Ігор Семенчев балотується до Верховної Ради вперше, йде як самовисуванець по 183 одномандатному виборчому округу Херсонщини. У відомостях про кандидата в народні депутати, що оприлюднені на сайті Центральної виборчої комісії, вказано: судимість відсутня. Проте, раніше пан Семенчев фігурував у кримінальній справі, як звинувачений.
Чи дійсно кандидат в нардепи чистий перед законом – перевірили фактчекери.
ВЕРДИКТ: ПРАВДА
ДОКАЗИ І АРГУМЕНТИ:
Слід пояснити, що згідно з законодавством України, якщо немає остаточного вироку суду за кримінальний злочин, то судимість апріорі відсутня.
Також особа визнається не судимою, якщо вирок був, але людина повністю відбула покарання та не вчинила після того нового правопорушення протягом визначеного Кримінальним Кодексом терміну (в залежності від тяжкості злочину – від двох до восьми років після відбуття покарання).
Ігор Ігорович Семенчев з 2008 року обіймає посаду голови Антоновської селищної ради міста Херсона. І саме як Антонівський селищний голова, за офіційною інформацією сайту Судової влади, він фігурує/фігурував у двох кримінальних справах.
Перша кримінальна справа – за хабар.
Правоохоронці ще у 2013 році звинуватили Ігоря Семенчева в скоєнні кримінального злочину за ч.2 ст. 15 ч.5 ст. 368 КК України. Тобто, в спробі отримати хабар в особливо великому розмірі. Карається позбавленням волі від 8 до 12 років з конфіскацією майна.
Згідно з матеріалами справи, селищний голова вимагав від одного з підприємців 80 тисяч доларів за виділення в оренду земельної ділянки.
Гроші передавалися 4 вересня 2013 років через водія голови селищної ради. Оперативники затримали посередника, але сам Ігор Семенчев втік. Його оголосили в міжнародний розшук.
Утікача затримали в Кишиневі (Молдова) через декілька місяців, 7 лютого 2014 року, доставили у Херсон і помістили за санкцією суду в слідчий ізолятор. Однак згодом обвинувачений вийшов під заставу у розмірі 365 400 грн., яку вніс його батько.
Досудове слідство закінчилося 19 червня 2014 року, кримінальну справу направили до Дніпровського районного суду м. Херсона.
Справу розглядала колегія суддів у складі: Олена Рябова і Тетяна Рядча під головуванням Анатолія Гордимова. Адже звинувачення Ігоря Семенчева – корупційне й особливо тяжке, відноситься до підслідності Національного антикорупційного бюро України, тож справу має розглядати колегія суддів.
Та через півтора роки, 2 грудня 2015 року, два члени колегії, судді Рябова і Рядча, заявили самовідвід. З’ясувалося, що «відповідальні особи Дніпровського районного суду міста Херсона порушили порядок визначення суддів» – цитата з рішення суду про самовідвід суддів. Згідно з даними авторозподілу справ, в слуханні мали брати участь не Рядча і Рябова, а судді Вадим Решетов та Валерія Дорошінская.
Після цього у суді мали призначити нову колегію, а матеріали кримінального провадження розглядатися заново. Адже згідно з процедурами, якщо змінюється суддівський склад, справу починають не з того місця, де «зупинилися попередні слухання», а з самого початку.
Однак Указом Президента України 19 січня 2016 року, районні суди м. Херсона ліквідували. Тому справу Семенчева 14 квітня 2016 року передано в новостворений Херсонський міський суд.
У Херсонському міському суді на той момент працювало лише 9 суддів.
Судді Костянтин Рєпін, Дмитро Гаврилов і Інна Хайдарова заявили про самовідвід, оскільки не мали п’ятирічного стажу, тому не мали права брати участь в розгляді справи такої категорії.
Суддя Наталя Стамбула заявила самовідвід посилаючись на те, що її племінник вчився разом з обвинувачуваним, а дочка вчилася разом із рідним братом обвинуваченого і вони підтримували дружні стосунки.
