораненого батька», «Ось так не стримують емоцій родичі загиблої палестинської дитини», «Житловий район Гази до і після бомбардування ізраїльськими літаками – на кадрах одні руїни», «Лікар палестинської лікарні каже, що переповнені навіть коридори закладу», «Газа на межі гуманітарної катастрофи», «Ізраїль запровадив блокаду Гази – тисячі цивільних у пастці»…
Чи правда, картина приголомшую? Тобто російська пропаганда маніпулятивно, а головне що системно і вже відпрацьовано переключає увагу в інформаційному полі від причин війни, від терористів, від того, що саме ХАМАС розпочав криваву бійню, що саме ХАМАС першим завдав варварського удару на страждання «цивільних».
І ХАМАС, і його варварський напад, і вбивство цивільних ізраїльтян, і цивільні заручники, які ще й досі у руках терористів, і продовження ракетних обстрілів міст і поселень Ізраїлю – все це за лаштунками російської пропаганди. Бо вектор і мета її вже зовсім інша – методично перетворювати Ізраїль із жертви агресії у агресора, який вбиває цивільних і тільки цивільних. Бо у картинці пропагандистів терористи у Газі вже якось не на часі, вони десь розчинилися, зникли, відійшли за куліси. Проте, це ж не так.
Чи не здається, що це ми все вже десь чули і проходили? Ні не здається! Російська пропаганда у висвітленні війни в Ізраїлі діє по «методичках», які вже роками, а після початку повномасштабного вторгнення, у режимі нон-стопу і форс-мажору, працюють проти України. Саме на Україні пропагандисти кремля відпрацювали технологію перетворення жертви в агресора, перекиданню відповідальності за скоєне, переключенню акцентів у подіях.
Як там весь час бубонить бункерний диктатор – «не ми почали війну в Україні, але ми запровадили сво щоб її закінчити», Шах і мат…
Цей меседж верхівка, квінтесенція широкомасштабної інформаційно-психологічної спецоперації, яку розпочала росія проти України з початком вторгнення.
Не буде дивним, якщо через якийсь час ізраїльський ЦАХАЛ – а це армія оборони Ізраїлю – перетвориться на «ізраїльських бойовиків, найманців, націоналістів», влада Ізраїлю на «ізраїльський режим», або «шайку політичних ізгоїв, яка жене власний народ на забій», «яка розпочала геноцид братнього палестинського народу, з яким їх пов’язує тисячолітня історія»…
Тобто матриця пропаганди, яку один раз вигадали у нетрях кремлівських кабінетів, дозволяє лиш змінювати прізвища, посади, назви країн, щоб один і той же штамп використовувати проти того, хто сьогодні перейшов із когорти друзів до шеренги ворогів.
