7 січня Марк Цукерберг заявив про остаточне блокування облікового запису Дональда Трампа, чинного президента США, через ризик «підбурювання до насильства», принаймні до закінчення терміну президентських повноважень.
Міжнародна мережа перевірки фактів (IFCN) зафіксувала перші реакції з боку спільноти фактчекерів на зазначене рішення.
Наталі Ліл, контент-директорка першої у Бразилії факчте-агенції Agência Lupa, акцентувала увагу на життєво важливому моменіу: «Ця дискусія насправді про те, що є приватним, а що є публічним». Через своє повідомлення у додатку WhatsApp вона зазначила: «Facebook не слід розглядати як публічний простір, оскільки він розробляє та підтримує такі алгоритми, які відповідають його комерційним та політичним інтересам. Громадські простори повинні підпорядковуватися суспільним інтересам — і розуміння цього повинно мати вирішальне значення при обговоренні процесу боротьби з дезінформацією, яка надходить з боку впливових діячів».
Ліл сприймає рішення соціальної мережі Facebook, як чіткий доказ того, що не лише Марк Цукерберг та його платформи, а й інші мережі не мають плану боротьби з потужними поширювачами дезінформації. Проте за проблему вона це не вважає.
«Ці компанії не повинні мати універсальної політики. Обмеження не можуть бути загально встановлені Facebook. Якщо Facebook хоче вжити заходів у певній країні, йому потрібно працювати над соціальним пактом, який базується на конституції цієї країни та відображає її», — сказала Наталі. Вона також наголосила на тому, що платформи повинні функціонувати у влгоритмі чіткого розуміння того, що вони допускають чи не допускають на своїх каналах.
Тай Налон, засновниця бразильської фактчекінгової організації Aos Fatos, у мережі Twitter залишила коментар про те, що фактчекерам, які співпрацювали з платформою Facebook через програму Facebook’s Third-Party Fact-Checking, заборонено особливо відзначати політиків — таке рішення можна розглядати як «додатковий офіційний імунітет», наданий їм системою соціальних мереж.
Налон також зазначила, що у 2020 році публікації, що спонукали до насильницьких дій проти Верховного суду Бразилії, були розміщені у соціальних мережах і не були видалені цими ж компаніями. «Яка роль цих платформ, коли політики, обрані в інших країнах, атакують національні інституції?» — запитала Тай.
Гілмар Лопес, засновник бразильського фактчек-ресурсу e-Farsas, побоюється наслідків блокування Дональда Трампа з інших причин.
«Дії такого типу у підсумку надають більше можливостей та популярності людям, таким як Трамп або президент Бразилії Болсонару. Вони також підливають масло у вогонь розмовами про цензуру», — сказав він. «Ми, звісно, можемо очікувати того, що прихильники Болсонару скажуть, що їх цензурують так само, як і Трампа, коли ж насправді це не так».
Еллен Тордесільяс з медіа-організації VeraFiles на Філіппінах має протилежну точку зору. В електронному листі до мережі IFCN вона заявила, що рішення Марка Цукерберга варто було прийняти «дуже давно». «Це дало б сильний сигнал тиранам про те, що вони не можуть використовувати соціальні медіа для своєї зловмисної програми», — пояснила вона.
Тамоа Кальзаділла, венесуельська журналістка, яка керує командою факчтек платформи El Detector, сказала, що порівняти США та Венесуелу, коли йдеться про політику, не так просто, але і Трамп, і Мадуро діяли як популісти, які не поважають демократію — це надає достатньо підстав для того, щоби підтримати певні заходи, до яких удаються соціальні медіа.
«Брехня та теорії змови дійсно можуть спричинити насильство. І справді можуть змусити людей сліпо вірити у те, що насправді може поставити їхнє життя під загрозу. Засоби масової комунікації є ключовими, але і делікатними. Трохи моторошно так само бачити дії, які можуть мати запах цензури, але у Вашингтоні, округ Колумбія, загинули чотири людини. Це змушує нас повірити у необхідність якихось заходів».