Заявив самовідвід і Олександр Зубов. Ще двоє суддів були обрані слідчими суддями, тому теж не могли брати участь в розгляді цієї кримінальної справи.
Інші судді, згідно з офіційною інформацією, знаходилися в тривалих щорічних відпустках.
Тому утворити колегію виявилося неможливим.
Тож Херсонський міський суд направив до Апеляційного суду області подання, щоб справу направили на розгляд колегії іншого суду.
4 серпня 2017 року Апеляційний суд спрямував кримінальне провадження до Генічеського районного суду.
Матеріали почали розглядати судді Ніна Венглєвська, Юлія Берлімова та Олена Крапівіна.
Але через рік Генічеський районний суд теж звернувся до апеляційної інстанції з поданням, щоб справу передали на розгляд іншого суду. Оскільки Ніна Венглєвська подала заяву про відставку, тож її звільнено. А нову колегію утворити неможливо.
17 вересня 2018 року Апеляційний суд спрямував справу до Білозерського районного суду.
Однак 6 грудня 2018 року, під час підготовчого засідання колегії Білозерського районного суду (головуючий Сергій Строілов і судді Людмила Сокирко та Ірина Кусік), Строілов заявив самовідвід. Він пояснив, що має дружні стосунки з членами родини обвинуваченого, тому можуть виникнути сумніви у його неупередженості.
Утворити нову колегію суддів для розгляду матеріалів виявилося неможливим.
13 грудня 2018 року справу знов направили до іншої установи, до Новокаховського міського суду. І процес знов розпочався «з нуля» 19 квітня 2019 року.
Тож розгляд справи досі триває.
Друга кримінальна справа – через «нічийні» труби
Ця детективна історія розпочалася 20 лютого 2018 року. Місцевий фермер зателефонував до поліції та повідомив, що невідомі люди на його полі неподалік траси М-17 (Херсон-Джанкой) на території Антонівської селищної ради викопують і демонтують зрошувальну мережу.
Правоохоронці виїхали на місце пригоди й з’ясували, що знищують систему працівники приватного підприємства «Воднопрайм». Вони вже викопали, порізали та відвезли до ПрАТ «Південь Інвест Буд» в Олешках 130 труб довжиною від 4 до 6 метрів діаметром 300 мм.
У той же день було відкрито кримінальне провадження за ознаками статті 356 ККУ – Самоправство (карається штрафом до 850 гривень, або виправними роботами до двох років, або арештом на строк до трьох місяців).
Слідчі з’ясували, що ці роботи підприємству замовила Антонівська селищна рада. Договір про надання послуг укладено 12.02.2018 року. Втім, у документах виконавця не вказано місця проведення демонтажу та хто саме є балансоутримувачем даної зрошувальної системи. Техніку ПП «Воднопрайм» та 130 демонтованих труб судом було арештовано.
З дозволу суду слідчі шукали в Антонівській селищній раді документи, які стали підставою для укладання договору з ПП «Воднопрайм». Зокрема ті, що підтверджують прийняття на баланс підземного трубопроводу довжиною понад три з половиною кілометри (3560 м). Адже зрошувальна мережа належала до 2012 року збанкрутілому Комунальному підприємству радгосп-завод «Янтарний», підпорядкованому Херсонській обласній раді.
Проте знайти такі документи не вдалося. Виявилося, що орган місцевого самоврядування дав права власності на ці труби «сам собі». Визнали рішенням Антонівської селищної ради зрошувальну систему безхазяйною та взяли на облік.
Та поки правоохоронці розбиралися у документах, демонтаж труб подовжився «з новою силою».
Після арешту техніку ПП «Воднопрайм», Антонівська сільрада уклала договір про аналогічну послугу з іншим підприємством, ПП «КВЖД ІНВЕСТ».
Під час виїзду 25 квітня на землі, де розташована вказана меліоративна система, правоохоронці вилучили п’ять вантажівок, два екскаватори ПП «КВЖД ІНВЕСТ» та 151 відрізані фрагменти системи. Ця техніка та демонтовані труби теж були арештовані.
До кваліфікації справи, відкритої за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України – Самоправство, правоохоронці додали ще ч. 2 ст. 194 КК України – Умисне знищення або пошкодження майна, яке заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах (карається позбавленням волі на строк від трьох до п’ятнадцяти років).
Одночасно, 2 травня, слідчий звернувся до Херсонського міського суду з клопотанням накласти арешт на всю зрошувальну систему на території Антонівської селищної ради. Адже існують ризики подальшого знищення та відчуження металевих труб. Однак суддя Дмитро Гонтар у задоволенні клопотання відмовив. Він мотивував своє рішення зокрема тим, що спочатку майно треба вилучити, а вже потім – арештовувати.
Після цього Херсонська обласна рада 1 липня приймає рішення про передачу зрошувальної системи обласного комунального підприємства радгоспу-заводу «Янтарний» в оперативне управління комунальній установі з капітального будівництва Херсонської обласної ради – для подальшого її збереження.
Однак попри це, представник Антоновської селищної ради звернувся до суду з клопотанням скасувати арешт 130 труб, які знаходилися на території ПрАТ «Південь Інвест Буд» в Олешках. Він наполягав, що фрагменти меліоративної системи арештовано безпідставно, через те, що не було встановлено власника майна. Але вказане не відповідає дійсності, бо відповідно до рішення Антонівської селищної ради №502 від 17.01.2014 року «Про взяття на облік системи зрошення як безхазяйного майна» зрошувальна система довжиною 3560 м була визнана безхазяйною та взята на облік Антонівської селищної ради. І суддя Дмитро Смирнов 11 липня арешт скасував.
Правоохоронці негайно теж звернулися до суду з проханням знов накласти арешт на вилучені труби. І посилалися на те, що меліоративна системи не належить Антонівській сільраді, а являється спільною власністю територіальних громад області та знаходиться в оперативному управлінні обласного комунального підприємства. І посилалися на рішення ХОР від 1 липня.
На що суддя Дмитро Гонтар зауважив: «в кримінальному провадженні підозра нікому не пред’явлена, Антонівська селищна рада вважає себе власником майна, на яке слідчий просить накласти арешт, здійснює діяльність на основі договору підряду, крім того, Антонівська селищна рада є юридичною особою, а пред’явлення підозри до юридичної особи є неможливим, у зв’язку з чим слідчий суддя не вбачає в діях Антонівської селищної ради ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ст. 356 КК України та приходить до висновку, що клопотання слідчого є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню».
Після цього були скасовані арешти й інших труб, і техніки ПП «Воднопрайм» та ПП «КВЖД ІНВЕСТ». А кримінальна справа – «зависла», бо у правоохоронців забрали речові докази.
Щоправда, 2 липня 2018 року Херсонська обласна рада подавала до Господарського суду Херсонської області позов визнати незаконним та скасувати рішення Антонівської сільради «Про взяття на облік системи зрошення як безхазяйного майна» і визнати право власності на цю систему за обласною радою.
Задля забезпечення позову ХОР просила накласти арешт на комунікації та заборонити відповідачу вчиняти з ними будь які дії. Втім, суддя Господарського суду Херсонської області Тетяна Остапенко відмовила у задоволенні цих вимог. Головний аргумент – ні до заяви про забезпечення позову, ні до матеріалів справи не додано документів, які містять опис, характеристики, місцезнаходження зрошувальної системи. Тобто неможливо накласти арешт на спірне майно, бо його просто неможливо ідентифікувати.
А у серпні 2018 року до суду надійшов лист за підписом голови Херсонської обласної ради Владислава Мангера про залишення позовної заяви без розгляду та повернення сплаченого судового збору.
Отже, як ми встановили, по першій кримінальній справі вироку досі немає, по другій – навіть не пред’явлено звинувачення. Тож судимість у кандидата в депутати Ігоря Семенчева дійсно відсутня.
Автор: Ірини Ухваріної, «Вгору», м.Херсон
Матеріал підготовлено за підтримки Internews Ukraine в рамках проекту «Фактчек – інструмент контролю в регіонах України виборчої і післявиборчої риторики, подій, публікацій в ЗМІ»
